шля 509 шля земли) дорога [Крута гора, рови, ями, здається, анітрохи не перетинали хлопцям шляху (Мирн.); Хилить вітер жита понад шляхом (Тич.); Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися (Шевч.); Веди ж нас, Партіє! Твій шлях — до щастя шлях! (Рил.); Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на устах! (Л. Укр.); П а н с а: ..Якби ще я мав право над дочкою, я знав би, як направити її на чесний шлях! (Л. Укр.)]; ~х до комуні з- м у путь к коммунйзму [Наша велика Батьківщина в повному розквіті своїх творчих сил семимильними кроками впевнено йде по шляху до комунізму (Ком. Укр., 1959, 1)]; «¦^х-д о р 6 г а фольк. путь-дорога [Вже й дощі ідуть, А листів не чуть, Мабуть, їм покручено Шлях- дорогу, путь (Ус.)]; ~хй сполучення путй сообщения; великий ~х боль- шая дорога, тракт; обл. большак [Він ішов не великим битим шляхом, а через малі села понад Россю, невеликими дорогами, щоб не стрінутись з вербівськими людьми або й з своїм паном (Н.-Лев.)]; в і д р ї з а- т и ~х до чого отрезать путь к чему [Відрізать шляхи до озброєнь! За мир у всім світі, за мир! (Тич.)]; довгий, недовгий, чималий и т. п. ~х далекий, недалекий, неблйзкий и т. п. путь [Недовгий шлях — як човнові До синього моря — Сиротині на чужину, А там — і до горя (Шевч.); — Легше... лег- шенько, дочко, — обізвався він. — Не налягай так на ноги! День великий, та й шлях чималий, підіб'ємося... (Мирн.)]; життєвий (життьовий) ^х жйз- ненньїй путь [Він плекав гордовиту мрію погойдати на руках ще й правнука перед тим, як закінчити свій життєвий шлях (Янов.)]; затерти ^х за ким разе. замести следм за кем [Г є р ц є л ь про себе: Ну, що ж, коли не вийде з хати, тоді Михал його уб'є, щоб за Тетяною затерти шлях!.. (Тоб.)]; іти яким шляхом идтй какой дорогой (какйм путем); (перен.— обично) идтй по какому путй; кружним шляхом окольньїм путем; (прям. — еще) кружньїм путем, кружною (окольною) дорогою; (перен. — еще) околь- ньіми путями; курний ~х пильная дорога; морський ^х морской путь І Відкриття Америки і морського шляху навколо Африки створило нове поле діяльності для ростущої буржуазії (Комун, ман.)]; питати ~х спрашивать дорогу [У селах питала [я] Шлях у Київ (Шевч.)]; Північний морський «¦^х Северньїй морской путь; повітряний ~х воздушньїй путь; розмова повернула (звернула) на інший ~х разговор прйнял другое на- правление, разговор перешел на другое; стовповий ~х см. стовповий; тернистий ^х см. тернистий; Ч у- мацький Шлях см. чумацький; н а битім ~ху трава не росте посл. на прохбжей (бйтой, торіюй) дороге трава не растет; 2) (род. шляху) (перен.: средспгво достпижения чего-либо) путь [Поки що не знаю, яким способом дістати їх [50 примірників]. Як тільки знайду шлях — повідомлю Вас (Коцюб.)]; іти яким ~хом (как совершаться) идтй по какому путй [Збагачення мови іде, безперечно, не тільки шляхом прямого утворення нових слів, неологізмів, а й шляхом переосмислення слів давніх (Рил.)]; мирним ^хом мйрньїм путем (способом); О дихальні ~хй см. дихальний. шляхетний благородний [Раб: Пане, оце прибув шляхетний Кай Летіцій, за пізній час він просить пробачення (Л. Укр.); Я переконався, що вона ніколи не дасть себе нагородити за свій шляхетний учинок (Коб.)]. шляхетність, -ності благородство [На її погляд, він був гарний: од його високого чола били чесність і шляхетність (Коцюб.)]. шляхетніти, -нію, -нієш облагораживаться. шляхетно нар. благородно [3 того дня Кан- диба справді перемінився. Перестав пити, з Тасею поводився ввічливо й шляхетно (Дмитр.)]. шляхетство ист. шляхетство; (в России) дворянство [В XV — першій половині XVI ст. литовські, українські і білоруські бояри і князі злилися в єдиний пануючий стан, який за польським зразком почав називатися шляхтою, шляхетством (Іст. Укр. РСР); Старий трохи вгамувався, показав нам старий документ на шляхетство, писаний по-латинськи (Н.-Лев.)]. шляхетський шляхетский; дворянский [Росте грози страшної подих, Повстання ллється, як ріка, — І от Богдан при Жовтих Водах Шляхетські розметав війська (Рил.); Його жінка була шляхетського роду (Н.-Лев.)]. Ср. шляхетство. шляховий 1) дорожньїй; (связанний с железно- до рож ними и шоссейними путями сообщения разе. — еще) путейский [Виморені коні уперто місили шляхову грязюку (Ле); Для будівництва і ремонту ґрунтових шляхів колгосп створює постійну шляхову бригаду (Коле, вироби, енцикл.)]; ^>ве будівництво дорбжное стройтель- ство [Радянська держава багато приділяє уваги шляховому будівництву (Рад. Укр., 1957, VI)]; ^ва зірка уст. путеводная звезда [Смеркає вже; нігде ні шляху, ні кургану; Шукаю шляхових на небі я зірок (перекл. Боровиковського)]; ^вйй і н ж е- / нер путейский инженер; 2) (находящийся возле дороги) разг. редк. придорожньїй [На узвишші бовваніє зарослий садами клапоть землі, де стояла проклята всіма людьми шляхова корчма (Куч.)]. шляховик, -ка 1) дорожник [Безрух завжди з'являвся з бригадою шляховиків, давав вказівки і вирушав на інші ділянки шля-' ху, де його присутність і знання теж були конче потрібні (Ле)]; 2) ж.-д. работник службьі путй; разе, путеец; інженер- ~к инженер-путеец. шляхом предл. путем, посредством, с пбмощью [Знищення пролетарської держави, тобто знищення всякої держави, неможливе інак-
|