Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шти 527 шта штиблети, -лет штиблетьі [Почистить чоботи, штиблети він уміє и до каблука резинку нагвинтить (Сос.)]. штивний обл. 1) неподвйжньгй; негнушдйся, негйбкий [Штивна була у нього [Тодорика] шия (Коб.)]; 2) перен. холодний; (серьезнмй, угрюмий — еще) суровьій, строгий [Ходила [Оріховська] поміж учениці штивна, замкнута в собі, з глибшою, як звичайно, рискою на переніссі (Вільде)]; 0 ~ний етикет строгий зтикет. штйвність, -ності 1) неподвйжность; 2) хо- лодность; суровость, строгость [Уся штйвність і замішання, вся несмілість, що все-таки не покидала гостей в освітлених покоях, зникла нараз, і запанував інший настрій (Коб.)]. Ср. штивний 1—2. штйвно нар. 1) неиодвйжно [Крім того — жодного звуку. Все стояло непорушно, штйвно, пило спокій ночі, що наближалася повільним кроком (Коб.)]\ 2) холодно; сурово, строго. Ср. штивний 1—2. штик1, -ка (оружие) штьік [Оце вони — бійці червоні Принесли волю на штиках (Криж.)]; зустріти в ~кй прям., перен. встре- тить в штьїкй [«Гайдамаки» [Т. Г. Шевченка] були зустрінуті в штики представниками поміщицько-буржуазкого табору, що вороже ставились до народу і його боротьби (Іст. Укр. РСР)\. штик2, -к&(слой земли, захватшаемьій лопатой) штьїк. штик3, -ка" {узел) мор. штнк. штикований с.-х. штьшбванньїй. штиковий1 штьїковой [Тричі йшли ми в штикову атаку Відбивать ворожі бліндажі (Нех.)]. Ср. штик1. штиковий2 штьїковой. Ср. штик3. штикування с.-х. штьгкованне, штьїковка. штикувати, -кую, -куесш с.-х. штьїковать. штикуватися, -кується с.-х. штьїковаться. штилювати, -лібє мор. штилевать. штиль1, -лю мор. штиль [Я не люблю, коли на морі штиль, Я не люблю закутої стихії {Дмитр.)\. штиль2, -лю уст. см. стиль. штиль3, -ля с.-х. рожон. штильний, штильовий мор. штильний, шти- левой [Штильне море ні шелесне, Сонні береги (Воронько); Погода передбачалась штильова і ясна (Трубл.)]; ~ва смуга штилевая полоса. штир, -ря тпехн. штьірь. штирборт, -ту мор. штирборт. штйри обл. см. чотири. штиркатп, -каю, -каєш, штиркнути, -ну, -непі обл. см. штрикати, штрикнути. штирхати, -хаю, -хаєш, штирхнути и усилиш. штирхонути, -ну, -неш обл. см. штрикати, штрикнути. штиря обл. [бесплодная] овца [Гей, орлику- братику! Ти високо літаєш.. Чи не бачив ти моєї штирі та бирі..? (народна пісня)]. штифт, -та спец, штифт [Така ж ото халепа, вго штифтів не вистачає. Доведеться трохи гочекати, доки прибудуть нові (Донч.)]. штифтик уменьш. спец, штифтик. штифтовий спец, штифтовой [Йоли він [рис] підсохне у хрестцях, його скиртують або зразу ж обмолочують на молотарках а штифтовим барабаном (Кола, вироби, ен- цикл.)]. штих1 обл. 1) остроконечная палка; бстрьій конец, острие; 2) (оружие) уст. копье; ^пйка [На стінах, побіч деяких нових штихів, висіли почорнілі від старості портрети давніх польських магнатів (Фр.)]; я к г^хом докинуть (близко) разе. рукой подать. штих2 портн. стежок [Цимбальськнй: ..А будьте ласкаві сказати мені, яким ви штихом шиєте? (Фр.)\ Вона., шила таким» дрібонькими штихами, мов маком засівала (Коб.)]. штих3 (слой земли, захватьгваемий лопатой) штьгк [Плюнув [Кукса] на долоню й почав копати. Узяв один штих, другий, але земля була туга (Куч.)]. штихель, -хеля спец, штихель [Загострені голки та штихелі лежали напохваті. В'язальна спиця, вбита в ручку від старого пензля, ходила по мідній дошці. Тарас, працюючи, співав. Рисував по металу українську дівчину (Ільч.)]. штовх (глагольное межд.) разг. толк [Дядько* Охтиз ліктем штовх Давида (Головко)]. штовхан, -на толчок; (легкий удар разг. — еще) тьічок; (удар кулаком разг. — обично) тумак; (преим. ногой, коленом) разг. пи- нок [Не первина Галі терпіти від матері лайку, скубку, штовхани; щасливий той день, коли проходив без їх (Мирн.); —Здрастуй, Дашо. — І [Віктор] подивився на неї очима винуватої собаки, що покірливо чекає заслуженого штовхана (Жур.)]; дати ^па разе, дать тумака (пинка) [Петро: Що ж то за бумага?' Може, ще всякий учитель штовхана мені дасть, як прочита її? (Тоб.)]; покуштувати <-~нів разг. получйть тумаков. штовханець, -нця уменьш. от штовхан [Аркад ій не міг втриматись, щоб не глянути на Савнцького. Із скуйовдженою головою, весь виваляний у пилюці, той робив крок тільки тоді, коли діставав штовханця в плечі (Вільде)]. штовханина сутолока; разг. толкотня, тол- чея [— Не терплю людської штовханини, — зауважила Тамара, і ми звернули на безлюдну стежку (Грим.)]. штовхання толкание [Змагання мали відбутися у великому манежі, де було обладнано шістдесятиметрову бігову доріжку, ями для стрибків і штовхання ядра (Собко)]. штовхати, -хаю, -хаєш, штовхнути, -нуг -неш толкатьі толкнуть; (прям. разг. — еще) пихать, пихнуть; (помогать движе- нию — еще) подтал кивать, подтолкнуть; (ногой разг. — обично) пинать, пнуть; (о- спину, бок, плечо — резким и сильним дви- жением разг. — обьічно) тикать, ткнуть; (в наказание) разг. давать тумака, дать тумака [Подивився дід, як вони [силачі] там двопудові гирі, ніби м'ячі, піднімають, як вони штангу штовхають, і аж затремтів (Вишня); Котигорошок штовхнув хвіртку і швидко збіг на ґанок (Донч.); Марина і Христя, штовхаючи одна другур |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)