шах 478 шва діжку та шахрування (Н.-Лев.)]. Ср. шахраювати. шахрувати, -рую, -руеш 1) мошенничать, жульничать; плутовать; шаромыжничать; (кого) надувать [С і м о н: ..Ми нікого не шахрували, окрім родичів та свояків, як які навинулися (Фр.)]; ер. шахраювати; 2) (нерасчётливо тратить) редк. мотать, расточать [Виборний: ..Пив, гуляв і шахрував гроші (Котл.)]. шахський шахский. шахта 1) шахта [Поглянь: взялись за руки і йдуть до праці разом і шахти, і заводи, і села, і міста (Тич.); Шахта любить смілих (приказка)]; 2) (вертикальная полость) техн., ав. и пр. шахта. шахтар, -ря шахтёр [Шахтарю, рідний край пишається тобою, тебе вітає він, підземний брате мій! (Сос); Озброєний вугільним комбайном, радянський шахтар творить під землею справжні чудеса! (Літ. газ., 1950, IX)]. шахтарка 1) шахтёрка [Вона прийшла в Донбас недавно Із наддніпрянського села. Тепер — шахтарка рівноправна — В змаганні першість узяла (Дмитр.)]; 2) (одежда) шахтёрка [Ліхтарик — негаснучу зірку — у Харкові хлопці світили, шахтарку простору, без мірки, калінінські швеї пошили (Рудь)]. шахтарочка уменъш., ласк, от шахтарка [Здра- ствуй, мій шахтарський краю, Молода сім'я!.. Чорне золото рубає Там шахтарочка моя (Hex.)]. шахтарський шахтёрский [Осіннє сонце піднялось над шахтарським селищем (Риб.); Та шахтарський край Донецький Хижий ворог не зборов (Уп.)]. шахтарчук, -ка шахтарь-ученйк; подручный шахтёра [Старий Чудин підморгпув синові на нового шахтарчука й задоволено погладив вуса (Янов.)]. шахтком, -му (шахтовий комітет) шахтком (шахтовый комитет) [Секретар шахткому не випускав хлопця з своєї уваги (Ле)]. шахтний 1) шахтный; (реже) шахтовый, шахтенный [Як радісно щодня виходити у поле, Спускатись в котлован, сідати в шахтну кліть (Пере.); Шахтний газ на 85—90 процентів складається з метану (Наука і життя, 1956, 11)]; 2) шахтный. Ср. шахта 1—2. шахтобу дів ельник, -ка, шахтобудівник, -ка шахтостроитель [Вони взяли зобов'язання здати обидві шахти в експлуатацію до Дня шахтаря.. Зобов'язання серйозне, однак молоді шахтобудівельники твердо впевнені, що воно буде виконане (Літ. газ., 1957, І); Всі трудящі України сердечно поздоровляють молодих шахтобудівників з першими серйозними трудовими перемогами (Рад. Укр., 1957, VIII)]. шахтовий шахтовый, шахтный, шахтенный. шахтовласник владелец шахты [Навесні 1928 р. у Донбасі було викрито й розгромле- по контрреволюційну шкідницьку організацію.. В організацію входили колишні шахтовласники та аитирадянськи настроєні інженери і техніки, які служили в цих шахтовласників до революції (Іст. Укр. РСР)]. шахтоуправління шахтоуправление [Шахтоуправління., призначило Голубаря гірничим майстром на першу дільницю (Ле)]. шахувати (шахую, шахуєш) шахм. шаховать. шашечка уменьш. шашечка. шашечниця шашечница. шашіль (род. шашеля— м. р.и разг. шашелі — ж. р.) днт. шашель, шашень [І в- л є в: Це одна моя давня картина. Вона весь час була запакована, і я боюсь, що вона зіпсується без повітря. Та й в дошках завівся шашіль (Коч.); Не скаржиться [Віра] нікому, сама в собі горе своє носить, а горе те, як шашіль, сточує серце, нівечить і спустошує душу (Шиян); — Що ти робиш там, діду? — Е, внучко, дивлюся я, чи міцний наш корабель, чи не завелася де хитра шашіль у закутку (Іван.)]. шашка1 • 1) (для игры и пр.) шашка [Машина м'яко слалась по шелесткому бруку, По восьмигранних шашках наковзаних торців (Бажан)]; 2) (для взрывов) шашка [В а й- с м а н, розглядаючи рейку: Щоб таку штуку підірвати, не дуже багато й треба: три толових шашки, і все полетить шкереберть (Гонч.); На воді горіли димові шашки, вкриваючи гіркою пеленою порт і кораблі (Куч.)]. шашка2 (оружие) шашка [Він себе переміг і побіг підтюпцем до дитини, а шашка йому заважала, била та путала ноги, чужі й без того (Коцюб.)]. шашки, -шок (игра) шашки [Грав я з татом в шашки. Як зіграли? Нічия! (Hex.)]. шашкіст шашйст. шашкістка шашистка [Двадцять найсильні- ших шашкісток республіки розіграли в Білій Церкві першість України з російських шашок (Веч. Київ, 1961, VII)]. шашковий шашечный. шашлик, -ку кул. шашлык [Шкварчали, пищали і синім чадом курились смачні шашлики (Коцюб.)]. шашликовий шашлычный. шашличня шашлычная. шашличок, -чка ласк, от шашлик [Зробимо такий шашличок у рибгоспі, що й сам директор оближе пальчики (Козл.)]. шваб 1) шваб; 2) обл. уст. немец. шваби, -бів швабы. швабка 1) швабка; 2) немка. Ср. шваб 1—2. швабра швабра [Бухта знову свиснув: Слухать команду. Узять швабри, шланги (Корн.)]. швабрити, -рю, -риш швабрить [Палубу швабрили соляром, і вона жирно й чисто заблищала (Ткач)]. швабський 1) швабский [Ох, поет я бідніш швабський! На чужині мушу з туги Пропадать! (перекл. Л. Українки)]; 2) нех\іеіікіііі [Немов смереку, Забрали юнку, везли далеко В чужинські землі, На швабські доли. Я не зустріну її ніколи (Воронько)]. Ср. шваб 1—2. швагер, -гра обл. 1) (брат жены) шурин [Оженився Клин, мов на лотереї виграв: тесть із швагром помогли пошити хату
|