Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яіма 512 шма го, что [Я в двері, а вона за мною в сад: «Я тебе на шматки розірву!» (Вовч.)]; серце розривається (рветься) на «-^тки сердце разрьівается (рвется) на части [Василь: ..Боліло та рвалося на шматки моє серце, а що вдієш проти сили? Не сипатимеш піском проти гори... (Мирн.)]; у чужій руці завжди ^^к більший позов, в чужих руках ломоть велйк или в чужой руке кус и дольше, и тол ще. шматочок, -чка уменьш., ласк. кусочек; лом- тик; лоскуток, лоскутик; обрезок; кло- чок, обрьівок; обломок; (ещ'е меньше) об- ломочек; (о земле) клочок [З'їв [Чіпка] той шматочок [хліба], що баба дала, ще їсти хочеться (Мирн.); Що вона [Мір'єм] пише?.. Що написала? Почав збирати ІРустем] шматочки [листа], складати докупи (Коцюб.); Тільки з шматочків фраз та слів можна було догадатись, що автор просить «вибачності» (Л. Укр.); Хто мав який-небудь шматочок свого поля, сяк- так його шкрябав, засівав (Мирн.)]; л а- сий г~к разе, лакомьій кусочек; рвати, порвати (розірвати) на ^чки кого, що разе, рвать, разорвать на (в) кусочки (в клочкй, в клочья) кого, что [Ах, вона вбила б, на шматочки порвала б і розлучницю тую, і Гната, і себе! (Коцюб.)]; розбитися на г^чки разбйться вдре- безги [Хрьопнув дверима так, що з полиці полетіло горня й розбилось на шматочки (Н.-Лев.)]. Ср. шматок. шмаття собир. 1) куски; лоскутья; (о ста- ром) тряпки; обрезки; клочья, обривки; обломки [Рудий чоловік тоді взяв молот — гуп!.. Аж іскри по кузні, аж іржаве шмаття заліза по полицях ожило — задзвеніло (Головко); [Меланія] заходилась разом з Онуфрієм викладати заховане під сидінням добро: ..горщик з топленим маслом, кошик з яйцями у січці, обгорнені шматтям слоїки з варенням (Вільде); Важко було її [білочку] впізнати — хвостик мало не весь обліз, на боках висіло шмаття зимової білястої шерсті (Збан.); Гуде, висвистує оскаженілий вітер, жене вулицею шмаття порваних газет, жбурляє почорніле листя (Хижн.)]; порвати (роздерти и т. п.) н а і-^тя порвать (разорвать и т. п.) х в клочья (в клочкй), изорвать [в клочья] [А я., доношувала тільки дядинине рам'я! Бувало носить вона, носить, порве на шмаття, та тоді вже й мені (Мирн.)]; ср. шматок; поламати (потрощити) на (в) ~тя поломать (изломать) в щепки, поломать (изломать) в (на) мелкие куски [І він пливе, пливе; веселим роєм мрії Перед дитиною блищать, — А нижче ждуть її пороги кам'янії, Що в шмаття яовен потрощать (Самійл.)]; 2) (вещи) обл. белье; прен. бельйшко (о опаром), бельйще (о врубом); (платье) одежда, разг. одежа, одежка (о детском), прен. одежонка; (во- обще о носильних и т. п. вещах) тряпье {прен.), (изношенное) ветошь, (рваное) лох- мотья; (домашние вещи) редк. пожитки, разг. манатки [Марися: Треба прати сорочки тощо, багато набралося вже шмаття (Тоб.); Василь Півторак був свого часу один із найзаможніших газдів на ввесь Борислав. Поля в нього було достатком, худоби, і хліба, і шмаття (Фр.); Олен- ка сиділа в хаті і латала дитяче шмаття (Турч.); Якийсь дід в одному шматті, розхристаний, без шапки, почав лаяти й клясти панів (Коцюб.); Відрізнявся від ярмарку цей натовп тільки тим, що через усю галяву черідкою витяглися гарби, на які лісовики вантажили шмаття (Панч)]. шматтячко уменьш., ласк. бельйшко (прен.); бельецо (ласк.); одежонка (прен.); одежка (ласк.) [Згадував Антосьо Круті, а мати шматтячко передивлялась (Свидн.); — Треба було передати клуночок. — Від кого?— уже розгублено спитав Петро. — Сестриччине шматтячко. Ярина просила завезти (Панч)]. Ср. шмаття 2. шматування разрьівание; раздирание; тер- зание; резание, разрезание, разрезьівание; кромсание. Ср. шматувати. шматувати, -тую, -туеш разрьівать [на части; в клочкй, в клочья], рвать [на части]; разг. раздирать [на части; в клочкй, в клочья]; (преим. живое) терзать; {чем-нибудь режу- щим) резать, разрезать, разрезьівать, (небреж- но) разг. кромсать [Я почув, як хтось тихо шматував свою сорочку (Збан.); Гарматні ядра шматували тісні ряди скупченого на валах козацтва (Кач.); Розколювалась голова. Страшно різало в очах, коли пробував їх розплющити. Раз у раз нападав кашель, що шматував усе тіло (Шовк.); Серед кущів лежала розтерзана телиця, а біля неї вовтузилось двоє старих вовків і троє вовченят.. Вони шматували роздертий бік худобини (Коп.); Попід горою повикопувані були печі: де замішували тісто, а де печений хліб шматували на сухарі і розкладу вали на ряднах сушить (Стор.); Блискавиці шматували чорне небо, розколюючи важкі, темні олов'яні хмари, що повзли з заходу із-за океану (Цюпа)]; 0 «^ти душу раздирать (терзать) душу [Ге р а- с и м спершу хиляється, коли ж кобзар придав жалю в голос, зриває з себе шапку і кида об землю: Рви ж моє серце, шматуй мою душу! (Мирн.)]; ~ти серце рвать на части (раздирать) сердце [Клименкові слова їй шматували серце своєю логікою (Гур.)). г г шматуватися, -тується разрьіваться [на части; в клочкй, в клочья], рваться [на части]; раздираться [на части; в клочкй, в клочья]; терзаться; резаться, разрезаться, разре- зьіваться [Оточені в Будапешті не знали, як за Дунаєм радянські гвардійці винищують їхніх довгожданих «королівських тигрів», як шматується німецький панцир під каліберними уральськими снарядами (Гонч.)]. Ср. шматувати. шматура увел. разг. кусйще; большбй ломоть. Ср. шматок 1. шматур'я собир. обл. куски [Данилко.. [буде] шматур'я прохати од хати до хати (Етн. мат.)]. шматуряка увел. разг. кусйще; большбй ломоть [Взяв [Петрик] на столі під скатер- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)