Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шну 514 шнурівкою, поклав поверх книжки (Чаб.)]; 2) (широкий пояс для стягивания талии) корсет; уст. шнуровка [Служниці, знаючи усі панянські звички, її незайманий, стрункий та гнучий стан Беруть шнурівкою в жорстоко-ніжний бран (перекл. Рильського)', Взяла [Юнона] спідницю і шнурівку, І хліба з сіллю на тарілку, К Еолу мча- лась, як оса (Котл.)]; 3) обл. сорт табака. шнурований шнурованими. шнуровий шнуровой; ~ва драбин а уст. веревочная лестница [Згори спускається шнурова драбина і по ній злазить додолу в темницю жінка (Л. Укр.)]; ~в& книга кани, шнуровая книга [В шнуровій метричній книзі., записано такий акт (Саксаг.)]. шнуровиці, -вйць уст. 1) корсет; уст. шнуровка [Уся кров з її повного тіла з-під шнуровиць полилась до голови (Н.-Лев.)]; 2) (шнур) шнуровка [[Маріора] поправила здоровий золотий дукач на шиї та глянула на свою коротеньку корсетку з шнуровицями (Коцюб.)]. шнурок, -рка 1) шнурок; (потолще) шнур; (из пеньки) веревка; (об ожерелье и перен.) нить; (об ожерелье — ещ'е) нитка [Я роззувся, зв'язав шнурки й перекинув черевики через плече (Сміл.); Розірвалися шнурки коралів, посипалися по землі і змішалися з сльозами матері, що як горох падали на землю (Кобр.)]; не вдержати на ~рку разе, не удержать на веревке [Л у ї з а: ..Як тільки тут що почнеться, то мене ніхто й на шнурку не вдержить (перекл. Л. Українки); 2) ряд; ве- ренйца; ~рком (как) веренйцей [От потяглась і дітвора довгим шнурком із школи під проводом., учителя (Фр.)]; ер. шпур 2. шнурочок, -чка уменьш., ласк. шнурочек [А н н а., бере в руки срібний медальйон, що висить у Долорес на чорнім шнурочку на грудях (Л. Укр.)]; брови на ~чку брови прямьіе [и тонкие] [У цієї близенької Рушник на кілочку, А в тієї далекої Брови на шнурочку (народна пісня)] ; і т й як на «^чку (точно, ладно) разе, идтй как (словно, будто) по писаному [Скоро тілько у нас робота почнеться, то вже мені мусить іти як на шнурочку. Я вже себе покажу! (Фр.)]; як по г^чку (роєно) как по нйтке (линейке) [Як по шнурочку йдуть у Якова сівалки (Янов.)]; приніс з бублика ~чка позов. принес днрку от бублика. шнурувальний шнуровальньїй. шнурування 1) (действие) шнурование, шнуровка; увязьівание; ер. шнурувбтп 1—2; 2) (вещь) собир. обл. веревки [Ой беріть з возів, беріть шнурування (народна пісня)]. шнурувіти, -рую, -руєш 1) шнуровать [Мати з меншою дочкою шнурували корсет, силкувались, аж впотіли, а корсет все-таки не сходився (Н.-Лев.)]; 2) (укреплять ве- ревками) увязьівать. шнуруватися, -руюся, -руєшся 1) шнуро- ваться [Ви так зашили його [корсет], що мені ніяк було й дихати.. Я не хочу шнуруватися (Л. Янов.)]; 2) увязьгваться. Ср. шнурувати 1—2, шов (род. шва) шов [Цехмістер уважно розглянув їх [черевики] зовні і зсередини, придивляючись до кожного шва (Тулуб)\ Ольга Дмитрівна вправно і швидко вийняла з ноги Омельчука невеликий осколок бомби, наклала на рану шов (Збан.); Сам Ковальов [інженер] дуже добре знав складність таких широких і глибоких зварних швів (Собко)]; тріщати (розлазитися и т. п.) по всіх швах прям,, перен. трещать (разлазиться и т. п.) по всем швам. шовінізм, -му шовинйзм [У нього [І. Франка} нема шовінізму: люди діляться на два табори: на кривдників, проти яких він гострить як меч своє слово, і покривджених, яким він оддає своє серце (Коцюб.)]. шовініст шовинйст [Буржуазні націоналісти і шовіністи намагались визначити [Л. М.] Толстого собі в спільники, але, як показувала «Мьгсль», великий письменник належить народові (Рад. літер., 1958, 5)\. шовіністичний шовинйстйческий [Заснована в 1900 р. так звана «Революційна українська партія» (РУП), прикриваючись революційною фразою, на ділі проводила антинародну шовіністичну політику, намагаючись отруїти свідомість робітників націоналізмом (Іст. Укр. РСР)]. шовіністка шовинйстка [Його доньки, хоч русинки по батькові, завзяті польські шовіністки (Фр.)]. шовіністський шовинйстский [Ленін дав також відсіч надзвичайно шкідливим великодержавним, шовіністським поглядам Бу- харіна і Пятакова (Біогр. Леніна)]. шовк, -ку піелк [Везе Марко Катерині Сукна дорогого, А батькові шитий пояс Шовку червоного (Шевч.); Сидить сестра край віконця, Шовком вишиває (Руд.); Капроновий шовк іде на виготовлення панчішних виробів.., риболовних сітей, чоловічих капелюхів (Наука і життя, 1958, 7)]; бреше, як (н а ч є, н є м 6 в и т. п.) «^ком шиє (гаптує) погов. врет, что по писаному или врет, как редьку стру- жит или врет, что помелом метет или врет, что блиньї печет [Знав я таких, що в живії очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув, вражий син! (Вовч); Та вже й вміє балакати! Бреше тобі, неначе шовком гаптує (Н.-Лев.)]; в довгу, як в <-^ку разг. в долгах, как в шелках, шовківник, -ка спец, шелковод. шовківництво с.-х. шелководство [Шовківництво — прибуткова галузь колгоспного виробництва (Коле, вироби, енцикл.)]. шовківниця спец, [женщияа-] шелковод [Ми чекали на ланкову з плантацій тутового шовкопряда, бажаючи оглянути її ділянку і зазнайомитись із роботою шовківниць (Смол.)]. шовківницький с.-х. шелковбдческий, шелко- водньїй. шовковії днин шелковйдньїй. шовковий щелковьій; фольк. шелкбвьгй; (о голосе, о звуке) нежньїй, бархатний, бархатистий [Навіть у будень носила [Па- лагна] шовкові хустки (Коцюб.); Комар за- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)