Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шия 497 шка була кругла, обличчя кругле, лоб крутий, шишкуватий (Донч.)]. шия 1) шея [Враз Марічка здригнулась і стала. Витягла шию і наслухала (Коцюб.); Обабіч вулиці величезні крани повертали свої довгі, витягнуті шиї, підіймаючи вгору і спускаючи на високі поверхи штабелі дощок, контейнери цегли, залізні балки, готові рами вікон (Собко)]; шйю гнути перен. шею (рит. вьію) гнуть [Невже так і треба шию перед боярами гнути, хіба ми не люди? (Хижн.)]; шйю зламати перен. разе, сломать (свер- нуть) шею [Надія: ..Гордій Опанасо- вич нікуди з області не поїде. Йому ж пропонували пост міністра заготівель.. Р о- й о в и й: Категорично відмовився. Категорично! Марія: Це правда. І сказав, що на такому посту легко шию можна зламати... (Корн.)]; у шйю гнати (штовхати и т. п.) разе, в шею (вза- шей, в три шеи) гнать (толкать и т. п.) [X р а п к о: ..Скажи їм: хто з грошима — хай іде, а хто без грошей — у шию! Чого ж ти стоїш! (Мирн.); Лакуза біг уперед, мов його хто у шию гнав (Мирн.)]; дістати по шиї вульг. получйть по шее; н а шйї сидіти, на шйю сісти разг. на шее сидеть, на шею сесть [Добре тобі й говорити, коли тобі на шиї не сидить сім дочок (Н.-Лев.); Та що ж це, справді, я каліка, Щоб друзям та на шию сів? (Воскр.)]; надавати по шйї разе, надавать по шее (в шею, по шеям) [Платон Гаврилович грізно до Дороша: Ей ти, ..хочеш, щоб я тобі по шиї надавав? (Вас.)]; на свою шйю разг. на свою шею, себе на шею [Купив чорта з рогами па свою шию (Нам.)]; намилити шйю (кому) см. намилювати; аби [була] шия, а ярмо найдеться (знайдеться) см. ярмо 2; и є д о нашої шиї ті коміри шили погов. зтот припас не про нас или зто яе про нас писано; 2) разг. часть русекой печи [Кайдаш підвів очі і глянув на комин, на шию коло комина, під шиєю була дірка на піч (Н.-Лев.)]. шияка разе, шея; увел. шеища [Що зробить Робусииський ступінь, то його трах по шияііі (Свидн.)]. шРізм, -му рел. шийзм. шГіт рел. шийт. шістка рел. шийтка. шіммі нескл. сущ. м. р. (танец) шймми [Проповзе по залі шіммі плазом і здригнеться тіло тричі (Бажан)]. шїпка уменьш. [небольшой] навес; сарайчик [Коло його комірки була шіпка, прибудована до стіни тої самої комірки (Фр.)]. Ср. шопа. шіпчйна навес; сарай [Прийшов з префектури сумний з вигляду дядько Степан з жовнірами, били батька нагаями, поклавши на золотому кукурудзинні біля шіпчини (Кундз.)]. Ср. шопа. шістдесят (род. шістдесяти и шістдесятьох) шестьдесят. шістдесятий шестидесятьій. шістдесятилітній шестидесятилетний. шістдесятиліття шестидесятилетие. шістдесятиметровий шестидесятиметровьій. шістдесятирічний шестидесятилетний. шістдесятиріччя шестидесятилетие. шістка 1) шестерка; 2) обл. уст. монета в десять крейцеров австрийской валютьі, око- ло семи копеек [Війт: ..То ми вам від одної дитини по п'ять шісток та по чвертці збіжжя дамо (Фр.)]. шістнадцятеро (род. шістнадцятьох) шест- надцать. шістнадцятий шестнадцатьій [А Настя вже шістнадцятий рочок починає (Вовч.)]. шістнадцятилітній шестнадцатилетний [Згадуючи ту маленьку шістнадцятилітню кучеряву й задиркувату дівчину, Тоня Зимо- горова легко впізнавала себе в ній (Донч.)]. шістнадцятискладовий позт. шестнадцатислож- ньій [Знаменно те, що пісні про вибори до Верховної Ради СРСР поети теж часто писали руставелівським шістнадцятискладовим шаїрі (Тич.)]. шістнадцять (род. шістнадцяти и шістнадцятьох) шестнадцать. шістсот (род. шестисот) шестьсот. шість (род. шести и шістьох) шесть; (о ло< шадях — еще) шестерка; (о группе — еще) шестеро [Якою ж ти великою стала, як ти виросла зразу, наче тобі не три роки, а цілих шість... (Коцюб.); Раз він гнався шістьма кіньми (Руд.); На карточках глян- цьованих на стінці Вони стоять. Всі шість, її сини (Бажан)]; ^ть разів (раз) по два шесть раз по два; (чаще) шестью два. шкала шкала [Лікарка мовчки вийняла з-під пахви хворої термометр, мружачись проти світла, довго приглядалась до блискучої шкали (Збан.); брмилов увімкнув приймач: освітилася шкала, і невдовзі почулося легеньке потріскування (Грим.)]. шкалик разг. шкалик [Закинувши вгору підборіддя, [Паскуда] вставляв того шкалика в рота., і, примруживши солодко оченята, тягнув горілку, наче немовля соску (Збан.)]. шкалубйна обл. щель; (на поверхности) тре- щина [Сумно виглядають Із шкалу бин прусаки (Руд.)]. шкаматок, -тка обл. клочок; н а г^ткй (как) в клочкй [Симон цілий трясся зо злості. Бачилось, що туй-туй кинеться на Ежена і задушить його, порве на шкамаг- ки (Фр.)]. шкамаття собир. обл. клочья; (мелкие) клочкй [Щонайменше піхотинець може надіятися, що з чобіт, хоч і яких добрих, принесе шкамаття (Фр.)]; на «-^тя (как) в клочья, в клочкй [Я такий був на нього недобрий, що, не можучи взяти двох кожухів, порізав їх на шкамаття (Фр.)]. шкандиба, шкандибайло разг. уст. хромой, хромоногий; уст. хромец [Сиділа, сиділа [дівчина] Та й наворожила І якраз після Михайла За якогось шкандибайла Насилу пішла (Гл.)]. 32-1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)