Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пгаа 513 шну тиною хлібину житню.., одломив добру шматуряку й ну її вминати (Головко)]. Ср. шматок. шматинка обл. тряпка; ветошка. Ср. шм?та. шматяр, -ра обл. тряпйчник; уст. ветошник [Г о р н і г входить. Се малий, сухий дідок; через плече торба. Він шматяр.—Добридень вам. Дайте, з ласки, чарчину (Л. Укр.)]. шмиг (глагольное межд.) разе, шмьгг; юрк [Хропуть дід і баба. Спить Лиска. Ніч. А вранці схопилась — та шмиг! — в коминок (Нех.)]. Ср. шмигати. шмйга: д о #^ги разе. уст. уместно, кстати; (красиво) со вкусом [Вся та зарость, вкрита цвітом і квітками і до шмиги розставлена, здавалась зачарованим садом-раєм земним (Стор.)]; не до ~ги некста- ти; разе, невпопад; (неправильно) не так; (не нравится) не по вкусу [Я не до шмиги щось белькнув (Греб.); Ет, щось не до шмиги виходить! (Л. Укр.); «Для загального добра» я читав раніше, і воно мені теж не подобалося через те ж саме, через що не до шмиги і «На віру» (Мирн.)]. шмигати, -гаю, -гаєш, шмигнути и усилит. шмигонути, -ну, -неш разг. шмигать, шмигнуть, шньїрять, шньїрнуть; (куда, скри- ваясь — еще) ньірять, ньірнуть, юркать, юрк- нуть [А хлопчики шмигали у юрбі і, наче горобці, обсіли всі паркани і дерева (Тулуб); Радісно бузьки до дня клекотять на стодолі; під стріхи 3 глиною в дзьобах дрібних шмигають скрізь ластівки (Фр.)ї От хтось шмигнув повз Минулу в діброву (Мак.); Він прийшов додому похмурий і хотів тихенько шмигнути в свою кімнату (Донч.); Сайгак прудконогий шмигоне десь далеко-далеко і зникне вмить між густими травами (Коцюб)]. шмигляти, -ляю, -ляєш разг. шмьігать, шньїрять [[Корчмарі Із льоху та в хату, Знай, шмигляє, наливає (Шевч.)]. шмигнути, шмигонути см. шмигати. шморг (глагольное межд.) разг. 1) дерг; 2) шмнг, юрк [Порох обома руками схопив карбованця — та шморг з хати! (Мирн.)]. Ср. шморгати 1, 4. шморгати, -гаю, -гаєш, шморгнути и усилит. шморгонути, -ну, -неш разг. 1) дергать, дернуть [Все її шморга за намисто (О., 1861, X—Сл. Гр.)]\~нути плечами (плечима) передернуть плечами [Дівчинка шморгнула плечичками й дзвінко засміялася і знов промовила: «О мій ти боже!» (Вовч.)]; 2) (носом) шмнгать, шмигнуть [Миколка жадібно п'є з глечика молоко, гризе сухий плескач і шморгає щоразу носом (Риб.); Він шморгнув носом, несміливо зауважив, що, мабуть, хтось ходить біля хати (Трубл.)]; 3) (бить) хлестать, хлестнуть, (сильнее) разг. хлестануть [Галуззя грушки шморгало у вікна, а шибки дзеленькотіли (Стеф.); Іван не сказав нічого; шморгонув тілько батогом по конях, сіпнув віжками— і коні підтюпцем побігли до тюрми (Мирн.)]; 4) (только соверш. — куда) махнуть (от- правиться); шмьігнуть, юркнуть, (реже) шньїрнуть; (упасть и т. п.) провалиться [Коби лишМартович приїхав, зараз шморгнем до Борислава межи франківських героїв (Стеф.); — Піду надвір та послухаю [пісень], поки куліш закипить!— сказала [дівчина] та й шморгнула з хати (Мирн.); На рівній дорозі чи вам довелось Шморгнути ногою десь в яму? (Фр.)]. шмугляти, -ляю, -ляєш разг. натирать; саднить; (реже) ссаживать [Надто довго придивлявся він [інженер] до Дніпра.. Надто часто він з ранку до вечора шмугляв свої плечі старим нівеліром (Рудь)]. шмуклер, -лера уст. позументщик [—Так це ж не тільки в кравців, — підхопив Хома. — У шмуклерів те ж саме (Тулуб)]. шмуклерський уст. позументний [Тонкі восково-жовті пальці нервово смикали дрібні шкурати, наче вив'язуючи з них складне шмуклерське плетіння (Тулуб)]. шмуцтитул, -лу тип. шмуцтитул. шнек техн. шнек [її [кормокухні] обладнання складається з., транспортера з шнеком (Соц. тварин., 1956, 3)]. шнйпорити1, -рю, -риш (в чем) обл. смьіслить. (хорошо разбираться) знать толк, понимать толк (Він таки трохи шнипорить в маляр стві (Шевч.)]. шнйпорити2, -рю, -риш (где) обл. рискать (бродить в надежде найти что-либо); искать; разг. шарить, вьшіаривать [Стали [війт, присяжний і холопи] коло одного вугла, шпортають, штуркають, нишпорять... шніцель, -целя пул. шницель [Подавальниці хутко біжать довгими проходами 8а гарячими шніцелями (Донч.)]. шнур, -ра 1) шнур; (потоньше) шнурок; (иногда, преим. перен.) нить [Над столом з білої стелі спускалася на шнурі електрична лампочка (Донч.); Маслюк зникає в густім гіллі дуба. Тільки тоненький шнур від телефону, що губиться в зелені дерева, свідчить про присутність Маслюка (Багм.); Висіли сліпучі ліхтарі, били зенітки й кулемети, трасуючі кулі простягали до неба золоті шнури (Вишня)]; під ~р (как) под шнур [Командири під шнур розбивали майданчики для майбутніх палаток (Гонч.)]; як по ~ру (роєно) как по нйтке (по линейке) [«Не бійся, Іване, не підведу», — і правує [Петрусь] трактора, як по шнуру веде три широкорядні сівалки (Цюпа)]; ходити [як] п о *^ру (слушаться) разе, ходить [как] по нйточке [Іван: ..Гори передо мною, по шнуру ходи! Ото по мені (Мирн.)]; 2) перен. редк. ряд; (преим о движу щем ся) веренйца [Сидить шнур голубців (Сл. Гр.); Головною магістраллю., безперервним шпуром тяглись вози (Вільде)]; 3) спец, отвес [Все здалось до роботи: перевесло й шнур, Плуг, сокира й лопата виводили мур, Всяк, хто мав який знаряд, мав працю собі (Л. Укр.)]; 4) (мера поверхности) уст. около хи га [Семен починав уже двадцятий рік, коли старий Наум помер, лишивши грунт — шість шнурів — синам (Коцюб.)]. шнурівка 1) шнуровка [Він погладив долонею картонну папку, перетягнуту туго 33-1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)