Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шпа 518 шпа шпалерник2 лес, сад. шпалерник. Ср. шпалера 2. шпалїр, -леру уст. обои; уст. шпалери [На те, щоб набути шматок шпалеру з червоними рожами під образи — пішли усі яйця, які збирались одно до одного (Коцюб.)]. Ср. шпалера 1. шпалопросочувальний ж.-д. шпалопропйточ- ньш; г^ний завод пшалопропйточньїй завод. шпальта тип. столбец, колонка; (неточно) странйца [По шпальтах газети [«Нижего- родский листок»] дуже часто гуляв цензорський олівець, і «вікна» в ній були звичайним явищем (Бурл.); Саме на шпальтах партійної преси, в дні грози й бурі громадянської війни та боротьби з інтервентами, з'явилися перші записи зразків радянської народної поезії (Рил.)]. шпангоут мор., ав. шпангоут [Моряк почуває себе справжнім моряком особливо тоді, ..коли під могутніми ударами води тріщать шпангоути, а нестримний вітер грізно висвистує в такелажі... (Ткач)]. шпандель, -для сапожн. шпандьгрь. шпанка 1) сад. шпанка [Увесь сад обсадили навколо вишнями — простими і шпанками (Донч.)]; 2) днт. шпанская м^лка; 3) (ов- ца) с.-х. шпанка [В Живаяовці було., багато рогатої скотини, коней і шпанки (Кроп.)]. шпанський 1) шпанский; ~ка мушка (муха) днт. шпанская мудіка [Г риць- к о: ..Тут у містечку лавку маємо, а то— щетинників держимо, — щетину зносять., віск... шпанську муху (Мирн.)]; 2) уст. испанский [— Де це було? — Аж у шпанській землі (Панч)]. шпара скважина, щель; (меньшая) щелка; (несквозная) трещина; (промежуток между частицами вещества) пора [Жовті смужечки світла пробивались крізь пшари зачинених віконниць (Коцюб.); З обох боків її [гори] глибокі-глибокі долини, немов здоровезні пшари (Коцюб.)]. шпар&ги, -р&г бот., кул. обл. спаржа [І раків, і шпараг, і закусок дано (перекл. Рильського)]. шпараговий кул. обл. спаржевий. шпаргали, -лів, собир. шпаргалля уст. бу- маги; записки; рукописи [Як знайдеться зайвий час, то ще пориюся у своїх пгаарга- лах, може, ще що добуду, то теж зашлю (Мирн.); От, може, вам колись, — часами се буває, — Розглянути старі шпаргали прийде хіть (Л. Укр.); Почав [я] перебирати давнє шпаргалля. Може, що пригадаю (Вас); Після кави старий Т радь кий., з усіх усюдів назносив ще добру купу всякого шпаргалля (Фр.)Ь шпаргалка разе, шпаргалка [— Коломієць учора упіймався з шпаргалкою, — промовив хтось з учнів (Донч.)]. шпаргалля см. шпаргали. пшари1 см. шпара. пшари2 (род. шпар и шпарів) разе, острая боль в пальцах от холода [А в хаті довго і гірко плакала [Маріка], дуючи на червоні пучки, що туди позаходили пшари (Вас); Мовчки, незграбними пальцями, що ниють від шпарів, розстебую свого кожушка, розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Збан.)]; см. еще зашпори 1. шпарина скважина, щель; щелка; трещина; пора [Він підійшов до високого тину, знайшов у ньому більшу шпарину й боязко заглянув на подвір'я (Епік); Миколка кутався в стареньку даровану свитку, бо сіверко-вітер забирався в усі шпарини і ціпеніло від того все тіло (Риб.)]. Ср. шпара. шпаринка уменьш. скважинка; щелочка; тре- щинка [Білий разок зубів грайливо проступав у шпаринці між губами (Ле)]. Ср. шпара. шпаристий пористий [На перекошеному шпаристому обличчі розливалася драглиста білина, по лобі котились велиш краплини поту, і люті сльози блищали в очах (Ст.)]. шпаристість, -тості пористость. шпарити, -рю, -риш разг. 1) шпарить [На кухні щось сікли сікачем, щось терли в макітрі, щось шпарили окропом (Смол.)]; 2) (перен.— об знергичних, бистрих действиях) фам. шпарить [Я міркував собі тихенько. Рінке також примовк. Зате Сміт не вгавав: він далі шпарив нам свій список рекордів (Смол.); Дуже зранку, на світанку, Шпарить котик на рибалку (Ст.); Дощ шпарить, аж бульки схоплюються F. Кравч.)]. шпарка уменьш. скважинка, щелка; щелочка; трещинка [Тільки тінь впала або шеберхну- ло щось — вже вона [ящірка] зникла у непомітній шпарці, наче влізла просто у камінь (Коцюб.); Незабаром до кімнати набилося повно людей. Дівчата дивилися на них із хатини через шпарки у дверях... (Панч)]. Ср. шпара. шпаркий 1) бистрий; (преим. о езде разг. — еще) шнбкий; (о движениях — еще) резкий (поривистий), лихорадочньш (чрезмерно то- ропливий); (проворний, бойкий разг. —еще) приткий; (скорий в беге) резвий; (задорньш, залихватский) разг. лихбй [Шпаркими, зажерливими очима обмацала вона в одну мить усі куточки просторої, сповненої всіма достатками хати (Кач.); Любов: ..І тут болить, і тут, і тут! — Показує на голову, на руки, шпарким і тремтячим рухом пробігає руками по всьому тілі (Л. Укр.); Коли б не дитина, то я б її й довіку держала... Що за чистуха та чепуруха, що за швидка-шпарка! (Мирн.); Хор застуджених солдатських голосів підхопив шпаркий мотив (Смол.)]; ~ке діло разг. срочное дело [Тільки що повернувся він з Прилуччини, куди посилав його Зален- ський по шпаркому ділу (Стор.)]; <^ка хода бистрая по ходка; бистрая ходьба; бистрий шаг; іти, бігти г^кою хо- д 6 ю идтй, бежать бистро (шибко) [Павло віддав листа і за хвилину біг уже шпаркого ходою вгору вулицею (Л. Укр.)]; 2) (перен.: сильний, напряженний, страстний) горячий; (о словах и т. п.) резкий [Молода кров шпарка, серце гаряче (Мирн.); Згадався шпаркий поцілунок з гетьманом (Ле)\; ~ка відповідь резкий ответ [— Но |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)