Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ший 522 шво умалишенньїх [Один чоловік, начитавшись якихсь книг, зарізав свого брата.. Було слідство.., чоловіка того посадили в шпиталь для божевільних, і завелось діло (Л. Укр.)\. шпитальний 1) госпитальньїй; лазаретньїй [Шпитальні вартові незабаром помітили групу людей (Гонч.)]; 2) больнйчньш; бога- дельни (род. п. от богадельня); (реже) богадельньїй, богаделенньїй [Ся жінка вміс бути не раз веселою, як тьотя Саша, і підтримує в домі зовсім не шпитальний настрій (Л. Укр.)]. Ср. шпиталь 1—2. шпихлір, -ра обл. амбар [Інші [парубки] носили міхами провіяне., зерно і до пшихліра (Фр.I шпиця 1) спйца [Я змалюю собі велике колесо із шпицями (Стеф.)]; 2) (на зданий) обл. шпиль; разе, спйца. шпичак, -ка 1) заостренная палочка; (конец какого-либо предмета) острие [— Вареники! Вареники з сиром, з м'ясом і сливами!— вигукували вони [продавці], спритно настромлюючи десяток вареників на довгий шпичак (Тулуб)]; 2) (у растения) колючка; шип; (иногда) игла [Г а н я: Я ніжки збила, аж ступати трудно. Малина дика шпичаками ріже, А ви усе скоріше та скоріше (Воронько)]; 3) (растение в начале розвитих) стрелка; росток камьіша [Повитикались червоненькі шпичаки півонії та півників (Н.-Лев.); Бродив [я] з слобідськими дітьми по болотах та рвав шпичаки й рогіз (Кроп.)]. шпичастенький уменьш., ласк. от шпичастий [В дібровці вибудували башточку — дашок шпичастенький (Вовн.)]. ішпичастий остроконечннй; (с узким верхом — еще) островерхий [Переїхавши Руський Потік, ми піднялись на першу терасу. Перед нами встав шпичастий шпиль (Н.-Лев.); На горах біліли і блищали бані церков, шпичасті верхи дзвіниць (Н.-Лев.); Кругом гори стояли непорушно хмари, неначе захололи білі хвилі моря, а за ними навкруги піднімались хмари, неначе високі гребені гір, то шпичастих, то круглих (Н.-Лев.)]. шпичка 1) заостренная палочка; (конец какого-либо предмета) острие [Біля каганчика стояла зарані змарніла Шаулиха, поправляла шпичкою ґнота (Ле); Мечик про- стяг Ліді довгу шпичку з підсмаженим шматочком сала (Донч.)]; гострий, як ~ка (о худобе) разе, как щепка, как спйчка {— Бач, яка гладка стала, — відмовляє понуро Федір.. — Ну, то що, що гладка? Гарно б було, коли б гостра, як шпичка? (Мирн.)]; 2) (у растения) разе, колючка; шип; (иногда) игла [Навіть насмішкувата Медже не казала про нього слів гострих, як шпички держидерева (Тулуб)]; 0 я к н а ~ках разг. как на иголках [Стоїть [Василь] як на шпичках і дожида (Квітка)]. шпїльман ист. шпйльман [Ще за князівських часів скоморохи на Русі скомбінувалися з другим подібним елементом, захожим зовсім з іншого боку. Були се німецькі шпільмани, мандруючі гуслярі (Фр.)]. шпінгалет шпингалет [[Олена] хотіла вискочити з кімнати, але зопалу наштовхнулась на закриту на шпінгалет половинку дверей (Головко)]. шпібн шпион [До грудей вбитого була приколота записка, написана наспіх олівцем: «Шпіонові Мартиненкові, що видав німцям учительку Пасій» (Дм. Бгдз.); Пильнуй кордон, щоб не проліз шпіон (приказка)]. шпіонаж, -жу шпионаж [Знаючи з допомогою широкого розгалуженого шпіонажу, що Росія не готова до війни, Японія в січні 1904 р. несподівано і віроломно, без оголошення війни, напала на російську фортецю Порт-Артур (Іст. Укр. РСР)]. шпіонити, -ню, -ииш шпибнить (за кем); (в бьіту — обьічно) вьіслвживать (кого), под- сматривать (за кем, что), подсл ушивать (кого, что) [Тарталюк, дивлячись то на Симу, то на двері кабінету: Тепер цю чорт приніс. Знову не можна в кабінет' пройти— шпіонити буде (Коч.); Він раз у раз кру- жив довкола своєї ями, не занедбуючи при тім шпіонити, що діється в Германовій кошарі (Фр*); Він., крадькома наставляв вухо в мій бік, немов шпіонив мене, немов ждав чогось (Фр.)]; ^ти що обл. разу- знавать о чем, разведьівать о чем [Він про мене відомості збирає! Він шпіонить мою минувшину! (Фр.)]. шпіонка редк. шпионка. шпіонство редк. шпионство [Зате другий докір, шпіонства, обурював його [Калино- вича] до глибини душі (Фр.)]. шпіонський редк. шпионский [Поки гестапівці розставляли шпіонські сіті, в селищі Будьоннівка.. продовжував свою працю підпільний штаб, очолений завпедом школи (Дм. Бедз.)]. шпіхлір см. шпихлір. шпіц, -ца шпиц [Проклятий шпіц учепився в мій одяг і проволікся за мною через кілька сходів (Сміл.)]. Шпіцберген, -ну Шпйцберген. шпіцрутени, -нів ист. шпицрутеньї [Керівники повстання [1819 р.] унтер-офіцери і рядові., дістали по 12 тис. ударів шпіцрутенами (Іст. Укр. РСР)]; (редк. ед. ч.) г~тен шпицрутен. шплінт, -та техн. шплинт[Коли вже в клуні і в ящиках не лишилося жодного шплінта, стурбована й рада Христя повідомила: — Немає однієї частини... (Ле)]. шпола обл. совок. шполочка уменьш., ласк. обл. совочек. пшона 1) тип. пшона, шпон; 2) (фанера) спец, пшона, шпон [Підійшли до воза, навантаженого рівними ясєноеими шпона- ми (Ст.)]. шпонка 1) техн. шпонка [А тепер наші товариші, які оволоділи кваліфікацією шліфувальника, набагато швидше припасовують шпонки на шліфувальному верстаті (Рад. Укр., 1959, /)]; 2) (для сорочки) редк. запонка [Для ока в «Ресторані Ха- торгу для іноземців» усі відвідувачі були однакові: бузкові костюми, комірці без шпонок, черевики на товстій підошві (Смол.)]. шпонковий техн. шпоночньїй [Справа в тому. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)