Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шип 492 шир шинний шинный [Величну панораму являє собою Дніпропетровський шинний завод, що виріс на околиці міста (Рад. Укр., 1961, /)]. шинований уст. обтянутый шиной (или шинами) І Торохтить шинованими колесами по бруку військова гарба (Вас.)]. шинок, -нку, обл. шинк, -ку ист. кабак; уст. шинок, питейный дом, питейное заведение, разг. распивочная; фольк. царёв кабак; арх. кружало [Балашиха послала найстаршого хлопця в шинок по горілку (Н.-Лев.); Як я долі не знайду — До шинкарки в шинк зайду, Гей-гей, забуду біду (народна пісня)]. шиночок, -чка ласк. уст. кабачок [А не вірять, а не мірять Набір у шиночку. (Г.-Арт.)]. шинувати, -ную, -пуєш (що). уст. обтягивать шиной (или шинами) (что), натягивать шину (или шины) (на что). шиншила зоол. шиншилла [Він почав розводити кролів породи шиншила (Коле. Укр.; 1900, 11)]. шиншиловий шиншилловый. шиньйон, -ну шиньон [ — От! — зрадів диякон. — Оце так! А то бідкається!.. Доходів немає; молодій попаді шиньйонів справляти ні з чого, — бубонів він до Колісника (Мирн.)]. шип1, -па 1) техн. и пр. шип [Чути було, як з сухим хрустом впиваються шипи бігунів у тверду доріжку (Собко); Коло основи йоге | морського кота] довгого і тонкого, немов батіг, хвоста міститься дуже твердий, гострий зазублепий шип, на поверхні якого є борозенка з шкірними отруйними залозами (Наука і життя, 1956, 7)], 2) бот. шип. шип2, -пу (звуки) разг. шип (разг.); шипение [Безсила клевета і марний шип зміїний! Ви грому хочете? На вас ударить грім! (Рил.)]. шипик уменьш. от шип1. шипіння шипение; разг. шип [Затихло шипіння зелених гадючок, погасли пекучі слова, і одно тільки дзвеніло в Андрієвих грудях — ґуральня1 (Коцюб.); З кухні долинає тихе шипіння примуса та ледве вловимий запах чогось дуже смачного (Шовк.)]. шйпіт, -поту обл. 1) шипение; разг. шип [Сопух б'є, на дні ями проступають бульки, чути якийсь клекіт, шипіт — ого, то вже знак, що пора забивати яму' (Фр.); Замість чистого, спокійного дзеркала бушували те- пеп люті води, крутилися з шипотом вири, г< й далося і билося в кам'яних берегах озбурхане море (Фр.)]; 2) быстрый поток; ) маленький водопад. шипіти, -плю, -пйш шипеть [Сало шипіло, як змія (Н.-Лев.); — От і маєш, Андрійку, ґуральню! — шипіла Маланка, зганяючи злість (Коцюб.)]. шиплячий 1) прич., прил. шипящий [Воно [море] вже збудилось, здригнулось, заголубіло, дзвінко стука в порожні боки човнів і стелить Джузеппе під ноги шиплячу піну (Коцюб.)]; 2) прил. лингв, шипящий [Шиплячі приголосні ж, ш, я колись були лише м'якими (Курс укр. мови)]. шиповий техн. шиповой. шипоноска энт. шипоноска [Соняшник пошкоджується усачем, шипоноскою, соняшниковою міллю тощо (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. шипун, -на 1) разг. шипун; 2) орн. шипун. шипучий 1) шипящий; разг. шипучий [Зловісні клубки шипучих ракет випліскувались над деревами (Гонч.)]; 2) (о напитке) шипучий [Моторні лакеї розносили високі кришталеві чарки з пінистим шипучим вином (Мирн.)]. шипучість, -чості шипучесть. шипучка разг. шипучка [Катерина: В мене від цієї шипучки голова болить (Корн.)]. шипшина шиповник [На рову рясно пломенів кущ шипшини (Ст.)]. шипшиновий, редк. шипшинний шиповни- ковый [Людина вже літня. І пам'ять-ріка У неї по серцю тече. Ось давня могила Ілька-ходака, Шипшиновим вкрита кушем (Воронько); У тьмі встають шипшинні зорі, шумить трава Донецьких гір (Сос.)]. шир (род. шйру — м. р. и шйрі — ж. р.) ширь [Дружба народів — це злагода й мир, Це горизонтів невиданих шир, Пісня дівоча в гурті молодому, Сад-виноград біля отчого дому (Рил.); Який стрімкий розгін — який проспектів шир! (Гончаренко); Іду з життям, — воно шумить рікою. Безмежна далечінь і неосяжна шир! (Мас.)]. ширвжиток, -тку (широкий вжиток) ширпотреб (широкое потребление) [ Р о- й о в и й: Я дзвонив вам уранці, хотів запросити на виставку. Р о м о д а н: Яку? Ройовий: Товарів ширвжитку (Корн.)]. шйрення 1) расширение; распространение [Затхле та нечисте повітря помагало ши- ренню зарази (Фр.)]; 2) распространение, распускание. Ср. ширити 1—2. ширильний спец. ширильный. ширина ширина [Він сам не пам'ятає, коли і як та чудова краса очарувала його своєю безмірною глибиною, безкраєю шириною (Мирн.); І росте той Бух Копитович не часами, а хвилинами, і в ширину, і в вишину (народна казка)]. ширити, -рю, -риш 1) расширять; (изредка — ещё) ширить; (занимать большее пространство, большую сферу) распространять; (развивать — об общественных явлениях) ширить [Хату дядькову можна ширити, хоч дядько не зовсім її пришає (Л. Укр.); 1 воно [зерно] буяє, гілки розгортає Та ширить коріння своє... (Мирн.); Пучки сухих трав, вирваних з корінням, ширили довкола тонкий аромат (Жур.); Зоря незгасна світова, Все ширячи проміння над землею, Усю мою Вітчизну повива (Рил.); М а с- л и нова гілка з плодами: ..Я недарма символ миру, Всюди ширю дружбу щиру І пильную тиші нив (перекл. Л у каша)]; ~ти досвід распространять опыт [В Донбасі і в полі поблизу Одеси Він ширить ваш досвід, оспівує зріст. Боєць рядовий полум'яної преси, Натхненний в роботі — мій друг, журна- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)