Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шпр 494 шир ність праці в сільському господарстві (Наука і життя, 1956, 5)]. ширококолійний ж.-д. ширококолійний. ширококостий ширококостими, ширококостий [Уляна, Федорова жінка, низенька, ширококоста молодиця, ходила ні жива ні мертва (Мирн.)]. ширококрилий ширококрилий [Над головою пролітає ширококрила птиця (ІПиян)]. ширококрисий широкополий [Людина у цивільному нижче нап'яла на чоло ширококрисий капелюх (Раб.)]. ширококронний ширококронний [На острові Хортиця ще й зараз росте товстелезний ширококронний дуб, який звуть запорізьким (Цюпа)]. широколистий широколистими, широколистий [Блідий широколистий тютюн насичує повітря наркотичною парою (Коцюб.)). широколиций, -ця, -це широколиций [Аж перехитується од веселого сміху кремезний, широколиций Свирид Яковлевич (Ст.)]. широколобий широколобий [Біля Галини Петрівни сидів широколобий і зосереджений, із сивими скронями полковник Со- ловйов (Донч.)]. широкомовлення радио широковещание. широкомовний 1) широковещательньїй; уст., ирон. велеречивий [Для буржуазії важливе загальне прокламування широкомовних принципів (Ленін)]; ~на декларація ирон. широковещательная декларація; 2) радію широковещательнмй (На борту корабля [«Восток-2»], крім апаратури двостороннього зв'язку, встановлено широкомовний приймач (Рад. Укр., 1961, VIII)]. широкомовність, -ності птироковещательность; велеречйвость [Карл Маркс у «Капіталі» глузує з пишності і широкомовності буржуазно-демократичної великої хартії воль- ностей і прав людини.. (Ленін)]. Ср. широкомовний 1. широконіска орн. широконоска. широконосий широконосий. широкоплечий широкоплечий [Вони стояли одна проти одної, схрестивши гострі погляди, тоненька кругловида Меланка і старша від неї, широкоплеча красива Зіна (Жур.)]. широкополий необозрймий, бесконечньїй, бес- предельний [І за якихось два-три дні ще дужче закучерявились дерева, зазеленіли широкополі колгоспні лани... (Вишня)]. широкоротий широкоротий [А «воно» [видіння] стояло широкороте і посміхалося, і на голові золотився пушок, як на молодому гусеняті (Хижн.)]. широкорукавий с широкими рукавами [Як покликати «Михайло» — зараз він наче вродиться поперед вами у широкорукавій білій сорочці, у незмірних шароварах, у червоному поясі (Вовч.)]. широкорядковий (о лосеве) с.-х. широкорядний. широкорядний (о посеве и о машине) с.-х. широкорядний [Головна перевага широкорядного посіву полягав в тому, що від дав змогу застосувати механізований обробіток міжрядь (Колг. вироби, енцикл.); «Не бійся, Іване, не підведу»,— і правув [Петрусь] трактора, як по шнуру веде три широкорядні сівалки (Цюпа)]. широти 1) широта [Проходячи землі простори. Доріг широти немалі, Я знав міста, ліси і гори І в морі бачив кораблі(Мал.); Єдине, — але зате непереможне, — джерело сили робітничого руху, це — свідомість робітників і широта їх боротьби (Ленін)]; 2) геогр. широта; ~роти мн. ч. широти [В цих широтах місяць лютий нікого не лякав своєю страшною назвою (Коп.)]. широтний геогр. широтний [Для південної окраїни Донецького кряжа характерне простягання розломів, близьке до широтного, але часто виявлені скиди і поперечного, південно-західного залягання (Геол. Укр.)]. широчезний, широченний увел. разе, широченний (разг.)\ широчайший [Вони [дівчата] співають, і як! їм хочеться перекричати шум мотора й широчезний простір (Довж.); Якось однієї ночі розламали [хлопці] широчезне вікно і вчотирьох втаскали в приміщення станції стодвадцятипу- довий бак (Трубл.)\ Зранку ми їздили на катері по широченній жемчужній ріці (Козл.)]. широченький 1) уменьш., лоск, широконький [Старший на рік ол сестри Ванюшка був присадкуватий, шароченький у плечах, обличчям схожий на матір (Пере.)]; 2) до- вольно широкий [Брови [у Віктора], як і в книгах про парубків. — чорні широченькі (Авт.)]. широчина редк. широта; ширина; ширь [Степи ще прекрасніші, коли сусідами у них — високі гори... Тим-то в піснях казахів стільки задушевної широчини: і простір, і височінь! (Мас.)]. Ср. широчінь. широчйтися, -чйться редк. расширяться [Долина то звужувалась між кам'яними стінами, то широчилась між крутими косогорами (Н.-Лев.)]. широчінь (твор. п. широчінню) широта; (прям. — еще) ширина; (п ростор) ширь [Тихо пропливає вода. Немовби навмисно через усю широчінь ріки протягнув хтось сувій льняного полотна (Шиян); У величезній перекладацькій діяльності Франка яскраво виявилась широчінь його культурних інтересів, глибока пошана і любов поета до кращих надбань передової думки народів різних епох і країн (Іст. укр. літ.); Небо вгорі, внизу безодня. Широчінь кругом, і легко дихається грудям (Тич.)]; г^пь поглядів широта взглйдов; н а всю ^>нь во всю ширь; (прям. — еще) во всю ширину [На всю широчінь розгорнулося в нашій країні мирне будівництво (Рад. Укр.; 1951, VIII); — Здрастуйте, товаришу Мухтаров, — озвався ще один юнак, розсуваючи двері вагона на всю широчінь (Ле)]\ ширшати, -шав 1) прям. становиться шире, расширяться; (реже) шириться [Стежка ширшала і ставала справжньою дорого» (Трубл.)]; 2) перен. расширяться;_ (распро- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)