Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шел 484 шел поднять кутерьму [У Миронівці, принаймні, він наробив багато шелесту (Дм. Бедз.); Тут як би владить так, Щоб який-небудь неборак Не здумав шелесту зробити: Скрутив, мов, як хотів... (Гл.)]. шелестївка лингв, уст. см. приголосна 2. шелестіння шелест; шорох, шуршание; (о разнообразных звуках — ещё) шорохи [Слухає степ лісове шелестіння (Дор.); Почула (Марта] згодом, що шелестіння сторінок зати::ло (Коцюб.)]. Ср. шелестіти 1. шелестіти (шелещу, шелестиш), шелеснути, -ну, -неш 1) шелестеть, зашелестеть (преим. о листьях, траве); шуршать, зашуршать; однокр. в. шелохнуть [Тепер само собі стоїть Деревце молоденьке, Сміється, шелестить (Гл.); Мокрі сніжинки шелестіли об шибки, як миші під лавою (Н-Лев.); Щітка м'яко шелестіла по стелі (Мур.); Стрілець вільготніше дихнув, коли легесенький вітрець шелеснув бадилинкою об суху стерню (Трубл.); Вітерець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок (Воеч.); Осокір на варті в лузі не шелесне над Дінцем (Рудь)]; уліз у чужу содому та ще й rwTihb погов. посади свинью за стол, она и ноги на стол; 2) (о жидкости) бултыхаться, бултыхнуться; (чем) бултыхать, бултыхнуть [— Дивись! вже горілки тільки на дні! — промовив о. Хведор, трясучи останньою горілкою, котра шелестіла в пляшці (Н.-Лев.); А вона побігла в шинок, винесла пляшку з вином, та як шелесне нею під самісіньким моїм-вухом! (Н.-Лев.)]; 3) (только соверш.— упасть в воду) разг. бултыхнуть, бултыхнуться [Треті півні: кукуріку! — шелеснули [русалки] в воду (Шевч.)]; 4) (только соверш. — побежать) разг. броситься; разг. шарахнуть, шарахнуться [А було як. увійде мій панотець у церкву, то всі люди так і шелеснуть урозтіч (Н.-Лев.)]. шелесткий, (реже) шелестливий шелестящий; шуршащий [Схиляло до землі стрункі й шелесткі тополі (Тулуб); П'ятеро людей, підмостивши під себе сухе, шелестке листя, куталися в кожухи (Сміл.); Машина м'яко слалась по шелесткому бруку (Бажан); Осінні ночі в лісі темні, шелестливі і таємничі (Ст.)]. Ср. шелестіти 1. шелёсть, шелёсь 1) междометие, воспроизводящее шелест, шорох; (только в сказуемом) шелестит, шуршит [Ну, їй-богу ж, поза кущем щось шелесть, шелесть! (Ном.); Гу-у! — вітер над ним [будинком]... Та— шелесь! бур'янами, та — брязь! вікнами, та — гур-гур! трухлими дверима (Вас.)]; н і ~ть, н і ~сь не шелохнет [В парку ні шелесь. Я тільки чую, як поблизу десь Зашарудів у верховітті птах (Піде.)]; 2) (в значений глагола — пошёл, вошёл) разг. шасть [Подякував [сірома] за хліб, за сіль І за науку добрим людям, Та до вдовівни навпростець Шелесть за рушниками! (Шевч.)]. шёлех, -ху шелест (только ед. ч.); шорох [Ліс був повний неясних, незрозумілих шелехів (Донч.)]. шелехнути, -не 1) зашелестеть; зашуршать; шелохнуть; 2) бултыхнуться; бултыхнуть; 3) бултыхнуть, бултыхнуться. Ср. шелеснути, шелестіти 1—3. шелихвіст, -хвоста 1) орн. разг. см. шилохвіст; 2) (о человеке) разг. пустельга (м. р.); (болтун) вульг. трепач; (бездельник) разг. ш і лопай [Син у мене, слава богу, добру голову має на плечах. Не шелихвіст і не п'яниця (Шиян)]. шелихвістка пустельга (ж. р.); трепачка [Довго після того мене ніхто не сватав, бо я була хоч і гарна, але зроду вже вдалась вітрогонка та шелихвістка (Н.-Лев.)]. Ср. шелихвіст 2. шелюг1, -га см. шеляг. шелюга, -гй, шелюг2, -гу, шелюги, -гів бот. (Salix acutifolia L.) шелюга, тальник, тал [На воді їхні голови були майже непомітні, а потім їх сховала шелюга (Панч); Був там [у колгоспі] бухгалтер Іван Таракан. Це неначе про нього сказано: «Слизький, як в'юн, гнучкий, як шелюг, де й не сіє, скрізь поспіє» (Колг. Укр., 1957', 2); Ночами в шелюгах виють голодні вовки (Куч.)]; червона ^гб (Salix purpurea L.) краснотал; шелюга [Чим далі ширшало розмите земснарядом озеро, підрізані береги разом з травою, з кущами червоної шелюги величезними скибами западали й тонули в ньому (Жур.)]. шелюговий тальниковый, шэлюги (род. п. от шелюга) [Кілька вершників-козаків стояли осторонь шелюгових кущів... (Лє)]. шелюгування шелюгование [На сухих пісках у степу шелюгування не дає позитивних наслідків. Такі піски доцільно засаджувати лісом (Колг. вироби, енцикл.)]. шелюгувати, -гую, -гуеш шелюговать [Згодом він і сам виселився десь на піски, взявся їх шелюгувати (Гонч.)]. шелюжйна шелюговая ветка, тальниковая ветка; (без листьев) шелюговый прут, тальниковый прут, (неточно) хворостина [Нехай лоза-шелюжина Згинається нижче; А дівчина до милого Притулиться ближче! (Щог.)]. шеляг ист. старинная польская мелкая монета [У неділю на селі У оранді на столі Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Шевч.); Все своє життя збирав він гроші по шелягу (Тулуб)]; ламаного «¦^га не вартий (не варт) разг. ломаного гроша не стоит [Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Досв.)]. шеляжбк, -жка уменъш., ласк, от шеляг [Збирайте шеляжки дрібненькі (О., 1862, IV —Сл. Гр.)]. шёльвах обл. уст. часовой [Під вікнами в'язниці ходить шельвах — жовнір з карабіном (Фр.)]; О стояти на <^ху стоять на часах [Стоїть Іван на шельваху, Дрібний лист читає (Федьк.)]. шельвія обл. см. шавлія. шельма м. и ж. р. разг. 1) (хитрец, ловкач) фам. шельма; (о мужчине — ещё) шельмец, плут; (о женщине — ещё) плутовка [Потому їх очі стрілись і засяли, порозу мів- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)