Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шма 511 ШМ» шмаровбз уст. 1) человек в грязной одежде; 2) (о социальном положений) прен. чума- знй [Не князь я!—гірше шмаровоза, І дам собі урізать носа, Коли Еней Латину зять (Котл.); Золотницький: Шмаровоз! Хоч би уважив на те, що я сватом; сказав би: подумаю і дам одповідь (Тоб.)). шмарувати, -рую, -руєш 1) мазать; (мазутом, д'егтем ит. п. — еще) смазьівать [Треба вже й вікна ширші ставити, ..та й підлогу послати не завадило б, не вік же кізяком долівку шмарувати... (Рудь)]; 2) (увалять грязь) разг. шуровать [Гнат, як звичайно, був у своєму машинному відділі і паклею шмарував чорне черево парового казана (Чорн.)]; 3) (ходить) фам. прохаживаться [У вибійчаному і в свято ходила [Мотря].. Біленькою хусткою зав'яжеться та й шма- рує... (Мирн.)\. шмат1 сущ. разг. кусок, (побольше) разг. кус; (дороги и т. п. — еще) часть; (о земельной площади — еще) участок; (большая сумма денег, часто о барише, взятке) разг. куш; (о времени) отрезок, промежуток [Висмикнув [Прохор] із тину палицю, поклав у кишеню шмат хліба та жменю махорки і пішов (Мик.); Олеся уклала в копи увесь здоровий шмат |поросяти) і зоставила сестрам ніжки та хвостик (Н.-Лев.); Пройшовши шмат дороги, він знов поставив обід на землю (Стеф.); Від тої хвилі минув спорий шмат часу (Фр.)]; ~т шерсті клок шерсти [Михайло: 3 паршивої вівці хоч шерсті шмат (Собко)]. шмат2 нар. разг. мнбго [А худоби було шмат.. Чисто гречку з'їла (Руд.)]. шмата разг. лоскут; (не из новой материи — обично) тряпка, (старее) разг. ветошка [[Школярі] мазали різні дива крейдою на таблиці і стирали їх відтак швидко намоченою шматою (Фр.)]; шмати мн. ч. лоскутн, лоскутья; тряпки, тряпье; (об одежде) лохмбтья, ветошь [Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара; багато недокінченої роботи. На рухомих підставках стоять бюсти, понакривані мокрими шматами (Л. Укр.); Лісовик: ..А тільки ти жебрацькі шмати скинути не хочеш (Л.Укр.)]. шматина разг. кусок [материи], лоскут; тряпка; ветошка [Часом діти грались новими цяцьками, уламками пляшечок, ручками од дверей або молодиця шила, на заздрість другим, розкішний очіпок з шматини, якою пани оббивають стільці (Коцюб.); Тож придбали [корейські жінки] десь в сувору днину Між боїв, між окриків гудків Полотна корейського шматину, Заполочі ніжної з шовків (Мал.); Він нині щасливий. В його ремені, завиті в шматині, лежать у безпечнім сховку 50 ринських, зароблені за рік (Фр.); Василько старанно поздіймав шматиною пилюгу з тарілок, і вони заблискотіли ще яскравіше (Турч.)]. Ср. шмата. шматинка уменьш. от шматина [Зав'язав той кавалочок х шматинку (Етн. зб.% V)]. шматка разг. кусок материи, лоскут; тряпка; ветошка [Марія розв'язувала спішно шматки в клунку, діставала зароблені гроші й відділяла матері частину (Туд.)]. Ср. шмата. шматковий лоскутньїй. шматкувати, -кую, -куєш разг. ем. шмату вати. шматований 1) наст. ер. разрьгваемьій [на части]; раздираемьій [на части; в клочкй, в клбчья); терзаемьій; разрезаемьій [Панів злоба несамовита її [Звенигору] не знищила в огні. І, гнана чорними літами, Вонаг шматована катами, Снагу таїла в глибині... (Мал.)]; 2) прош. ер. разбрванньїй [на части]; разбдранннй [на части; в клочкй, в клбчья]; растерзанньїй; разрезанньїй; изре- занньїй; искрбмсанньїй [Казав козак, казав бурлак:—Дівчинонько-рибчинонько! Ой, дай жупан шматований, Що турками шанований (Щог.); То везли шматоване Петрове тіло» ховати (Мирн.)]; см. еще пошматований. Ср. шматувати. шматок, -тка кусок; (хлеба, пирога, дини и т. п. — плоский, но достаточно боль- шой — еще) ломбть; (ткани, бумаги и т. п. — еще) лоскут, (остаток) обрезок, (оторванний) клок, клочбк, обрьівок; (часть поломанной вещи — еще) облбмок; (о земельной площади) лоскут; (о незакончен- ной мисли, части произведения и т. п.} обрьівок [Мотря сіпнула глиняника до себе; шматок горшка зостався в Карпових руках (Н.-Лев.); По хвилині сторож приніс у бляшаній мисці бульйон і два шматки м'яса (Фр.); Іван порився у торбі, витяг чималий шматок хліба, невеличку тараньку і, зайшовши у тінь, під бурту, почав тараню чистити (Мирн.); Кайдашиха витягла з скрині чималий шматок полотна ще й копу грошей і дала Палажці за труда (Н.-Лев.);. Всі ті одламані ніжки, покручені спинки, черепки під ногами, шматки паперу, пустка руїни — будили ще більшу жадобу нищить, ламати, бити, і ноги без тями топтали знищене вже, а руки шукали нового (Коцюб.); Сонце багряно сідало за обрій, по небу блукали безладно розкидані блідо-рожеві шматки хмар (Збан.); Стежкою йшов Семен Караташ. Він тільки що» підголився шматком старої коси, і підголена борода біліла проти запеченого лиця (Коцюб.); В його* була думка взяти за Лу- киною шматок огорода та поставить там хатину (Н.-Лев.); В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.)]; ~к хліба а) прям. кусок (кус; ломбть) хлеба; б) пе- рен. кусок хлеба [Потреба заробляти на шматок хліба забирає у мене ввесь час і сили (Коцюб.)]; ласий ~к разг. лако- мьій кусок; подерти (порвати) н а ~тки изорвать [в клочкй, в клбчья] [Дуже розсердився цар, як прочитав той лист, що сестри написали, порвав його на шматки (Стор.)]; рвати, розі р"в а- т и на г^тки кого, що разг. рвать, разорвать (разг. раздирать, разодрать, рас- терзать) на (в) к^скй (в.клочкй, в клбчья) ко- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)