Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шар 475 шас осооливо уважно, продував, перевіряв (Епік)]. шарувати3, -рую, -руєш с.-х. шаровать, мотыжить [У полі працює ланка — шарує цукрові буряки (Минко); Заставляють мене оце м'ять коноплі, грядки шарувать, а мені хочеться щось інше робить (Тесл.)]. шаруватий слоистый, слойчатый [По сивому полю в шаруватих димах, які ще не встигли розсіятись після канонади, наче курені, боввапіли поставлені купками високі снопи кукурудзи (Гонч.)]. {паруватися1, -русться слоиться [Димок з люльки випливає в коридор, шарується, тоншає, повисає в сонячному промені (перекл. з Інбер)]. Ср. шарувати1. шаруватися2, -руюся, -руєшся тереться; оттираться; мыться; чиститься. Ср. шарувати2. шаруватися3, -рується шароваться, мотыжиться. Ср. шарувати3. шаруватість, -тості слоистость [Нерідко спостерігаються складні ооліти, в яких кілька дрібних оолітів або їх уламків втягнені в загальну концентричну шаруватість (Геол. ж., 1953, XIII, 1)]. шарувато нар. слоисто. шарувато-купчастий метеор. слойсто-куче- вой. шаруга обл. непогода; (с дождём — ещё) ненастье; (зимой) вьюга [Микола: ..Ну, та й шаруга ж там, господи! Завтра, мабуть, нашу хату рівно зі стріхою замете (Фр.)]. шарудіння шорох; шуршание; шелест; (реже) шелестение; шарканье [За дверима аудиторії чути було якесь шарудіння, тихі голоси (Собко); Петрусь прислухався, але йому заважало шарудіння житніх колосків (Янов.); Збоку почулося шарудіння великих ніг (Трубл.)]. Ср. шарудіти 1. шарудіти, -джу, -дйш 1) шуршать; (преим. о растениях) шелестеть; (иногда) шаркать (ногами, о дожде и т. п.) [Вітер шарудить торішнім листом (Руденко); В кімнаті шарудить папір, Листа є протяг потемнілі книги (Криж.); Шарудів помалу трав ласкавий шовк... (Сос); Чує вона — під столом шарудить і хтось торкає її чоботом в ногу (II.-Лев.); У високій траві шарудів дощ, немов хтось ходив по ній (Риб.)]; 2) (искать) редк. шарить [Пішли ми по других хатах. Розглядали шафу з усяким збіжжям, шаруділи й поза шафою, обдивлялися всі куточки (Мирн.); В темних сінях [Ярина] довго обмітала липкий сніг, шаруділа жорсткими пальцями, шукаючи клямку (Куч.)]. шарудливий шуршащий; шелестящий [Дорога враз пірнула під різьблене склепіння запорошеного снігом сосняка. Шарудливий шум ішов його верховіттям (Тулуб)]. Ср. шарудіти 1. шарф шарф [Гнат, не кваплячись, зняв теплий смугастий шарф, роздяг пальто й сів на диван, чекаючи черги (Чорн.)]. шарфик уменьш. шарфик [Почала баронеса скидати ротонду, шапочку і незчисленні хустки, хусточки, шарфи, шарфики (Л. Укр.)]. шархання шарканье [Верстати гудуть, ляди раз по раз стукотять, стіни і поміст двигтять від того, совання та шархання човника чутно на всю хату (перекл. Л. Українки)]. шархати, -хаю, -хаєш шаркать [Де-не-де жали вже.., і коси шархали тут-там у хлібах... (Головко); Карпо замовкає. Перехиляючись всім тілом, люто шархає грабками (Ст.)]. шаршавий, шаршавість обл. см. шершавий, шершавість. шасі нескл. сущ. ср. р. техн. шасси [Степан Лукич порався біля пошкодженого шасі (Ільч.); Значне поширення матимуть трактори нового типу, так звані самохідні шасі (Наука і життя, 1958, 5)]. шаснути, -ну, -неш шмыгнуть [Удавано жахаючись білого у своєму костюмі скульптора, вопи [дівчата] шаснули повз нього в двері (Гонч.); Наляканий гучним реготом, Султан [собака] шаснув під віз (Довж.)]; ~нула думка мелькнула мысль [їй не зачувалось, що вона йде усе нижче та нижче; а хоч коли й шаснула їй по душі така думка, вона на неї рукою навіки махнула (Вовч.)]; ^ти рукою в кишеню сунуть руку в карман [Прочитавши надруковане великими літерами: «Смерть фашистським загарбникам!», він [робітник] накрив рукавом листівку, потягнув її до себе і шаснув рукою в кишеню (Хижн.)]; рука ~нула (по чому) рука скользнула (по чему) [Рука мимоволі шас- пула по патронташу, лапнула за важку з патронами кишеню (Ле)]. шастания снование; шастанье; шмыгание; шныряние. Ср. шастати 1. шастати, -таю, -таєш разг. 1) сновать (туда и сюда); разг. шастать; (быстро) шмыгать, (в разных направлениях, преим. выискивая, высматривая) шнырять, (реже) шнырить [Глухоніма Вустя шастала з кімнати в кімнату, як великий чорний кажан, мовчки подаючи їжу і прибираючи з столу посуд (Цюпа); Біля розчинених вікон Будинку культури — натовп. Між дорослими шастає дітвора (Головко); Взяв Кіндрат собі за звичку: Так і шастає в кущах, Так і зирить у травичку, Чи не лупиться де птах (Біл.)]; 2) (искать) шарить [—Може, вона [дівчина] з тих, що по кишенях шастають... — шепотів Петро (Хор.); Електричні ліхтарі шастали по стінах і закутках. Нікого... (Цюпа)]; 3) обл. расточать (что), разбрасываться (чем); (о деньгах разг. — ещё) сорить (чем). шастатися, -таюся, -таєшся разг. сновать; шмыгать; (суетливо) мотаться; шнырять [Спочатку чули [брати], як стара шаста- лася по хаті, стогнала, дренькала якимись посудинами, але по якімсь часі все утихло (Фр.); Вже аж засапавсь сердешний, бігаючи з хати то в хату, то до сотні, то від сотні..— Та годі тобі, Ригоровичу, шастатись (Квітка); Була се невеличка ватага козаків, що шасталась і пильнувала побіля Київського шляху і захоплювала по дорозі тих нещасливих, що їхали до князя Вігашевецького (Стор.)]. Ср. шастати 1 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)