Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

шах 478 шва
діжку та шахрування (Н.-Лев.)]. Ср.
шахраювати.
шахрувати, -рую, -руеш 1) мошенничать,
жульничать; плутовать; шаромыжничать;
(кого) надувать [С і м о н: ..Ми нікого не
шахрували, окрім родичів та свояків, як
які навинулися (Фр.)]; ер. шахраювати;
2) (нерасчётливо тратить) редк. мотать,
расточать [Виборний: ..Пив, гуляв і
шахрував гроші (Котл.)].
шахський шахский.
шахта 1) шахта [Поглянь: взялись за руки і
йдуть до праці разом і шахти, і заводи,
і села, і міста (Тич.); Шахта любить
смілих (приказка)]; 2) (вертикальная полость)
техн., ав. и пр. шахта.
шахтар, -ря шахтёр [Шахтарю, рідний край
пишається тобою, тебе вітає він, підземний
брате мій! (Сос); Озброєний вугільним
комбайном, радянський шахтар творить
під землею справжні чудеса! (Літ. газ.,
1950, IX)].
шахтарка 1) шахтёрка [Вона прийшла в
Донбас недавно Із наддніпрянського села.
Тепер — шахтарка рівноправна — В
змаганні першість узяла (Дмитр.)]; 2)
(одежда) шахтёрка [Ліхтарик — негаснучу
зірку — у Харкові хлопці світили, шахтарку
простору, без мірки, калінінські швеї
пошили (Рудь)].
шахтарочка уменъш., ласк, от шахтарка [Здра-
ствуй, мій шахтарський краю, Молода
сім'я!.. Чорне золото рубає Там
шахтарочка моя (Hex.)].
шахтарський шахтёрский [Осіннє сонце
піднялось над шахтарським селищем (Риб.);
Та шахтарський край Донецький Хижий
ворог не зборов (Уп.)].
шахтарчук, -ка шахтарь-ученйк; подручный
шахтёра [Старий Чудин підморгпув
синові на нового шахтарчука й задоволено
погладив вуса (Янов.)].
шахтком, -му (шахтовий комітет)
шахтком (шахтовый комитет) [Секретар
шахткому не випускав хлопця з своєї
уваги (Ле)].
шахтний 1) шахтный; (реже) шахтовый,
шахтенный [Як радісно щодня виходити у поле,
Спускатись в котлован, сідати в шахтну
кліть (Пере.); Шахтний газ на 85—90
процентів складається з метану (Наука і
життя, 1956, 11)]; 2) шахтный. Ср. шахта 1—2.
шахтобу дів ельник, -ка, шахтобудівник, -ка
шахтостроитель [Вони взяли
зобов'язання здати обидві шахти в експлуатацію до
Дня шахтаря.. Зобов'язання серйозне,
однак молоді шахтобудівельники твердо
впевнені, що воно буде виконане (Літ.
газ., 1957, І); Всі трудящі України
сердечно поздоровляють молодих
шахтобудівників з першими серйозними трудовими
перемогами (Рад. Укр., 1957, VIII)].
шахтовий шахтовый, шахтный, шахтенный.
шахтовласник владелец шахты [Навесні
1928 р. у Донбасі було викрито й розгромле-
по контрреволюційну шкідницьку
організацію.. В організацію входили колишні
шахтовласники та аитирадянськи настроєні
інженери і техніки, які служили в цих
шахтовласників до революції (Іст.
Укр. РСР)].
шахтоуправління шахтоуправление
[Шахтоуправління., призначило Голубаря
гірничим майстром на першу дільницю (Ле)].
шахувати (шахую, шахуєш) шахм. шаховать.
шашечка уменьш. шашечка.
шашечниця шашечница.
шашіль (род. шашеля— м. р.и разг.
шашелі — ж. р.) днт. шашель, шашень [І в-
л є в: Це одна моя давня картина. Вона
весь час була запакована, і я боюсь, що
вона зіпсується без повітря. Та й в дошках
завівся шашіль (Коч.); Не скаржиться
[Віра] нікому, сама в собі горе своє носить,
а горе те, як шашіль, сточує серце,
нівечить і спустошує душу (Шиян); — Що ти
робиш там, діду? — Е, внучко, дивлюся я,
чи міцний наш корабель, чи не завелася де
хитра шашіль у закутку (Іван.)].
шашка1 • 1) (для игры и пр.) шашка [Машина
м'яко слалась по шелесткому бруку, По
восьмигранних шашках наковзаних торців
(Бажан)]; 2) (для взрывов) шашка [В а й-
с м а н, розглядаючи рейку: Щоб таку
штуку підірвати, не дуже багато й треба:
три толових шашки, і все полетить
шкереберть (Гонч.); На воді горіли димові
шашки, вкриваючи гіркою пеленою порт
і кораблі (Куч.)].
шашка2 (оружие) шашка [Він себе переміг
і побіг підтюпцем до дитини, а шашка йому
заважала, била та путала ноги, чужі й
без того (Коцюб.)].
шашки, -шок (игра) шашки [Грав я з татом
в шашки. Як зіграли? Нічия! (Hex.)].
шашкіст шашйст.
шашкістка шашистка [Двадцять найсильні-
ших шашкісток республіки розіграли в
Білій Церкві першість України з російських
шашок (Веч. Київ, 1961, VII)].
шашковий шашечный.
шашлик, -ку кул. шашлык [Шкварчали,
пищали і синім чадом курились смачні
шашлики (Коцюб.)].
шашликовий шашлычный.
шашличня шашлычная.
шашличок, -чка ласк, от шашлик [Зробимо
такий шашличок у рибгоспі, що й сам
директор оближе пальчики (Козл.)].
шваб 1) шваб; 2) обл. уст. немец.
шваби, -бів швабы.
швабка 1) швабка; 2) немка. Ср. шваб 1—2.
швабра швабра [Бухта знову свиснув:
Слухать команду. Узять швабри, шланги
(Корн.)].
швабрити, -рю, -риш швабрить [Палубу
швабрили соляром, і вона жирно й чисто
заблищала (Ткач)].
швабський 1) швабский [Ох, поет я бідніш
швабський! На чужині мушу з туги
Пропадать! (перекл. Л. Українки)]; 2) нех\іеіікіііі
[Немов смереку, Забрали юнку, везли
далеко В чужинські землі, На швабські доли.
Я не зустріну її ніколи (Воронько)]. Ср.
шваб 1—2.
швагер, -гра обл. 1) (брат жены) шурин
[Оженився Клин, мов на лотереї виграв:
тесть із швагром помогли пошити хату

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)