Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шил 491 шин нять, променять сапоги на лапти [Другий [парубок], молодший і завзятіший, бовкнув без хитрощів: — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо і без панів (Тулуб)]; не вміє ~ла загострити погов. (о неумелом) палец о палец не умеет ударить; ухопив ~лом (н а ~ло) п а- т о к и погов. хватил шилом патоки или сладко захватил, да горько слизнул; (вообще о неудаче — ещё) ушёл и т. п. несолоно хлебавши или остался с носом (ни с чем) [Вона набрала ложечку і, випивши, ухватилася за лице руками. — Моя матінко! —- скрикнула не швидко,— огонь огнем! •— Ага, ухопила шилом патоки? — сміється він, помішуючи ложечкою чай (Мирн.); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями. — І в Медведівці вхопив на шило патоки! (Ст.)]. шиловидний шиловидный. шилодзьобка орн. шилоклювка. шилохвіст, -хвоста и шилохвість, -хвості орн, шилохвость, шилохвостка [Приазовські степи кишіли качками — свіязями, вертлявими шилохвостами (Дмитр.)\. шильний шильный. шильник бот, разг. (fsoetes L.) полушник. шильникові, -вих сущ. бот. полушниковые. шильце уменыи,, ласк, шильце [Побігла попадя до шевця і випросила у нього шильця і дратву (народна казка)]. шильчастий шйльчатый. шименути, -ну, -непі обл. пырнуть [І затим стрибонув (партизані з воза просто на гайдамаків з вилами. Ударив одного. Постріл. Ще одного шименув вилами (Головко)], шимпанзе нескл, сущ. м. р. зоол. шимпанзе [Серед сучасного тваринного світу найближчі до людини за біологічними ознаками вищі мавпи: шимпанзе, орангутанг, гібон, горила (Нар. стар. іст. УРСР)]. шина 1) шина [Берест: А де ти був, Васю? В а с я: Я... я затримався... Там по дорозі шина спустила... (Корн.); Яка-небудь шина, що блищала з трави, мов плазуюча гадюка, або чавунне колесо, до половини загрузле в землю, викликали перед його очі картину шумливого життя фабрики (Коцюб.)]; 2) мед. шина [По палатах у дерев'яних шинах, стальних корсетах та гіпсових формах лежали випростані й вирівняні люди, що колись були сутулі, горбаті й вігнуті (Смол.)]; 3) обл. рельс [Гордо та пишно сунулася «черепаха» [локомотив] по шинах, не кваплячись, поки не стала на своїм місці (Фр.)]. шингард спорт, шингард. шинель, -лі, разг. шинеля шинель [Ми скинули шинелі після війни — І знов зазеленіли скрізь лани (Hex.); Тільки не пальто, на ній (дівчині) з котиковим коміром, а сіра шинеля солдатська (Вишня)]. шинелька уменъш., ласк, шинелька; прен. шинёлишка [Аж ось з-за воріт показалася чиясь низенька постать, загорнута у невеличку шинельку (Мирн.); Погула ще трохи хмара [бранців] і з стогоном, дрижачи од холоду в своїх шинельках, голодна і гола, пішла собі далі, кутаючись... (Вас.)}. шинельний шинельный [І тут до нього підходить він, Кость. Просто з-під шинельної поли виймає він голуба (Донч.)]. пганк см. шинок. шинка ветчина [Входять Сусляев і Зіна. Він несе великий чайник і пляшку вина, вона піднос з маслом, яйцями, хлібом, шинкою і т. ін. частуванням (Коч.)]. шинкар, -ря ист. кабатчик; уст. шинкарь; (в старину) целовальник [Микола пив чарку за чаркою, шинкар наливав та все не доливав на палець (Н.-Лев.)]. шинкаренко разг. сын кабатчика [Там правив каюком Тигренко, — Із Стехівки то шинкаренко (Котл.)], шинкарівна разг. дочь кабатчика (Вальце- льова: Вона [Ганна] вам зроду не піде, хіба б уже якийсь, не знати який пан посватав. Подорожній: Ну, а чому ж би ні? Адже., багатий фабрикант Дрейсігер оженився якраз із шинкарівною (перекл. JI. Українки)]. шинкарка разг. кабатчица; шинкарка [Шинкарка Параска, висока, гарна молодиця» ..намірила хлопцеві горілки і почала розпитувати, нащо горілка (Вас.)], Ср, шинкар. шинкарочка ласк. шинкарочка [Десь на шляху, біля діброви, У хаті чепурній шинкарочка жила (Гл.)], шинкарство ист. торговля спиртными напитками; уст. шинкарство [Не цуравсь і шинкарства Макуха, та не для всякого (Квітка)\. шинкарський кабацкий; шинкарский; цело- вальничий. Ср. шинкар. шинкарювати, -рюю, -рюєш ист. торговать спиртным; уст. шинкарить. шинквас уст. стойка [За шинквасом у корчмі сидів старий Йона і рахував рибу (Панч)]. шинковий ветчинный. шинковий ист. кабацкий; (иногда — ещё) кабака (род. п. от кабак) [Коли не було ва що випити, піджидали [дворові] —- може, хто піднесе чарку-другу. Шинкове панібратство завжди знайдеться (Мирн.); Шинкарка ним так заорудувала, що він у неї під тином шинковим днює й ночуб (Вовч.)]; ~ковйй продаж распивочная продажа. шинкувати, -кую, -кувш 1) ист. содержать кабак; разг. шинковать; уст. шинкарить [Давило один: ..Нащо йому [братові] шинок, чи наше ж діло шинкувать? (Тоб.); Дехто провідав і Лейбу, що шинкує геть за горою, над проїжджою дорогою (Мирн.)]; 2) (чим) разг. торговать (чем); (безрассудно расходовать) расточать (что), разг. транжирить (что), (о жидком) разливать (что) [На апостольськім престолі Чернець годований сидить. Людською кров і ю шинкув І рай у найми оддав! (Шевч.)\ Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами, як собаками, і шинкували козачою крюв'ю (Стор.)]; ~ти грішми транжирить деньги, бросаться деньгами [Не дуже тими грішми шинкують, щоб ніхто не замітив (народна казка)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)