Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шка 498 шка шкандибання ковнляние; хромание [Наливайкові здалося, що, переступаючи в човні, воїн ніби шкандибнув на ногу, і те шкандибання здалося таким знайомим (Ле)]. Ср. шкандибати. шкандибати, -баю, -баєш, редк. шкандиб- нути, -ну, -непі ковьілять, ковьільнуть (чем); (только несоверш. — о походке при укороченной или больной ноге — еще) хро- мать, разг. костьілять (только о людях), укр. шкандибать [Іде Катря, шкандибає; Дивиться— щось мріє... (Шевч.); Жінка шкандибала і раз у раз зупинялася, — відпочивала, видно (Ст.); Вовк шкандибав на трьох ногах, поволі посуваючись на північ (Трубл.); Наливайкові здалося, що, переступаючи в човні, воїн ніби шкандибнув на ногу (Ле)]. шкандиляти, -ляю, -ляєш обл. см. шкандибати. шканцевий мор. шканечньїй; ~вий журнал шканечньїй журнал. шканці, -ців мор. шканцьі [Гладкий швидко піднімається на шканці і прямує до капітана (Довж.); Штурман звелів гарматникам стояти на шканцях (Риб.)]. шкапа 1) коняга (разг.), лошаденка; (тощая — еще) кляча, (преим. старая) разг. одер [Біля другого воза, схилившись на шкапу, стояв ще молодий парубок (Мирн.); Сухоребра шкапа напружувалась, аж ребра напинались, але не мала сили витягти воза з багна (Н.-Лев.)]; л є д а ч а ~па скрізь при- пйнки має погов. у всякого Федор- ки свой отговорки; 2) (об изможденном, тощем человеке) разг. кляча, одер. шкапеня, -няти разг., прен. лошаденка; кля- чонка [Поле внизу, непривітні стерня, тогорічне будяччя, Пара худих шкапенят тягне, зігнувшися, плуг (Фр.)\. Ср. шкапа 1. шкапина разг. 1) коняга; лошаденка; кляча; одер [Тихо зморена шкапина По шляху руша (перекл. Грабовського); Колгосп умножив наші сили: 3 шкапини на кривих ногах — На трактора ми пересіли! (Нех.)]; ср. шкапа 1; 2) конская кожа. шкапинка уменьш. разг. лошаденка; клячон- ка [Від зіщуленої постаті візника, від його невеличкої шкапинки, понурої і похнюпленої, як її хазяїн, віяло безнадійною покірністю (Іван.)]. Ср. шкапа 1. шкапійка, шкапійчина разг. лошаденка; кля- чонка; одер [Селяни, поприїздивши на обивательських шкапійках, ..розташувались коло будинку, нарізно од панських карет (Мирн.); Шкапійчини, що були запряжені у вози, закустрані, заморені, понуро голови посхиляли (Мирн.)]. Ср. шкапа 1. шкапка разг. лошадка; (о плохой) лошаденка [Зоставалась у нас ще шкапка добра та коза ледача, і їх пан узяв за подушне (Морд.)]. шкаповий из кбнской кожи [Сніг тихо шипить під його старими шкаповими чобітьми (Ст.)]. шкап'я, -п'яти обл. лошадка, конек [Тобі здається, Що лиш крикни тут, то вже сам голос І тебе, й шкап'я здмухне х прірву (Фр.)Ь шкаралупа, разг. шкарал упила скорлупа (у яйца, ореха и т. п.)\ (на некоторих плодах) корка [На хвилях гойдався човен. Він підстрибував, наче горіхова шкаралупа (Донч.); Невидиме пташеня клюнуло іще настирливо, різко, аж затріщала шкаралупина (Ст.); Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (Бойч.); Були тут [на баштані] дубівки з> шкаралупою, як дубова кора, ніжні кан- талупки, біліли круглі качанки (Донч.)]. шкаралупка уменьш. скорлупка; корочка [Вже поспіли кислички на диких яблунях, тріскалися шкаралупки на каштанах (Іван.)]. Ср. шкаралупа. шкаралупчастий скор л у пчатьій. шкаралуща, (реже) шкаралущина, шкаралю- ща скорлупа; корка [У рака тіло укрите шкаралущею (Вишня); Вона, мов той слимак у свою шкаралущу, сховалась у власне горе й не сподівалась уже кращої днини... (Коцюб.); Капітан почув, що льодова шкаралуща знов починає стискати його серце (Фр.); Тільки як стали пристигати дині, помічає він, що оце вдень лежала така гарна динька, а на ранок устане — сама шкаралущина! (народна казка); Монастирський двір у піст був засіяний білими шкаралющами, неначе снігом (Н.-Лев.)]. Ср. шкаралупа. шкарбан, -на, шкарбун разг. 1) стоптанньїй (или рваний) башмак; стоптанньїй (или рваний) сапог; (без голенища разг. — еще) опорок; (чаще мн. ч.) шкарбани, шкарбуни стоптанньїе (или рваньїе) башмакй; стоптан- ньіе (или рваньїе) сапогй; опорки [На ньому старий бриль, ..полотняні штани. Обутий в якісь шкарбани (Шиян); Парасі чоботи таки справили. Померла навесні бабуся, з їхніх старих шкарбанів перетягли на Парасю (Вишня); Хазяйка була слаба, немічна жінка, що все стогнала і ледве човгала по помості шкарбунами на босу ногу (Коцюб.)]; 2) (о человеке: старий ~н) [старий) дед, старик; бран. [старьій] хрнч [— Згинь ти, — думаю собі, — старий шкарбан, із своїми жартами!.. (Барв.); — От хитрий старий шкарбун! — не витримала Кульбачиха. — І ні пари з вуст. Та ми б же допомогли вам, Петровичу! (Іван.)]. шкарбанець, -нця уменьш. от шкарбан 1 [Босі ноженята схожі були на немазані юхтові шкарбанці (Ле)]. шкарбун см. шкарбан. шкарпетка носок [Пильно вдивляючись у пітьму, зводить гвинтівку арсеналець. А вдома його добра матінка плете теплу шкарпетку (Довж.)]; ~ки мн. ч. носки [Г о м є л а у р і: ..Я тобі в'яжу дві пари вовняних шкарпеток (Корн.)]. шкарубина щель; (на поверхности) трещина; (в земле, в породе — еще) расселина [Росли вони [дівчата] разом з рибалкою, ..ловили в затоці драглих медуз і виганяли з шкарубин полохливих крабів (Тулуб)]. шкарубинка уменьш. ще дочка; трепшдка [В |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)