Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шел 485 шеп шись без слів. — Хе-хе! Як, шельма, скоро рішив задачу! (Коцюб.); .Микола: ..У нього батечко — розумна шельма, не одну сотню тисяч сховав у паризьких банках (Дм. Бедз.); Дарма, що був це жарт в Михася, У цьому певен був юнак. Але та шельма, пані Ася, Здається, думала не так (Воскр.)]; 2) бран. шельма [— Ах ти ж шельма! — скрикнув Власов, ухопивши Василя за шию (Мирн.); — Позичте, дядьку Лук'яне, червінця до завтрього, з процентом поверну!..— Спокусила, шельма, його тим процентом (Гонч.)]. шельмівський разг. шельмовской; ~кйй хлопець, ~ка дитина плутйшка; «^ка дівчина (дитина) плутовка [Забравський: ..Що ти зробила з моїм альдегідом? Тепер він чудово з'єднався з іншими і прекрасно діє. Ах ти, шельмівська дівчина! Жура спалахує від радості: Ви пробували? (Коч.)]. шельмування ист., перен. шельмование. шельмувати, -мую, -муєш ист.у перен. шельмовать [В численних поезіях, написаних переважно на початку 60-х років, Куліш всіляко вихваляв реформу, шельмував селянський революційний рух, проповідував національну виключність і ворожнечу між народами Aст. укр. літ.)]. шельф, -фу геогр., геол. шельф [В морських басейнах виділяють такі зони: 1) шельф, або літоральну зону, обмежену глибинами від 0 до 200 м;.. 2) батіальну зону (Курс заг. геол.)]. шемая ихт. шемая [На скатертинах, що чотирикутно біліють на землі, — коробки з ікрою, сардини, шемая, пляшки вина, варення, пироги (перекл. з Серафимовича)]. шёмрання шуршание, шорох; (о различных звуках) шорохи; шелест; (глухой, невнятный шум) ропот; (с указанием чего — ещё) роптание [Я чую тихе шемрання голого винограду (Коцюб.); Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих, ..Срібним шемранням осик (Рил.); По дні яруги неслось глухе, придушене шемрання (Коцюб,)]. Ср. шемрати. шёмрати, -рае и шемріти, -рів шуршать; (преим. о листьях, траве) шелестеть [Стежка йде повз городи, а на городах шемрає сухе бадилля (Донч); —- Куди, куди, куди?— шемрали хвилі невтомимо кождої ночі й лизали жалібно берег (Коб.)]. шемріт, -ту шуршание, шорох; шелест; ропот; роптание [Собаки брешуть; я про- чнувся: Знадвору шемріт доліта... (Граб.); Чи се, може, шемріт твій, Річко, срібно ленто, Змив мій смуток і застій? (Фр.)]. Ср. шёмрати, шёмрання. шемріти см. шёмрати. Шемякин: ^н суд Шемякин суд. шенкель, -келя шенкель [— Ну ти! не балуйсь! — ласкаво сказав Котоеський до коня. І., послабленими шенкелями осадив Орлика назад (Тич.)]. шепелявий шепелявый [Шепелявий Гаврило перелякано дивився на нього п'яними баранячими очима (Козл)]; трохи ~вий шепелеватый. шепелявити, -влю, -виш и обл. шепеляти, -ляю, -ляєш шепелявить [Смішно шепелявлячи, розмахуючи кулаками, дід кинувся до Семена Микитовича (Коп.)]; злегка (трохи) *^>ти слегка шепелявить; равг. пришепётывать [— Сідайте, мої гостоньки любі та милі! — припрошував дід Грицай, трохи шепеляючи (Н.-Лев.)]. шепелявість, -вості шепелявость; легка ~ть лёгкая шепелявость, шепелеватость; разг. пришепётывание. шепелявлення шепелявость; легке ~ня лёгкая шепелявость, шепелеватость; разг. пришепётывание. шепеляво нар шепеляво; трохи г^во слегка шепелявя: раз', пришепётывая. шепеляти см. шепелявити. шепіт, -поту, обл. шепт, -пту шёпот [Голос його швидко спадав, переходив у важкий шепіт (Гонч.); За вашим шепотом і нашого крику не чути (приказка); Пані Олімпія виразно, виразнісінько чує її сонний шепт (Фр); Я чую притишений шепіт дібров, Іду, прислухаюсь до їхніх розмов (Дор.)]; шепоти, шёпти мн. ч. шёпот; (разговоры по секрету; сплетни) разг. шушуканье, перешёптывание [Одної ночі [Аркадій] викрався через вікно своєї спальні і чкурнув у темінь, орієнтуючись на людські шепоти (Вільде); Де-де чути ще веселі шепти, притишене хихотання, шелест перевертаних книжок (Фр.); Старші зяті іноді бувало пошепочуться, та й то... Майдан не любив шепотів (Кач.); А скільки було шептів та поговорів на її весіллі про те, як і чому вона «піймала» Порицького... (Л. Укр.)]. шепітний лингв, шёпотный [Шепітні голосні; тобто голосні звуки, які вимовляються без участі голосу (Словн. лінгв. терм.)]. шепнути см. шептати 1. шепотання, шепотіння шептание; (звуки — ещё) шёпот; перешепётывание; шушуканье [Чутно тільки глухе шепотання з третьої хати... (Мирн.); Карно Петрович наблизивсь до неї, витяг червону шию, нащось знизив голос до шепотіння (Коцюб.); Серед селян почулося задоволене шепотіння (Собко); Якесь шепотіння, якісь вечірні лісові згуки долітають до чутного вуха... (Коцюб.)]. Ср. шепотати. шепотати, -почу, -почепі и шепотіти, -почу, -потйш шептать; (внушать — обычно) нашёптывать; (между собой) шептаться, перешёптываться, разг. шушукаться, (реже) шушукать [Встала [мати], походила Коло замкнутої брами Та щось шепотала (Шевч.); Літня ніч. В саду дерева шепочуть (Тич.); Один чорт показував йому [Кайдашеві] на сокиру під лавою й шепотів: «Візьми сокиру та эарубайся!» (Н.-Лев.); — Що ж то за краса! Що то за парубок! — шепотять дівчата між собою (Вовч.)]. шепотатися, -почуся, -почешся и шепот іти- ся, -почуся, -потйшея шептаться; разг. пгушукаться [В напівтемному коридорі важко було розглядіти, хто шепочеться, сидячи на підвіконні (Ж у р.); Журно про щось шепотілись дерева (Збан.)]. шепоти см. шепіт* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)