Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шля 510 шма ше, як шляхом «відмирання» (Ленін); ..пролетаріат засновує своє панування шляхом насильственого повалення буржуазії (Комун, ман.)]. шляхопровід, -воду путепровод [На Брест- Литовському шосе збудовано два шляхопроводи (Веч. Київ, 1958, III)]. шляхта ист. шляхта [Хмельницький: О, як тільки шляхту знищимо на Україні і звільнимо народ, з ордою боротьба кривава неминуча (Корн.)]. шляхтич, редк. шляхтянин ист. шляхтич [Кілька миль од Тульчина, коло одного маєтку Потоцького, жив з жінкою, з дітьми небагатий шляхтич, пан Кондратович (Стор.); Та скільки тих сварок було серед шляхтян..! (Рил.)]. шляхтянка ист. шляхтянка [Не мавши під рукою бодай якоїсь збіднілої шляхтянки польської, Жолкевський з радістю дозволив Михайлові одружитися з козацькою дочкою (Ле)]. шляхтяночка ласк. от шляхтянка [Найдеш собі шляхтяночку, Забудеш Оксану (Шевч.)]. шляшок, -піка уменьш., ласк. цорога; (помень- ше) дорбжка; (пешеходная) тропйнка [Попід кручею вився вузький шляшок (Н.-Лев.)\ Онисько вийшов на вузький лісовий шляшок (Ле)]. шльогати, -гаю, -гаєш обл. стегать, хлестать [їде дядько, гладить бороду, Натяга ремінні віжки; Батогом шльогає по разу Пристяжного й корінчатку (Мал.)]. шльбндра 1) разе. прен. неряха, растрепа; 2) вульг., бран. см. шлюха. шльонка спец. 1) (овца) шленка; 2) (шерсть) шленка [Скільки оком кинеш — скрізь по дорозі, як гадюка, сунуться хури: назустріч везуть шльонку, кожі, сіль, рибу (Стор.)]. шльонський спец, шленский. шльоп (глагольное межд.) разе. шлеп. шльопанець (род. шльопання) разе, шлепок; надавати шльопанців разг. надавать шлепков, нашлепать. шльопання разг. шлепанье [Чулося шльопання важкої ноги по невилазній калюці, прокльони на дощ, на негоду (Мирн.)]. шльопати, -паю, -паєш, шльопнути, -ну, -неш 1) шлепать, шлепнуть [Перегукувались пароплави на Дніпрі, шльопали важко колесами коло самої пристані, збурювали гвинтами воду (Цюпа); З люттю, хльостко шльопнув Апостол засмальцьованим тузом по засмальцьованому валету (Янов.)]; 2) (только несоверш. — идти) разг. шлепать [Дівчинка зіскочила на землю вже в іншому кінці міста. Ось вона біжить темною вулицею, шльопаючи по калюжах (Іван.)]; 3) (только соверш. — упасть) разг. шлепнуть, шлепнуться; 4) (только соверш. — убить) фам. шлепнуть [— Куди ведете? — спитав вершник. — В штаб. В ешелон. — І охота вам! Шльопнули б на місці... (Головко)]. шльопатися, -паюся, -паєшся, шльопнутися, -нуся, -нешся разг. шлепаться, шлепнуться; (реже) ляпаться, ляпнуться [Переривчасто квокчучи, просвистіли куски металу з бомби, шльопалися десь по осоці поміж куп'ям (Ле)]. шльопнути см. шльопати. шльопнутися см. шльопатися. шльоха вульг., бран. шлюха, потаскуха [Венера, не послідня шльоха, Проворна, враг її не взяв (Котл.)]. шмаганий хлестанньїй, стеганньїй; сечен- ньій, поротьій [Неслися по небу стаї хмар, важких, грудастих, роздутих пожадливо» сонцем і шмаганих вітрами (Туд.)]. Ср. шмагати. шмагання хлестание, стегание; дранье (разг.); сечение, порка [Далі — «наука» у п'яного* дяка, якому треба ненастанно носити горілку і вся педагогічна мудрість якого полягає в щедрому розсипанні «рятівничої лози», тобто у нещадному шмаганні своїх учнів різками... (Рил.)]. Ср. шмагати. шмагати, -гаю, -гаєш, шмагнути и усилиш. шмагонути, -ну, -неш разг. хлестать, хле- стнуть, хлестануть (разг.), стегать, стегнуть, стегануть (разг.); (только несоверш. — наказувать — еще) драть, сечь, пороть [їздовим довелося немало шмагати батогами коней, щоб ті, не зупиняючись, витягли з води добре навантажені вози (Шиян); Хлопчаки шмагали один одного вербовими хворостинами (Донч.); На лихо, почув той регіт візник і шмагнув назад себе батогом (Коцюб.); Озирнувся — нема нікого, тихо; от я і почав рубать: цюк раз, цюк удруге, заміривсь утретє, а мене як шмагоне щось лозиною (Стор.); Разів із шість Рябка водою одливали І стільки ж раз його, од- ливши, знов шмагали (Г.-Арт.); Вічна сварня, вічні крики. І дітей раз у раз шмагають за ці груші (Козл.); Дощ люта шмагав землю (Риб.); А вітер із снігомі так і шмагне в очі... (Коцюб.)]. шмарагд уст. см. смарагд. шмаркати, -каю, -каєш разг. распуекать сопли. шмаркатий разг. соплйвьій [Хлопець раптом згадав, що хто ж, як не мати, розповість йому все! А мати, напевне, знає більше за якогось шмаркатого поводатаря. І він поспішав додому, до матері (Ле)]. шмаркач, -ча разг. прен. сопляк, соплйвец, сморкач; (ничтожество) сопля [Мусив [Карно Петрович] витягатися в струнку та козиряти тому шмаркачеві через те тільки, що [той] був сином його начальства (Коцюб.)]. шмаркачка разг. прен. соплйвица, соплячка [Тетяна Іванівна: А ти думав, що дочка моя така шмаркачка, як ти, на квартирі сидітиме, кашку їстиме на печі, коли дощ зриває роботу? Моя дочка — комсомолка! (Мик.)]. шмарклі, -лів вульг. сопли. шмаркотйння вульг. сопли. шмаровидло, шмаровило разг. колесная мазь, мазут [Помічник механіка, весь у сажі й шмаровидлі, ..заклопотано длубався в скринці з заліззям (Донч.); Коли я виросту, неодмінно буду машиністом, як тато, або навіть хоч би й кочегаром, — аби лиш пахло від мене шмаровилом і можна було б досхочу свистіти на паровозі (Ант. -Дав.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)