шор 517 шпа шорхнули по прибережному піску, і тихий голос поспитав: «Ви усі тут?» (Коцюб.); Чути було, як вона сіла, спересердя шорхнувши якимись паперами.на столі (Смол.)]. шорці, -ців (народность) шбрцьі. шосе нескл. сущ. ср. р. шоссе [Транспорти з гуркотом з'їжджали з шосе на узбіччя і маскувалися в соснах (Гонч.)]. шосейний шоссейньїй [Ген-ген по ямах, по горбах Старий розлігся шлях, А поруч нього, поміж лук — Новий шосейний брук (Мур.)]. шосирбваний строит. шосейрованньїй. шосирування строит. шосейрование. шосирувати, -рую, -руєш строит. шосейро- вать. шосируватися, -рується строит. шосейро- ваться. шостак, -ка уст. три копейки; (монета) трехкопеечник [— А на шостака візьмемо цигарок, — додав Гаврилко (Коцюб.)]. шостака карт. уст. шестерка [Жир-краля Козир та Шостаку-вин побила (Боров.)]. шостачок, -чка уменьш., ласк. от шостак. шостий шестой [Хлопчикові вже шостий голок (Квітка)]; ~та година шесть ча- сов [О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати (Мири.)]; доходить ~та скоро шесть [Ай! Певно вже шоста! Де сірнички? Засвічую свічку — ну, так і є: доходить шоста (Коцюб.)]. шотландець, -дця шотландец. Шотландія Шотландця. шотландка 1) шотландка [Шотландки в центрі стали в позі і в боки руки узяли... (Тич.)]; ер. шотландець; 2) (ткань) шотландка [Кох- тинку носила [Марина] картату, з «шотландки», червоних і зелених клітин (Смол.)]. шотландський шотландский. шотландці, -ців шотландцн. шофер, -ра шофер [Шофер любив свою машину, а вона слухала його, як жива істота (Коп.)]. шоферство разе, шоферство [— Та я вас скрізь возитиму: і на зльоти, і на наради. Скільки за шоферство платитимете? — пожартував син (Колг. Укр., 1958, 12)]. шоферський шоферский [На дорозі зупинився грузовик, із шоферської кабіни махає хтось рукою (Донч.)]. шоферувати, -рую, -руєш работать шофером; разг. шоферйть [Ми, шофери, ті ж самі психологи. Коли б не вмів ото розкусити людину з першого погляду, важко було б нашому братові шоферувати (Збан.)]. шпага шпага [Руки стиснулися міцно на хресті злотистім шпаги (Л. Укр.); Серпень з вереснем схрестили Довгі шпаги несмертельні (Рил.)]. і шпагат, -ту шпагат [В кутку під стіною лежала купа нових книжок, зв'язаних шпагатом (Коцюб.); Вони [спортсменки] то звивалися кільцем, то витягувалися «шпагатом», то плазували по зів'ялій траві, мов величезні кішки (Собко)]. ппіагатина разг. кусок шпагата; (неточно) шпагат [Ось і боцман з'явився. Він підійшов до Гриця і дав йому якийсь великий пакунок, перев'язаний шпагатиною (Ткач)]. шпагатний шпагатний [На Харківському канатному заводі є шпагатне виробництво, в якому зайнято понад 1000 чоловік (Рад. Укр., 1961, І)]. шпажний шпажний. шпак, -ка 1) орн. скворец [Злетілись ґави і сороки, Шпаки, чижі і горобці (Гл.)]\ 2) (о лошади) обл. темно-серьш [конь]. шпаків, -кова, -кове скворца (род. п. от скворец); скворцовьій [Наслухавсь Голубок Шпакової дурниці, Аж крильця трусяться летіти до жар-птиці (Гл.)]. шпаківня скворечник, скворечница, скворечня [У кожній роті у полку Висять круг бліндажів шпаківні, Висять на кожному дубку (Нех.)]. шпаклівка строит. шпаклевка. шпаклювальний строит. шпаклевочньш. шпаклювальник спец, шпаклевщик. шпаклювальниця спец, шпаклевщица. шпаклювання строит. шпаклевание, шпаклевка. шпаклювати, -люю, -люєш строит. шпакле- вать [Вийшли за село, наблизились до новобудови.. Тут і фарбували, тут і шпаклю- вали, прибирали різний хлам та сміття, вимітали подвір'я (Збан.)]. шпаклюватися, -люється строит. шпакле- ваться. шпаковий скворцовьш. шпакуватий 1) с проседью, седоватьій [Грубі сльози покотилися долі Василевим лицем і звисли на шпакуватих, стрижених вусах (Фр.)]; 2) (о лошади) темно-серьш [Шпакуватий кінь (Н.-Волин. у. — Сл. Гр.)]. шпала 1) ж.-д. шпала [Шлях став непридатний для руху, і треба було негайно міняти пошкоджені шпали і рейки (Козл:)]; 2) воєн. ист. шпала [На війні, як я, не мало Він сходив шляхів-доріг І, як я, носив дві шпали На петельках фронтових (Пере.)]. шпалера 1) полоска обоев; уст. шпалера [Шпалера примазана вздовж по всій стіні, й на ній почеплено в ряд фотографії (Ле)]; (чаще мн. ч.) шпалери обои; уст. шпалерьі [Видніються на четвертому поверсі внутрішні стіни однієї з кімнат, оббиті шпалерами (Гонч.); Стіни Галя вбрала шпалерами, пообвішувала вишиваними рушниками (Мирн.)]; 2) (ряд, шеренга) шпалера [Народ загомонів, заворушився. Солдати й поліцаї на площі зімкнулися шпалерами (Сміл.); Рожеві, червоні, білі й жовті троянди стояли шпалерами понад стежкою з обох боків (Смол.)]; 3) (щит или решетка для растений) спец, шпалера [Шпалера, яку обладнують на хмільниках з осені, являє собою систему поздовжніх та поперечних дротин, натягнутих та закріплених на стовпах (Колг. вироби, енцикл.)]. шпалерний 1) обойньїй; шпалерньїй; ~на фабрика обойная фабрика; г^ний п а- п і р обойная бумага; 2) шпалерньїй [При шпалерному способі вирощування »[малини] під час обрізування утворюють у кожному ряду смугу завширшки 0,5—0,7м (Колг. вироби, енцикл.)]. Ср. шпалера 1, 3. шпалерник1 спец, обойщик. Ср. шпалера 1.
|