Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шпо 523 шпу що на вузлах редуктора є чимало шпонкових пазів (Рад, Укр., 1959, /)]. шпонька обл. 1) см. шпонка 2; 2) (для ска- ливания) булавка. шпора 1) шпора [А він подивився Та шпорами коня в боки (Шевч.)\ Ціла зграя людей увалила в сіни, брязкаючи шаблями, цокаючи шпорами... (Мирн.)]; давати, дати ~ри кому давать, дать шпори кому, пришпорив ать, шпорить, пришпорить кого [— Почалося, — процідив крізь зуби Домбровський і дав коневі шпори (Риб.)]; 2) (у птици) шпора. шпорити, -рю, -риш шпорить [Щеміло серце, хотілося бою, і ноги вже самі шпорили коня (Гонч.)]. шпориш, -шу бот. обл. спориш [Кругом хати ріс зелений та густий, як руно, шпориш (Н.-Лев.)]; см. еще спориш. шпорка і) (у цветка) шпорец, шпбрца; 2) (у птици) шпбрца, шпора. шпорний шпорний. шпортання 1) ковнряние; 2) копа ниє. Ср. шпортати 1—2; 3) возпя; ковьіряние; ср. шпортатися 3. шпортати, -таю, -тавш разе. 1) (що, у чому, редк. по чому) ковнрять (что, в чем) [Вона шпортала голкою, а з очей сльози самі: кап, кап... І не бачила, куди встромляти голку (Чорн.); Він своїм закованим костуром почав шпортати землю (Фр.); Вона опустила погляд і, стиснувши вуста, шпортала, змішана, зонтиком у траві (Коб.); Стасюра шпортав палицею по землі (Фр.)]; 2) (в поисках чего-нибудь) копаться (в чем), риться (в чем) [Шпортав і в шахві, і в столі, — чого він шука? (Звенигородщина)]. шпортатися, -таюся, -таєшся разг. 1) ковьі- ряться [Він вхопив патичок і почав шпортатися в дуплі, забитому сухим торішнім листям (Кол.)]; 2) (искать) копаться, риться [Щось пригадав [Панас], швидко зіскакує з полу, біжить за стіл і починав шпортатись по книжках (Вас.)]; 3) (де, коло чого, біля чого — делать что-ни- будь) возиться (где, около чего, над чем, с нем); (медленно и не у мело) ковьіряться (где, около чего) [Він лазив кудись на горище, довго там шпортався і вийшов увесь у павутинні та в сажі (Чаб.); Марко чогось підозріло шпортався біля свого рюкзака (Трубл.); А коло машини метушились люди, шпортався заклопотаний слюсар (Фр.)]; 4) (на ходу) спотикаться; (о ногах) заплететься [Микола Васильович уже бачив, що йому доведеться нести Вову на руках, бо ніжки в нього все частіше й частіше шпортались та заплутувались (Трубл.)]. шпортнути и усилиш, шпортонути, -ну, -неш разг. кольнуть; (ударить) разг. нирнуть [Аврум раптом підскочив із місця, ніби його хтось люто шпортонув голкою (Вас); Пріську наче хто у бік шпортонув ножем при такому слові (Мирн.)]. шпотатися, -таюся, -таєшся обл. запинаться; (на ходу — обьічно) спотикаться [Немало намучився Сень, волочучи горі сходами безпам'ятного старця, котрий щохвиля шпо- тався і тратив рівновагу (Фр.)]. і шпринтов мор. шпринтов. шприц мед., техн. шприц [Лікар вийняв шприц, наповнив його рідиною з ампули і зроби» Аркадієві впорскування з руку (Вільде)]. шприцювальник спец, шприцевальщпк. шприцювання техн. шприцовка. шприцювати, -цюю, -цюеш техн. шприце- вать. шприцюватися, -цюється техн. шприцева- ться. Шприцьований техн. шприцованньш. шпроти, -тів шпроти [Шпроти? Воронь божеі Вони зіпсують весь апетит (Дм. Бедз.)]. \ шпротний шпротний. цілувати (шпую, шпуєш) обл. 1) бушевать [В Італію ми не доїдем, Бо море дуже щось шпу є (Котл.)]; 2) (жидкостью) брьізгать; разг. прискать [Післязавтра масляна. У слободі молодь «ішума» водитиме. Хлопці цитуватимуть гасом (Шиян)]. шпуйний пронзйтельннй, пронйзнваюпщй [Нехай же знову воскресає ніч, І шпуйний вітер, і сніжок (Мал.)]. шпудя текст, шпуля [Шпуля обертається з величезною швидкістю — створюється враження, що вона застигла на місці (Веч. Київ, 1957, III)]. шпулька текст, шпулька [Шпулька блисне під рукою, миготить, Цілоденно полотнище ген біжить, там біжить... (Ус.)]. шпульник спец, шпульник. шпульниця спец, шпульница [Більше 6 кілограмів крепу понад завдання виробляє передова шпульниця (Веч. Київ, 1958, III)]. шпундра, шпундрі, -рів пул. род кушанья из поджаренной свинини [Був борщ до шпун- дрів з буряками (Котл.)]. шпунт1, -та строит. и пр. шпунт [І щоб роботу не змели весняні води річки, в стіну шпунтів їх узяли, намили перемички (Шер.)]. шпунт2, -та (инструмент для обработки камня) шпунт [За короткий час освоєна нова марка шпунтів, які призначаються для твердих кам'янистих грунтів (Рад. Укр., 1954, І); Шпунт і скарпель у руках дзвеніли, Іскри летіли йому з-під рук (Шп.)]. шпунтований строит. и пр. шпунтованими. шпунтовий строит. и пр. шпунтовой [Після укладання яблук [для квашення] бочки негайно заливають через шпунтові отвори розсолом і закривають дерев'яними пробками (Коле. Укр., 1957, 8)]. шпунтубель, -беля плоти, шпунтубель.^ шпунтувальний строит., техн. шпунтоваль- ннй. шпунтування шпунтовка. Ср. шпунтувати. шпунтувати, -тую, -іувш строит. и пр, шпунтовать [Юрко, який саме готувався шпунтувати осикову ґонту, підвівся з стільчика (Ст.)]. шпунтуватися, -тувться строит. и пр. шпун- товаться. шпур, -ру горн., мет. шпур [У гірничорудній промисловості одним з найбільш трудомістких в процес буріння шпурів (Вісник АН УРСР, 1957, 12)]. шпурити см. шпурляти. шпурляння разг. швиряние [А нащо каміння |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)