Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шеп 486 шер шепотіння см. шепотання. шепотіти см. шепотати. шепотітися см. шепотатися. шепотун, -на разг. шептун. шепотуха разг. шептунья. шепт см. шепіт. шептала собир. (сушёные абрикоси или персики) шептала. шептання 1) шептание; (звуки — ещё) шёпот; (разговоры разг. — ещё) шушуканье [Синій дим ладану, «.співи, шептання молитов навкруги — все те робить дивне враження на Химу (Коцюб.); У Свирида аж мороз пробіг поза спиною від того таємного дідового шептання (Мирн.); Народу надворі все прибувало та прибувало.. Піднявся гомін, шептання (Мирн.)]; 2) шептание, нашёптывание [— Оце воно [дитя] заснуло вже, — каже баба Од арці, скінчивши шептання, — де б його положити? (Мирн.)]. Ср. шептати 1—2. шептати (шепчу, шепчеш), шепнути, -ну, »непі 1) шептать, шепнуть [Явдоха щось довго-довго шептала йому, ламаючи руки (Мирн.); Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози (Шевч.); Федоренко почекав, поки все стихло на дорозі, і, стаючи на лижі, коротко шепнув: — Вперед (Кач.); Та, кажуть, наш таки шепнув комусь там: спровадьте, мов, його, куди знаєте, мені його не треба! (Мирн.)]; 2) (только несоверш.— произносить заговор) шептать, нашёптывать [Бач, я ж казав, що не треба ні злизувати, ні шептати, само минеться (Квітка)]. шептатпся (шепчуся, шепчешся) шептаться; разг. шушукаться [Вона все шептал ася по кутках з Маріццею, наче обговорювала план кампанії (Коцюб.); З вітрами шеп- чуться тополі (Сос.)]. шептії см. шепіт. шептій, -тія уст. см. шептун 2. шептун, -на 1) разг. шептун; (ябедник — еще) наушник [Султан слухав виказувачів і шептунів і загадково мовчав (Тулуб)]; 2)' \(знахарь) уст. шептун [Вмить до послуг його вже стоять: Шептуни, знахарі, ворожбити (Воскр.)]. шептунка разг. шептунья; см. ещё шептуха. шептуха 1) шептунья; наушница; 2) шептуха [2-й чоловік: ..Що ж ти думаєш, поки баба-шептуха пришкандибала, він і одходив хлопця, єй-богу, не брешу! (Кроп.)]. Ср. шептун 1—2. шерардизація мет. шерардизацпя. шербет, -ту шербет [Почесним гостям подавали запашний шербет з трояндовою олією, гарячу каву (Тулуб)]. шерега, -ги, редк. шерег, -гу ряд; (строй — обычно) шеренга [Дві шереги хат мальовниче розташувались по обидва боки шосе (Смол.); До бронзового шерегу вічних громадян нашого міста стає Ватутін (Янов.)]. шереговий спец. шерёножный. шеренга ряд; (строй — обычно) шеренга [Затаївши подих, ловлячи кожне слово Щорса, стояли шеренги бійців (Десн.); По самому дну балки вишикувались в довжелезну; шеренгу вози та гармати (Гонч.)]. І шеренговий спец. шерёножный. шерёпа фам. уродина [Одружусь з такою ше- репою, що і тобі сором буде (Шевч.)]. шеретівка спец, просорушка, рушильная машина, обдирочная машина, обдирная машина. шеретівний спец. рушильный. шеретувальний спец. рушильный; ~на м а- ш й н а рушильная (обдирочная, обдирная) машина. шеретування рушение, обдирание, обдирка. шеретувати, -тую, -туєш спец, рушить, обдирать [Мельник меле, шеретує (Шевч.); Очищене насіння соняшника на спеціальних машинах., шеретують для відокремлення лузги від ядра (Колг. вироби, енцикл.)]. шеретуватися, -тується рушиться, обдираться. Ср. шеретувати. шерех1, -ху (звуки) шорох, шуршание [Вона лежить на тапчані, прислухаючись до кожного шереху за дверима (Риб.); Понад полями, далиною, Де серпень мирно одійшов, Вона [осінь] дзвенить-бринить струною Чи пізнім шерехом дібров (Шп.); Крізь завивання вітру Гаврило виразно почув дивний шерех (Коп.)]. шёрех2, -ху см. шёрешень. шерехатий шершавый; шероховатый [Шерехате, та ворсисте, та розлоге, та густе зап'яло ліщину листя — мов убрання золоте (Забіла)]; ~та шкіра шершавая кожа. шерехатість, -тості шершавость; шероховатость. шерехнути см. шерехтіти. шерехтіння шорох, шуршание [Він не спав по ночах, в кожному шерехтінні вчуваючії недобрий знак (Риб.)]. шерехтіти, -тйть, шерехнути, -рёхнё разг. редк. шуршать, зашуршать; однокр. в. шелохнуть [Шерехтить торішнє листя по алеях парку (Риб.); Тихо-тихо шерехтіли доспілі маківки (Ст.); А сосни не шерехнуть, понахилялись, як матері над дітьми {Вас.)]. шёрешень, -шня (мелкий лёд на поверхности воды) сало [Напереріз кранові, пробиваючись крізь шёрешень, помчали звідусіль катери (Гонч.)]. шериф1 (в Англии, Ирландии, США) шериф [Я не політик, я лише поет. Нудьгую я без рідної оселі. І остогидли тут, біля штахет, Шерифів ситих постаті дебелі (Дмитр.)]. шериф2 (у мусульман) шериф. шерітвас уст. чан [Дьоготь і в шерітвасах, і в мазницях; продавались і самі квачі (Квітка)]. шерстезаготівля шерстезаготовки. шерстезаготовчий шерстезаготовительный. шерстемийка текст, шерстомойка. шерстемийний текст, шерстомойный; (о машине и т. п. — ещё) шерстомоечный [Єдина шерстемийна фабрика у Харкові [до революції] забезпечувала первинну обробку) приблизно 20% товарного збору вовни на Україні (BUhuk АН УРСР, 1957, 8)].. шерстемийня текст, шерстомойня, шерстомойка [3 40-х років XIX ст. купці, які про- I' давали зерно і вовну на вивіз, стали заводити власні млини і шерстемийні (Іст. Укр. РСР)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)