Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шир 493 шир ліст (Ол.)]; ~ти освіту распростра- бять просвещение [3 болем дивився Іван Федоров на справу рук своїх. Через книги він хотів ширити освіту, науку серед людей (Іван.)]; 2) (слух, молву) распространять, распускать. ширитися, -риться 1) расширяться; шириться; распространяться; шириться [Коли дорога наближалася до річки, — огороди людські рідшали, долина ширилася і рів зменшався (Мирн.); Шириться боротьба колоніальних народів за своє визволення і національну незалежність (Рад. Укр., 1959, V)]; 2) распространяться (А плітки ширились брудні і невідомо звідки... (Шер.)]; 3) страд. з. расширяться; распространяться ; распространяться, распуска- ться. Ср. ширити 1—2. ширГнька портн. ширинка. ширма ширма [Частина кімнати була відгороджена простенькою переставною ширмою (Гонч.); Українські націоналістичні дрібнобуржуазні партії відігравали для буржуазії роль зручної ширми (Іст. Укр. РСР)]. ширмочка уменьш. ширмочка [Бабуся, спинаючись на пальці, заглянула за перегородку, всміхнулася і відставила ширмочку вбік (Гонч.)]. широкий 1) широкий; (охватнвающий многое; занимающий большое пространство — ещ'е) обшйрньїй; (о тексте) пространньїй [Реве та стогне Дніпр широкий (Шевч.); Все мені бачилася висока постать, усе маяли надо мною широкі рукави з чохлами і білії руки... (Вовч.); В цілому ряді оповідань.. Франко змалював нам широкі і страшні картини життя робітників (Коцюб.); О в- чаренко: У нас скоро має відбутись широка нарада ветеринарів і зоотехніків (Корн.); Один [хлопець] у широкій промові Народні права боронив (Самійл.); Статут дає широкі права, і ними б треба як слід скористуватись (Мирн.); Широкого розмаху набрала кваліфікована наукова допомога виробництву (Наука і життя, 1957, 12)]; г~ка борода широкая (окладистая; редк. обшйрная) борода; ^кі знання обшйрньїе знання; ~кі маси ширбкие массьі [В мобілізації широких мас на боротьбу за успішне виконання семирічного плану [в СРСР] велику роботу треба буде провести профспілковим організаціям (Матер. XX/ з. КПРС)]; ~ка натура широкая натура [Дід Йосип був громадським діячем іншого типу, мав іншу, може ширшу, а вірніше — непосидющу натуру, усім цікавився, до всього хотів дійти (Дм. Бедз.)]; ~кий погляд а) пряж, широко открьітьіе глаза [Югина здивовано широким поглядом дивилась на батька (Ст.)]; б) перен. широкий взгляд; ^кий світ широкий свет [Навколо нас — широкий світ. У нас є всюди друзі. Трудящі люди шлють привіт Радянському Союзу (Забіла)]; ~кий степ широкая (открьітая) степь [Знов перед бурлаками розіслався скатертю широкий степ (Н.-Лев.)]; г^ка тематика широкая (обшйрная) тематика; в ^му вжитку в широком употреблении, в большом ходу; н а ^ку ногу (богато) на широкую (большую) ногу [Йому хотілося пожити «на широку ногу», він вважав, що завоював для себе це право на війні, — пролитою кров'ю (Руденко)]; речі ~кого в ж й т- к у см. ужиток 1; ходити ~ким кроком ходить, широко шагая [Ходила [Марина] — всупереч законам жіноцької грації — широким кроком (Смол.)]; 2) (о звуке) лингв. широкий; 3) обл. сме- льій, бойкий [Ей, небого моя! Коби мені борзо вечір, прийде Гнат із косовиці, не будеш ти така широка! (Фр.)]. широкість, -кості обшйрность; простран- ность [Зовсім раптово Марія побачила під собою [з літака] в безкрайній широкості горбистий піщаний простір, де-не-де поцяткований купками дерев, велике село (Дм. Бедз.)]. Ср. широкий 1. широко нар. 1) широко; пространно [Ярина широко розкритими очима дивилась на агронома (Десн.); Осінній холодок над спраглою землею Шатро гаптоване широко розіп'яв (Рил.); Широко відомі в Радянському Союзі львівські автобуси (Наука і життя, 1956, 10); А це тобі дворянство, ..що змалку звикло широко жити (Мирн.); Чіпка став широко розказувати, як він поліз у комору (Мирн.)]; надто (занадто) ~:«о слйшком широко; слйшком пространно; (перен. — вольно, свободно — о толковании) расширйтельно, расшйрешю [Я розумію Ваші вірші широко, — може, занадто широко, скажете Ви (Л. Укр.)]; ср. широкий 1; 2) (в значений сказуемого) широко [Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі. Широко, гарно, спокійно (Коцюб.)]. широковерхий ширококронний [Багатолітнє, широковерхе дерево затуляло великий клапоть землі од сонця (Риб.)]. широковидий разг. широколиций [— Піди ;к ти!—долала його жінка, широковида, зубата молодиця (Мирн.)]. широковітий, широкогіллястий, широко- галузиіі ветвйстьій, развесистьш, раскйдис- тьгй [В садах солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні (Коцюб.); В холодочку гінкого широкогіллястого осокора, серед пишного килима густої трави утаборився Яким із своїм добром (Мирн.); Буяла молода деревина, вдолині — широкогалуза, а вгорі—струнка (Ко5.)]. широкогорлий широкогорлий [Реставрована посудина становить широкогорлий горщик з відхиленими назовні вінцями і двома ручками чи вухами посередині (Архл., 1948, 77I. широкогрудий широкогрудий [По плесах Бугу в золотій імлі Пливуть широкогруді кораблі (Бажан)]. широкодоступний широкодоступний. широкоекранний широкозкрапньїй. широкозахватний с.-х. широкозахватний [Застосування тракторів і широкозахватних машин у багато раз підвищило продуктив |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)