Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шиф 496 шипі восив і перевосив у своєму дзьобі контей- вери з цеглою, ящики скла, шиферу (Жур.)]. шиферний мий., строит. шйферньїй [Робітничі будиночки хизувалися яскравою білістю шиферних дахів (Руденко)]. шифон, -ну текст, шифон. шифоновий текст, шифоновий. шифоньєр, -ра шифоньєр [Усі ці дні з крамниць привозили то крісла, то диван, то новий шифоньєр (Донч.)]. шифоньєрка шифоньєрка [На шифоньєрці стародавні настільні дзиґарі, що грають чверті мелодійним передзвоном ніжних, немов скляних дзвоників (Коч.)]. шифр, -ру шифр [Для нашої гри я винайшов секретний шифр, яким можна було б зашифровувати листи (Сміл.)\. шифрований прич.і прил. шифровапньїй [Не верший раз Вони з підпільного райкому Несуть шифрований наказ {Мур.)]. шифровка шифровка [Сьогодні вночі ми одержали шифровку, де поміж наших місцевих справ згадано й про вашу персону... (Янов.)\. шифрувальний шифровальньїй [Члени військової ради знали, що майор з шифрувального відділу спроста не заходив на засідання (Куч.)]. шифрувальник шифровальщик, шифровщик [Радист взяв від шифрувальника папірець і передав в ефір належний набор цифр {Де і. Левада)]. шифрувальниця шифровальщица. шифрування шифрование, шифровка. шифрувати, -рую, -руєш шифровать. шифруватися, -рується шифроваться. шихта1 мет. и пр. шихта [Йому показували горно, Як шихту в домну подають (Ціп.)]. шихта2 обл смена [Адіть, уже в кошарах дзвонять на нічну шихту (Фр.)]. шихтар1, -ря обл. сменньїй мастер |— Покликати мені пана бухгалтера і шихтарів' Обрахунок Книги принести! — звелів він коротко слузі (Фр.)]. шихтар2, -ря обл. рабочий, регулирующий спуск по желобам ерубленньїх деревьев. шихтований мет шихтованими. шихтовання обл. спуск деревьев с гор по желобам. шихтовий мет. и пр шихтовий [Невідомо яким чином опинився він далеко від кіно, біля шихтового двору, і йому нічого не лишилося іншого, як зайти (Янов.)]. шихтовик, -ка мет. и пр. шихтовик [Головний інженер заводу Федір Голубенко, що саме підходив до мартена, пояснив причину вибуху — шихтовики проґавили (Ру- денко)]. шихтовка мет. и пр. шихтовка. шихтувальний мет. и пр. шихтовальньїй. шихтувальник шихтовальщик [Від шихтувальників багато в чому залежить якість литва (Веч. Кшел 1957, Х)\. шихтування мет. и пр. шихтование. ши^тунати, -тую, -туеш мет и пр. шихто- вать І Коли шихтують плавку, пильнують, щоб не потрапили туди шкідливі домішки, бо вони можуть зіпсувати стиль (Рад. Укр., 1957, УИ)\. шихтуватися, -туеться мет. и пр. шихто- ваться. шишак1, -ка воєн. ист. шишак [На княжий клич вдягають вояки Високі, гостроверхі шишаки (Бажан); А сонце сяє, грає маревом над золотими шишаками, блищить на списах (Н.-Лев.)]. шишак2, -ка разе. 1) шишка [Чи поможе мені та півлітра проскочити, чи тільки шишака дістать поможе?.. (Ряб.)]\ 2) (на криіие и т. п.) сосулька [[Мороз] чіплявся інеєм по лісах, вигонив шишаки із стріх, малював усякі візерунки по шибках... (Мирн.)]. шишечка уменьш.у ласк. 1) шишечка [Суха шишечка довго летіла, постукуючи по галузках, на землю (Донч.)]; 2) шишечка [Акіш лізе за пазуху й подає Ігореві рум'яну пшеничну шишечку (Донч.)]. Ср. шишка 1, 3. шишйрхати, -хаю, -хавш, шишйрхнути, -ну, -нені обл. шуршать, зашуршать; (слабее) шелестеть, зашелестеть; однокр. в. шелохнуть [На землю злізла ніч... Нігде ані ширхне; Хіба-то декуди скрізь сон що- небудь пирхне (Г.-Арт.)\. шишка і) шишка [Ходімо, кажу, Марино, до бору соснові шишки збирати (Шиян); Такі як Кумов, Багнюк, Овчаренко, завалюють одну справу за другою, а ти відповідай за них... А всі шишки на твою голову падають... (Ряб.)\ У виробництві вирощують тільки жіночі рослини (хмелю], з яких одержують суцвіття — шишки, що є незамінною сировиною у пивоварній промисловості (Колг. вироби. енцикл.); На других барабанах сукно хватали довгі ряди ворсильних колючих шишок (Н.-Лев.)\; па бідного Макара в с і ~ки летять разг. на бедпого Макара все шишки валятгя; трудівнику медові ~ки, а ледарю — ялинові *^ки посл. где работают, там густо, а в леїіивок доме — пусто; 2) мет. шгїшка [У кесонах робота йшла повним ходом. Форма такої велико» відливки складається з багатьох частин, так званих «стрижнів», або «шишок», які формуються по моделях і обпалюються у иечах (Собко)]; 3) (булочка особой форми) втн. Ш'дшка [Просить мене небіж на весілля, і ІІалажчина доня принесла шишку: иросить на весілля (Н.-Лев.)]. шишкар, -ря орн. клест [Це тишкар червопо- бурий, Не буває він похмурий, Все доводить вів комусь: — Я морозу не поюсь! (Біл.)]. шишковидний шишковйдпьій; ~на з а л о- з а анат. шишковидная же лез а. шишковий шйшечпьій. шишконосний бот. шишконоспьій. шишкоягода бот. шишкоягода [В майже недоступних місцях збереглось па висоті 790—810 м сі*' груп ялівцю козачого.. Нам вдалося досягти тільки однієї групи, иа якій, на жаль, шишкоягід у цьому році не було зпайдено (Укр. бот. ж., 1960, XVII, 3)\. шишкуватий шишковатьій [Голова б нього |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)