Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шир 495 страшіться, рости) шириться [Дедалі ширшає механізація трудомістких процесів у сільському господарстві (Колг. Укр., 1956', 8I ширше 1) прил. см. ширший; 2) нар. шйре; пространнее [Звір усе наближався, ширше розкривав пащу, частіше дихав полум'ям... (Коцюб.); М агі стер: ...Ви, майстре Річарде, дивіться ширше. Ваш кругозір тісний (Л. Укр.)]; ер. широко 1. шйршенький уменьш.і ласк. от ширший [Ось вони йдуть берегом навперейми одне одному.. Ось стежки їхні збіглися, в одну ширшеньку злилися... (Ряб.)\. ширший 1) (как определение) более широкий; разг. шйре [Більшовики старалися завоювати на свій бік якомога ширші верстви робітників соціал-демократів (Іст. КПРС)]; 2) (как сказуемое) шйре, более широк [Протока була значно ширша, ніж це відразу здалося (Смол.)]. ширяння парение; рея ниє; полет; взлетание [Нову родину Вона [берізка] на взгір'ї цім знайшла 1 в ясну спогляда годину Ширяння кримського орла (Рил.)]; ~кя думок полет мьіслей. Ср. ширяти1. ширяти1, -ряю, -рж.ш (о птицах и т. ті.) парить, реять; (реже) летать; (подниматься) взлетать; уст. ширять [Над сусідньою сопкою повільно ширяв величезний орел (Донч.); Мені не раз снилося, що я лечу знизу, ширяю понад яри й долини, як сірий яструб — просто вгору до того вершка [гори] (Фр.); Ширяють під хмари орли (Ус); Орлом сизокрилим [думка] літає, ширяє, Аж небо блакитне широкими б'є (Шевч.); Над ними ширяли маленькі винищувачі (Трубл.)\; ~ти над хмарами и т. п. перен. витать в облаках [Вони кричали: не на землі Каргат живе, а ширяє десь у позахмарному просторі (Шовк.)]; слава ~ряє слава разноситея (летйт) [Про .льотчиків слава ширяє По світу з кінця у кінець... (Рил.)]; фантазія ^ряє фантазия витает [Ще так недавно його фантазія ширяла в хмарах, ..а тепер вона не могла одірватися від будівельного майданчика (Гур.)]. ширяти2, -ряю, -ряєш (чем во что, по чему) разе, тикать, разг. ширять; (острим разг.— еще) пирять [Десь лементували жінки, берегом понад річкою ходили дядьки з довгими баграми — ширяли ними у воду, шукали... (Гонч.)]; 0 ~ти очима шарить глазами (взбром) [— Певне, гніздо на дубі, а в гнізді малі пташенята, — вирішує Зінька, ширяючи очима по стовбуру (Шиян)]. ширяючий прил. парящий, реющий; ~чий політ ав. парящий (реюший) полет. шитво шитье [Марія час від часу відривається від шитва, погляне у вузьку заплакану шибку і знову проворно снує нитку (Цюпа); Всі вельможі і великі чиновники були в парадних, гаптованих золотом одежах. Золоте шитво було на комірах, на грудях (Смол.)]. шити (шйю, шиєш) шить; (об узорах — обьічно) вишивать; (сапожп., порти. — еще) точать [Вона шила синові сорочку (Н.-Лев.); Край калини шовком шиє Любая дівчина* (Руд.)]; ~ти на живу нитку см. живий 1; г^ти чоботи шить (спец, та- чать) сапогй [Очкур добре чоботи шиє? (Мирн.)]; бреше, як шовком шив см. шовк; є д н а шиє, друга п 6 р є погов. кто шьет, а кто порет; не вмієш *--'Ти, так і не пори погов. не умеешь шить, так не пори или не пори, когда (коли) шить не знаешь; 0 у дурні г^ти разг. оставлять в дураках, дурачить [Вчора йому на ковзанці «Левку, миленький» співала [Христина], а сьогодні вже- в дурні шиє (Ст.)]. шитий 1) прач, шитий; вишитий; тачанньїй [Теплий кожух, тілько шкода — Не на мене шитий (Шевч.)] ; ~то й крито см* критий; білими нитками ~тпй' (перен. — о чем-либо неумело скритом) бе- льіми нитками шйтьій (сшйтьш) [Ти ж розумна людина. Дурниці то все. Білими нитками шите твоє звинувачення (Збан.)]; не ликом ~тий см. лико; ср. шити; 2) прил. шйтьій, расшйтьій [Повдягали [дівчата] нові білі свитки, шитими рушниками підперезались і пішли собі мовчки, як тії павочки... (Квітка); В руці в нього довга гирлига, на шитому чабанському поясі висить гаман з люлькою (Ст.)]. шитися (шиюся, шиєшся) 1) (стремиться стать кем-либо) разг. лезть [Частенько- говорили по шинках буйні голови, що наївся він козацького хліба, викохався на ньому й шиється в пани (Тулуб)]; 2) (счи- тать себя кем-либо) разг. зап йсьіваться [Т а н я: ..Моє вже минулося.. Стара вже я. З і л я: О, вже й стара! Вже й у старі шиєтесь (Вас.)]; 3) страд. з. шиться; вишиваться; тачаться [Все моє манаття уже шиється, може й не дуже забарить мене (Л. Укр.)]; ср. шити. шйтки, -ток уст. шитье; вьішиванье; (узори) вишивки [Вона й не скричала, тільки зітхнула тихо й скотилася з лавки, як сиділа, з тими щитками у ручках (Вовч.)'г Покажіть, будьте ласкаві, ваші шитки, зразки (Баре.)]. Ср. шити. шиття 1) (дейстеие) шитье; разг. пошив, пошивка; вьппивание; тачание, тачка [Мар- та зразу заробляла по-давньому то шиттям, то пряденням (Фр.); — Як би краще було, щоб він мене застав? Чи за шиттям, чи за гранням? — думала Ватя (Н.-Лев.)]; школа крою та г^тя см. крій 1; 2) (то,что шьетея) шитье; вшпивание [Аж ось до нас почав вчащать захожий парубок кравчина; прийде з шиттям було й сидить... (Фр.); Тут Зоня взяла шиття і почала гаптувати, вже не дивлячись на Юзю (Л. Укр.)]. Ср. шити. шйттячко редк. уменьш., ласк. от шиття" 2 [От вона [Софія] сьогодні лежить у розкішному пе§1і§е і недбало шиє якесь тендітне шйттячко (Л. Укр.)]. шифер, -феру мин., строит. шифер [Підйомний кран нагадував Гані каз нового довгошийого птаха, що невтомно ідере- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)