Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шки 500 шкі лижею за виступ крижини, полетів шкереберть і, розтягнувшись, загородив дорогу Вершометові та Стьопі (Трубл.); Не встигли [хлопці] й оглянутися, як машина скакнула в ямку та так шкереберть і перевернулася... (Мирн.)]; 2) перен. вверх дном, вверх тормашками; (реже) вверх ногами; (наоборот, не так, как надо) разг. шйворот- навьіворот [Шалімов: Та ти з глузду з'їхав! Оженитись з Любушею, з цим дурним дівчиськом, що поставить шкереберть все моє життя? (Коч.); Ти клоун, ти вічний кривляка, — у тебе й мозки шкереберть... (Тич.)]; піти (полетіти) ~ть (о внезапном исчезновении, уничтожении чего-либо) полететь кувьірком [Степан: ..Погані наші діла, усе пішло шкереберть (Тоб.); Все полетіло шкереберть, все, що було таке звичне раніше (Смол.)]. шкилювати, -люю, -люєш (кого и з кого) обл. насмехаться (над кем); издеваться (над кем); дразнйть (кого) [Замфір шкилював примаря, називаючи його хабарником за те, що пустив у село комісію (Коцюб.); — Знайшли в мішку?! — Хороший був покійник, — шкилюючи з пана сотника, розгладив вуса Козак (Ільч.)]. шків техні шкив [Зінька переступила поріг. Великий маховик з широким шківом гнав од себе вітер (Шиян)]. шкідливий 1) вредньш, (реже) зловредний, (более книжно) вредоносньїй; (об идеях, влиянии, привичках и т. п, — ещ'е) пагуб- ньій [Скільки там зібрано різних колекцій: і корисних рослин, і рослин-бур'янів, і шкідливих комах, і насіння (Донч.); ..бути революціонером значить ламати все шкідливе, віджиле найрішучіше, найне- щадніше (Ленін); Психіатр: Найбільше стерегтися шкідливих впливів, нервових роздражнень, прикростей (Л. Укр.)]; 2) см. шкодливий 1. шкідливість, -вості вредность; зловредность; вредоносность; пагубность [Ласточкін спеціально налагодив приставку бідона молока щоденно у катакомби і вимагав від усіх підземних робітників пити неодмінно молоко — з огляду на «шкідливість підземного виробництва» (Смол.); Необхідно, щоб усі свідомі робітники ясно усвідомили шкідливість і недопустимість якої б то не було фракційності (Ленін)]. Ср. шкідливий 1. шкідливо нар. 1) вредно; зловредно; пагубно [Шкідливо впливає на зір звичка читати лежачи; це швидко втомлює очі (Наука і життя, 1956, 10)]; 2) (в значений сказуе- мого) вредно; пагубно [Пастор вкинув до того зважливо: — Не повинна любов буть палка: Для здоров'я се дуже шкідливо (перекл. Л. Українки)]. Ср. шкідливий 1. шкідник, -ка вредйтель [Відомо, що майже всі види гризунів є шкідниками сільськогосподарських культур (Вісник АН УРСР, 1953, 11); Тепер неодмінно треба було скликати збори. Всім хотілося почути правду про шкідників на заводі (Собко)]. шкідництво вредйтельство [—- Цей недогляд межує з шкідництвом, — суворо зауважив Солод (Руденко)]. шкідниця вредйтельница. шкідницький вредйтельский [На початку 1928 року була викрита велика шкідницька організація буржуазних спеціалістів у Шахтинському та інших районах Донбасу («шахтинська справа») (Іст. КПРС)]. шкілка 1) уменьш. школка [Тут в селі є і шкілка, і народна читальня, тут є аптечка з найпо- трібнішими ліками для хорих (Фр.)]; 2) прен. школка [..борючись з теоріями всіх цих сект і шкілок, Маркс виковував єдину тактику пролетарської боротьби робітничого класу в різних країнах (Ленін)]; 3) школа [У шкілках працівники лісгоспу вирощують високоякісний садивний матеріал (Колг. Укр., 1956, 7)]. Ср. школа 1—3. шкільний школьньїй [Роман підійшов до вчительки й оддав їй шкільну книжку (Вас); Хто з нас не любить міста, де родився, Де перше слово — мама — проказав, Де вперше шкільний перейшов поріг..! (Рил.)]; ~на молодь учащаяся мо- лодежь [Назва «народники» пов'язана з тим, що передові, революційно настроєні інтелігенти, особливо шкільна молодь, «пішли в народ», на село, надіючись підняти селян на революцію проти царського самодержавства (Іст. КПРС)]. шкільництво уст. школьное дело. шкінька обл. лошаденка; клячонка [Он невеличка шкінька на лихому возі привезла до шпиталю болящого (Мирн.)]. Ср. шкапа 1. шкіпер, -пера мор. шкйпер [Сивий шкіпер востаннє сходить на берег. Люлька згасла. Він схуд і зчорнів од думок (Пере.)]. шкіперський мор. шкйперский [За залізними колонами, які підпирали палубу, лежала купа різноманітного шкіперського добра (Трубл.)]. шкіра кожа [Сонце шаленіє. Здається, висунеш носа надвір, ураз полупиться ніс, шкіра облізе (Донч.); Ган їхав до Умка, щоб забрати шкіри білух (Трубл.)]; ^/ра та кості (редк. кість) см. кість; г у- сяча ^*ра гусйная кожа; залити (залляти) за ~ру сала см. заливати: залити за шкуру сала; здирати, здерти ~ру перен. разг. драть (сдирать), содрать ші уру [То ти радикал та й не даєш попові з себе шкіру здирати? (Стеф.)]; і з *^ри лізти (вилазити, пнутися и т. п.) см. лізти; мороз пішов и т. п. поза ~ру (~рою) см. мороз; на своїй ~рі зазнати (витерпі- т и) см. шкура: на власній (своїй) шкурі пізнати; три ~ри спустити разг. спустить шкуру [Було за найменшу провину.. Три шкіри спустять гайдуки (Фр.)]; чортова ~ра текст, чертова кожа [Одягнений він був у своєрідний робочий костюм з так званої чортової шкіри (Ле)]; не стала ~ра за виправку погов. овчинка вьіделки не стоит. шкірити, -рю, -риш скалить; разг. щерить; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)