Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шта 525 шта облоги Севастополя 1854 року... (Вишня); Ми перейшли село, ще один горбок і спустилися до монастиря, де була штаб- квартира знімальної групи (Янов.)]. штаб-лікар; -ря воєн. уст. штаб-лекарь. штабний воєн. 1) прил. штабной [Штабна землянка була невеличка, але добре обладнана (Шер.)]; 2) (род. штабного) сущ. разг. штабной [В бліндаж щохвилини вбігали штабні (Пере.)]. штабник, -ка разг. штабник [Штабник вирячився на нього [коня], як на щось жахливе, неймовірне, і, заїкаючись від хвилювання, накинувся на бійця: — Чому кінь білий?! (Гонч.)\. штабовий тєхн. полосовбй, полосной; г-^ве залізо полосовбе (полосное) железо [Алітет підбіг до свого складу й ногою почав розгрібати сніг. Тут лежала купа штабового заліза (перєкл. з Сьому шкі- на)]. штаб-офіцер, -ра воєн, дорев. штаб-офицер [Смерть не дивиться, чи хто штаб-офіцер: Сьогодні ти живеш, а завтра — фіть! Умер! (Рил.)]. штабс-капітан, -на воєн, дорев. штабс-ка- питан [Про прибуття Шевченка до Оренбурга довідався штабс-капітан Карл Іванович Герн, згодом близький друг поета (Кир.)]. штат мор. штаг. шталмейстер, -тера дорев. шталмейстер. шталт уст. см. кшталт. штамб лес, сад. штамб [Щоб захистити штамби молодих дерев від гризунів і моро- зобоїн.., їх слід на зиму обв'язувати очеретом, стеблами соняшника або іншими матеріалами (Колг. Укр., 1957, 2)]. штамбовий лес, сад. штамбовий; ~ва троянда штамбовая роза [Попід стінами вишикувались стрункі кущики штамбових троянд (Смол.)]. штамп 1) штамп [Одного разу одержала Маша листа, був він з трикутним штампом польової пошти на конверті (Гонч.)]\ 2) перен. штамп [Поряд з традиційними одноманітними пейзажними штампами є у Нечуя- Левицького описи природи, виконані рукою талановитого митця (Курс укр. мови)]. штампований прич., прил. 1) штампованими [Одяг [скіфи] розшивали великою кількістю золотих штампованих блях з різними зображеннями (Нар. стар. іст. УРСР)]; 2) штампованими [Дуже важко було переходити з ролей любовників, тоді досить штампованих, на ролі характерні (Минуле укр. театру)]. Ср. штамп 1 — 2. штампованість, -ності штампованность [Бідність лексики, штампованість фразеологічних зворотів і синтаксичних структур — біда, з якою треба боротися (Рил.)]. штамповка разг. штамповка [Масове виробництво [керамічних] плиток може здійснюватися з місцевої сировини способом пластичної чи напівсухої штамповки (Архт. і буд.^ 1955, 1)]. штампувальний спец, штамповальньїй, штам- повочньїй [У практиці черепичного виробництва поширені три способи формування черепиці: ручний, стрічковий і штампувальний (Колг. вироби, енцикл.)]. штампувальник спец, штамповщик [Бригада штампувальників ковальського цеху Харківського тракторного заводу., по-творчому розв'язує питання технічного прогресу (Наука і життя, 1960, 7)]. штампувальниця спец, штамповщица [Невтомно передавала свій досвід передова штампувальниця (Веч. Київ, 1958, III)]. штампування штампова ниє, штамповка [Високий економічний ефект дає державі застосування в машинобудуванні точного лиття, точних методів штампування (Наука і життя, 1957, 1)]. штампувати, -вую, -вузш штамповать [І той трикутничок прим'ятий, Що десь родивсь в степу, в ліску, Не сміли навіть штампувати У скромних відділах зв'язку (Мал.)]. штампуватися, -пується штамповаться. штанга штанга [Подивився дід, як вони [силачі] там двопудові гирі, ніби м'ячі, піднімають, як вони штангу штовхають, і аж затремтів (Вишня); Четверо робітників працювали біля свердлової штанги (Донч.)]. штангенциркуль, -ля спец, штангенциркуль [Товщину шкірної складки та розмір запальної припухлості на місці введення туберкуліну вимірювали штангенциркулем (Соц. тварин., 1956, 3)]. штангіст спорт, штангйст [Не уявляю собі, Ніно Дмитрівно, як ви тягтимете ці ваші пуди. Тут доброму штангісту і то є що волочити (Коп.)]. штанговий штанговий [Науково була обгрунтована недоцільність^ застосування штангових врубових машин (Вісник АН УРСР, 1957, 12)]. штангування с.-х. штангйрование. штандара обл. 1) жердь (для увеличения вме- стимости воза); 2): ~ри мн. ч. ниша под русской печью; під ~ри под печь [Побачила баба, що вже до неї йдуть татари, розсипала пір'я по хаті, а сама з Юрком сховалась під штандари (народна казка)]. штандарина см. штандара 1. штандарт воєн. уст. знамя; (о кавалерийском уст. — еще) штандарт [Штандарт німецький впав на брук В зубчату тінь Кремля. Навік розпавсь фашистський крук,— І зацвіла земля (Воронько)]. штаненята, -нят уменьш., лоск., прен. шта- нйшки; (о мужских) брючки [Василик не падав і біг прудко, притримуючи лівою рукою штаненята (Довж.); В кінці всього увійшли несміливо якісь два столяри, ..в за- ялозених сюртуках і в таких старомодних узеньких штаненятах, що їх сухі тонкі ноги були схожі на цапині (Н.-Лев.)]. штани, -нів брюки; разг. штаньї, (реже) порткй, портм; уст. панталони: [Татари скидали капці, закачували штани й ставали до помочі (Коцюб.); А Харко позакладав руки у китаєві штани, ходить собі по хаті (Квітка)]. штанина разг. штанина [Дмитро ножем розрізає штанину біля рани і починає перев'язувати її (Ст.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)