Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шву 506 шле шкурлат кусок кбжи [Опанасенко розв'язав в'язанку і вийняв звідти скручений сувоєм шкурлат (Ст.)]. шкурний (своекористний) шкурний [Я р- нук: ..Але, сказати по правді, мене так цікавить зараз одне шкурне питання, що про інше я поки що не думаю (Минко)]. шкурник шкурник [У комуністичному суспільстві немає і не може бути місця людям з дрібною душею, шкурникам і пристосуванцям (Мист., 1959, І)]. шкурництво шкурничество [Сентиментальність є не менший злочин, ніж на війні шкурництво (Ленін)]. шкурниця шкурница [Бридке дівча ота Харитя.. Обминайте її десятою дорогою. А вже шкурниця — чиста куркулівна (Чаб.)]. шкурницький шкурнический [Царська охранка використовувала занепадницькі настрої попутників революції [1905 р.], вербувала серед них провокаторів з найбільш боягузливих і шкурницьких елементів (Іст. Укр. РСР)\. /шкуродер, -ра разе, живодер [— Ах, шкуродери! — палко обурилася Олена (Тулуб)]. шкуродерка разе, живодерка. іпкуродерня разе, живодерня. шкуродерство разе, живодерство. шкурочка 1) уменьш, кожица; шкурка [Вона з хвилини на хвилину все більше та більше червоніла, здається, вино., пішло поза тонкою шкурочкою і звідти виглядало таким привітним молодим рум'янцем (Мирн.)]; ер. шкура 1; 2) (плодов, овощей) кожица; (плотная оболонка) кожу- ра, корочка. шкурянйй уст. кожаньїй [Голений хурман в широкій бурці, в шкуряному картузі, взяв з рук моїх чемодан (Коцюб.)]. шкутильгання хромание; ковьіляние; при- храмьівание. Ср. шкутильгати 1. шкутильгати, -гаю, -гаєш, шкутильгнути, -ну, -нені 1) ковьілять, ковнльнуть; (не- соверш. о походке — еще) хромать, костьілять (разг.), (слегка) прихрамнвать, разг. похра- мьівать, припадать [Петро сам без ніякої просьби пустився йти до війта.. Хоч кривий, отже так хутко шкутильгав, що трохи не біг {Март.); Ми не можемо задовольнитися тим, щоб наші тактичні лозунги шкутильгали услід за подіями, пристосовуючись до них після того, як вони відбулися (Ленін); Кінь дуже шкутильгав, присідаючи від болю на задні ноги (Донч.); Самохідка Лукіна зриває гусеницю ще з однієї машини; вона похитнулась, шкутильгнула (Ст.); Павлусь намулив собі ногу і трохи шкутильгав (Донч.)]; 2) (перен.: иметь недостатки, бьіть неполноценним) разг. хромать [Французька мова Григоренка виразно шкутильгала (Смол.)]. шлагбаум шлагбаум [Підносились вгору смугасті шлагбауми, одкриваючи їм дорогу (Риб.)]. <шлак, -ку мет. шлак [Заграва поволі почала затухати,—цо на сусідньому металургійному заводі випустили шлак (Собко)]. шлакобетон, -ну строит. шлакобетон [Будувати плодосховища найкраще з цегли або шлакобетону (Колг^ Укр., 1956', шлакобетонний строит. шлакобетонний [Освоєно масовий випуск ефективних будівельних матеріалів: гіпсоблоків для перегородок, сухої гіпсової штукатурки, ..шлакобетонних блоків (Наука і життя, 1957, 3)]. шлакоблок строит. шлакоблок [Скрізь милують око новоспоруджені будинки — цегляні або з шлакоблоків, під черепицею чи шифером, просторі, з великими вікнами (Рад. Укр., 1961, XI)]. шлакоблоковий строит. шлакоблочний. шлаковий шлаковий. шлаковик, -ка мет. 1) (камера в печи) шлаковик; 2) (рабочий) шлаковщйк. шлакознімач, -чи мет. шлакосниматель. шлакоутворення мет. шлакообразование [Намічено також дослідити процес шлакоутворення при переробці високофосфорис- тих чавунів у мартенівських печах (Наука і життя, 1957, 4)]. шлакоцемент, -ту строит. шлакоцемент. шлакоцементний строит. шлакоцементний [В колгоспах широко розгорнуто виробництво місцевих будівельних матеріалів— цегли, шлакоцементних блоків, черепиці (Рад. Укр., 1956, IX)]. шлакувати, -кую, -куєш техн. шлаковать. шлакуватися, -кується техн. шлаковаться. шлам, -му спец, шлам [На Україні велике практичне значення мають марганцеві шла- ми — відходи марганцеворудної промисловості (Наука і життя, 1957, 3)]. шламовий спец, шламовий. шланг шланг [Бухта знову свиснув: Слухать команду. Узять швабри, шланги (Корн.)]. шланговий шланговий; ^>вий напівавтомат техн. шланговий пзлуавтомат. шлапак, -ка 1) обл. см. шкарбан І; 2) (о че- ловеке) прен. растяпа, шляпа [Когут: ..Ух... здається, пролетіли [літаки]. Василько: А в міст так і не влучили? Тільки воду скаламутили. Шлапаки! (Мокр.)]. шлапати, -паю, -паєш обл. идтй; разг. топать [Ось вона шлапає по болоті вулицею Чарнецького (Фр.)]. шлафрок уст. шлафрок [В довгому шлафроці, в патинках, з білою хустиною на голові.., виглянув Пшешпинський (Н.-Лев.)]. шлейка 1) (часть сбруи) шлейка [Шорка, або нагрудна шлейка, застосовується в легких запряжках., замість хомута (Конярство)]; 2) (в одежде) см. шлейки. шлейки, -йок 1) лямки; (у штанишек — еще) помочи; (в женской одежде — еще) бретели, бретельки [Спідничка на білих шлейках, не досягаючи до панчіх, одкривала голі коліна (Коцюб.)]; ^ка ед. ч. лямка; бретель, бретелька [Йому враз пригадався сінокіс над крутим волзьким берегом, він сам, ще хлопчик у полотняних штанцях з однією шлейкою через плече (Дм. Бедз.)]; 2) (прист'еги- ваемие к брюкам) подтяжки; разг. помочи [Йон поглядав то на купку дівчат, де |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)