Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шлу 508 шля ворив тихим голосом (Коп.)]; виразка ~нка см. виразка; розлад ~нка см. розлад. шлуночок, -чка 1) уменьш. желудочек; 2) (в сердце, в головком мозгу) анат. желудочек. шлюб, -бу 1) брак; (бранная жизнь) супруже- ство [Дикунству відповідає груповий шлюб, варварству — парний шлюб, цивілізації — моногамія (Енгельс); До розлучення з Арсеном Тася не могла оформити нового шлюбу (Дмитр.); Дочка її від першого шлюбу одружилася з сином Аксаковим (Тулуб)]; 2) (вступление в семейний союз) женйтьба; (обряд) бракосочетание, церк. венчание, церк. разг. венец [Вони побралися, і кілька день по їх шлюбі вмер старий Мендель (Фр.); Зважено було, що шлюб має відбутися через два тижні, і князя сповістили про те (Л. Укр.); Добрі люди нараяли [Семенові] жити на віру.. Бог простить, що без шлюбу, бо на думці нема нічого грішного (Коцюб.)]; ~б брати, узяти з ким вступать, вступить в брак с кем, (реже) заключать, заключйть брак с кем; (несоверш. и соверш.) уст. сочетаться браком с кем; церк. венчаться, обвенчаться с кем; (только о мужчине) жениться на ком (несоверш. и соверш.); (только о женщине) виходить, вмити замуж за кого; (только соверш. — об обоих лицах) разг. пожениться (кто с кем, кто и кто) [В неділю Довбня буде брати шлюб з Мариною (Мирн.); Тітко, я не самолюб, завтра візьму з вами шлюб... (Мак.)]; стати до ~бу уст. стать под венец; обвенчаться [А н н а: ..Адже ж я тому Михайлові клялася, присягала, що радше в могилу піду, ніж з ким іншим до шлюбу стану (Фр.)]; свідоцтво про ~б брачное свидетельство, свидетельство о браке. шлюбний 1) брачннй; (относящийся к супру- гам) супружеский [3 розвитком і зміцненням Київської держави її зовнішньополітичні зносини часто оформлялися шлюбними союзами київських князів з представниками династій інших держав (Нар. стар. іст. УРСР); Я розумію, вам шкода було своєї дорогої волі, ярмо шлюбних обов'язків не вабило вашу артистичну натуру (Л. Укр.)]; 2) (с точки зрения существую- щего порядка) законний [Вона не була моя шлюбна жінка, але я її колись любив (Коб.)]; ~ні (о су пругах) законньїе; (соеди- неннш по церковному обряду — еще) об- венчаннне [Живуть люди невінчані, і нічого їм не діється. Ще чи не щасливіші бувають за шлюбних (Коцюб.)]; 3) (связан- ний с обрядом) свадебньїй, церк. венчаль- ньій; (об одежде — еще) подвенечньїй; (о кольце) обручальний [Меланка в чудовому шлюбному вбранні з серпанком на голові, що закриває її обличчя (Коч.); М и л є в- с ь к и й: ..А Дайте, може, якби мав щастя познайомитися з своєю Беатріче ближнє, то, може, теж попросив би її ручку, щоб приміряти на неї шлюбний перстень (Л. Укр.)]; 4) зоол. брачннй [Він нам розказував про пасічника-діда, Про бджіл. про норов їх, про шлюбний їх політ (Рил.)]; ~ний наряд брачннй наряд. шлюборозлучний бракоразводннй; г^ний процес бракоразводньїй процесе. шлюбувати, -бую, -бус.ш и шлюбуватися обл. давать обет (чего), обещать (что) [Геть хотіла я, геть до нього, до мого єдиного приятеля, якому я при престолі шлюбувала любов і вірність (Коб.); Пішки до святого Риму, Відтам до Єрусалиму Шлюбувався я піти (Фр.)]; ~ти(~тися) проти чого, (від чого) давать зарок, зарекаться от чего [— Може, й так, вуйко, — відповіла [Наталя] холодно. — Я проти нічого в житті не шлюбувала.. Може, і віддамся, або я знаю? (Коб.)]. шлюз, -зу шлюз [По шлюзах Дніпрових пішли пароплави (Ст.)]. шлюзний шлюзний. шлюзник спец, шлюзник. шлюзований шлюзованими. шлюзовий шлюзовой [3 високої башти шлюзової камери лунає по радіо четверта симфонія Бетховена (Довж.)]. шлюзування шлюзование [Спішно завершувалося шлюзування секторів між підземними станціями (Трубл.)]. шлюзувати, -зую, -зуєш шлюзовать [— Про вас вже і в Києві говорять, — не без гордощів сказав батькові Микола. — Особливо про намір шлюзувати пороги (Риб.)]. шлюзуватися, -зуюся, -зуєшся шлюзоваться [Обійшла я., усі споруди [Дніпрогесу]. І на греблі була, і на пульті, і внизу біля самих турбін, і шлюзувалася двічі (Гонч.)]. шлюндра 1) разг. прен. неряха, растрепа; 2) бран. см. шлюха. шлюп мор. шлюп [Маленька ескадра в складі двох трищоглових шлюпів зараз виходить в плавання (Довж.)]. шлюпбалка мор. шлюпбалка [Кілька матросів перевіряли, як закріплені шлюпки на шлюпбалках (Донч.)]. шлюпка мор. шлюпка [За бортом погойдувалася шлюпка, і чотири матроси в ній тримали весла догори (Куч.)]. шлюпковий, шлюпочний мор. шлюпочний [Слідом за Глобою і Васею вони ходили до шлюпкової пристані (Собко); У нас шлюпочний похід... (Жур.)]. шлюха вульг., бран. шлюха, потаскуха, по- таскушка. шлярка обл. оборка [Вона легко, але якось причаєно підвелася з ослона, обсмикала кофту на грудях, розправила шлярки на спідниці й пропливла до скляних дверей (Куч.)]. шлярочка уменьш. обл. обброчка [Я, бачте, забулася, як то ясна пані казала: чи тут треба зробити шлярочку з головкою..? (Л. Укр.)]. шлятися (шляюся, шляєшся) фам. шляться [Кажуть, хазяїн добрий був, та як запив та й запив —все спустив, а тепер от отак і шляється всюди (Мирн); 3 і н а ї д а: .. Дивись, Петрусь аж зблід... Погода: Шляється ночами по ресторанах, тому й зблід (Корн.)]. шлях 1) (род. шляху) путь; (преим. о полосе |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)