Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шви 482 гаев швидшати, -шае ускоряться. швидше, обл. швидчій нар. 1) быстрее; скорее; живее [Хома говорить все швидше і швидше (Коцюб.); Щоб не змерзнути, Луш- ня пішов швидше (Мирн.); «А голод за що нам терпіть?»—Сказали Утята і ну швидчій летіть (Греб,)\; 2) скорее (не медля); (прежде) раньше [Записав мені лікар режим певний та казав швидше їхати по світах, щоб новими враженнями зміцнити свої нерви (Коцюб.); У нас страйкувала пошта, і через те не міг швидше одіслати цього листа (Коцюб,)], Ср. швидкий 1—2; 3) (пред- почтительнее; вероятнее; больше) скорее, скорей [Ми як худоба в пана. Та де! Він худобу пожалує швидше, бо оддав гроші за неї (Коцюб,)]; він ^ше програє, ніж виграє на цій справі он скорее проиграет, чем выиграет на этом деле. швпрг (глагольное межд.) разг. швырк. швиргання разг, швыряние. швиргати, -гаю, -гаєш, швиргнути и усилит, швиргонути, -ну, -нёш метать, метнуть, швырять, швырнуть [Найдовше затримався Батий біля Крем'янця.. Пробували татари знизу каміння кидати з каменоме- тів, та це не шкодило кріпості, бо швиргати було незручно (Хижн.); Від лиману Встають холодні лави хмар. Швиргнули блискавку вогняну... І прийняла земля удар (Черн.); Бугорський одразу озвірів, ніби аж прохмелився, вхопив Тарасового кашкета, швиргонув Тарасові в лице (Вас.)]; ~гали один в одного що швыряли друг в друга что; разг, швырялись чем. швиргатися, -гаюся, -гаєшся разг, швыряться (чем), швырять (что) [Швиргається вгорі якийсь космічний хлопчик зорями, залишаючи в чорно-синій безодні золоті смуги (Вишня)], швиргнути см. швиргати. швиргома нар, разг. швырком [Швиргома докинути (Ноч,)\. швиргонути см, швиргати. швирдйць (глагольное межд.) разг, швырк. швіцький с.-х. швйцкий; ~ка порода швйцкая порода. шво (род. шва) разг. шов [Рязанець теж у селянському одязі, але видно, , що втікач з полону. На щоці у нього свіже шво — слід рани (Ваш); Бачив Щур голубий вогник, бачив, як заливається шво на залізі (Скляр.)]. швовий спец. шовный. швора охотн. свора [Нехай коней сідлають та щоб гончих і хортів на швори позбирали! (Стор.); У цій тиші десь почулось гавкання собак, потім на греблі показалася швора сухоребрих хортів, за якою плентався рудий чолов'яга (Панч)], шворінь, -рня шкворень, шворень [Найкращі саночки зробив собі Саня.. Спереду Саня приладнав кермо з двох старих ковзанів «снігурок)). Кермо рухалось на спеціальному шворні (Kon.)]. шворка1 верёвка; (тонкая — еще) верёвочка, бечёвка; (о завязке) тесёмка [З-за низького тину на сусідньому дворі виднілася на шворках розвішана мокра, важка білизна (Ле і Левада); Федоренко з серцем рвонув за шворку, якою була перев'язана посилка (Кач.); Мовчки, незграбними пальцями, що ниють від шпарів, ..розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Збан.)]. шворка2 охотн. см. швора. шворочка уменъш., ласк, верёвочка, бечёвочка; тесёмочка [Там [на смітнику] щодня була для нас якась пожива — кольорові шворочки, олов'яні пломби, коробочки (Вас.)]. Ср. шворка1. швякати, -каю, -каєш, швякнути, -ну, -неш обл. стегать, стегнуть, хлестать, хлестнуть [— Лягай! — крикнув той і, не ждучи далі, вхопив Степана за волосся, перевернув його на крісло і почав щосили швякати різкою (Фр.); Соляр щосили швякнув мене батогом по ногах (Фр.)]. шебернути (шебёриу, шебёрнёш) и шебёр- хнути (шебёрчну, шебёрхнёш) зашуршать, зашелестеть; однокр. в. шелохнуть [Тихо, паморочна тиша, і нараз... у «очкові» ше- бернуло. Здригнувся зір — до камери просунувся кулястий згорточок і впав під ноги Ользі (Кач.); Звідкись вона [ящірка] з'явилась.. Але тільки тінь впала або ше- берхнуло щось — вже вона зникла у непомітній шпарці, наче влізла просто у камінь (Коцюб.); Тихо в лісі: повітря не дихне, ніщо не шеберхне, жодна рослинка не схилиться, не злякає маленької комашки (Коцюб.)]. шевальє1 нескл. сущ. м.* р. ист. шевальє [Тимофій: ..Де ваша шпага, шевальє? (Корн,)], шевальє2 нескл. сущ. м. р. (сорт ячменя) с.-х. шевальє. шевелюра шевелюра [Він у білому костюмі, без капелюха. На голові буйна сива шевелюра (Корн.)]. шеверногий см. шиверибгий. шевйот, -ту текст, шевйот [Ідуть люди вулицею, спішать... А куди? ..Та попригладжувані всі! На кого не глянь — у шевйоті, в сукні (Ряб.)]. шевйотовий текст, шевиотовый [Захар стрепенувся, мовчки вибачився перед дівчиною і, осмикнувши шевйотовий костюм та галстук, пішов у двері кабінету (Ле)]. шевро нескл. сущ. ср. р. сапожн. шевро [Але ж хто у селі мав тоді гроші на дороге взуття з шевро та хрому? (Козл.)]. шевровий сапожн. шевровый [У старого чабана чоботи шеврові (Мур.)]. шеьрон воєн, шеврон [— Знай, з ким п'єш,— хвалькувато говорив капрал із срібними шевронами, — я вже третій стоок служу королю... (Чаб.)]. шёвство сапожничество [А г а ф і я: ..Нараз наш Івась приходить ті. й каже: —Тату, досить того дармоїдства, я хочу вчитися шевства, хочу бути шевцем (Фр.)]» шевський сапожный [Смерділо шкурами, рибою, шевським клеєм, дьогтем, гноєм та новими сукнами (Тулуб); Розклавши в хаті шевське знаряддя, він почав лагодити |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)