Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шту 530 шту серденько, не проста штука, я — степовий козак! (Гл.); Та Заєць був собі великий панич і дуже горда штука. Він не відповів нічого на їжакове привітання (Фр.); Та й син же штука! Я вчора зострівся з Залізняком; таке розказує про його, та цур йомуі, (Шевч.); Любов — не ніжний вітерець, А в сто разів складніша штука (Рил,); Цілий куток їздить через гору, а я ' буду її розкопувать. Оце справді штука! (Н.-Лев.); Зварювання важлива штука, але надто захоплюватися нею не варто (Совко)] ; велика ~ка ирон. большбе дело, велико дело [А н в і л а: Велика штука — вмерти! Я, мій брате, хотів у гладіатори податись (Л. Укр.)); н є ~ка (не трудно) разе. не штука [— То не штука, — каже той [кравець], — Шити ми зумієм (Самійл.)]; 4) (поступок) разг. штука, проделка; (шут- ка) проказа; (ловкий прием) хйтрость; (видумка) фокус [Хо-хо' Той Оверко не може без штук. Стрибає, наче теля, і скоса наводить червоне око (Коцюб.)] А Лис, сидячи в житі, дивився на се все і аж за живіт держався зо сміху над Дроздовими штуками (Фр.); Хлопець добре розуміє Маринину штуку (Коцюб); Меценат: ..Нехай тим часом тут поскачуть міми, а потім ті єгиптянки «безкості», що то показують з мечами штуки (Л. Укр.)]; вигадливий до штук хитер на видумки [Молодший [брат] дужий був, ставний, широкоплечий, До штук вигадливий і гострий на язик (Рил.)]; вогнева (огнева) ~ка уст. фейерверк [На майдані перед замком вкопували риштовання задля огневих штук (Стор.)]; добирати г^/ки разг. изощряться, прибегать к уловкам [Хотіла нас тая сила взяти в свої руки, І сякої і такої добирала штуки (Фр.)]; на всі ~ки (какой) разг. проказник [3 Антося ж був хлопець на всі штуки, та ще й прудко бігав (Свидн.)]; удрати (устругнути, утнути) <~ку см. удрати 1, устругнути 2, утинати 4; 5) (предмет, произведение) редк. штука, вещь, уменьш. вещйца; (о музьїкальном произве- дении — еще) пьеса [Все на світі він [Зо- сим Лукич] знав, усе умів. І за бджолою доглянути, і отакенного щупака на мілководді впіймати, і найхимернішу штуку з дерева вирізати (Дмитр.); Замість обіцяного «Волинського образка» оце посилаю Вам дві патріотичні штуки (Л. Укр.); Далі була якась оркестрова штука, потім арія з Тангейзера, — Софія слухала теє байдуже (Л. Укр.)]. штука2 обл. искусство [Має [мати] добрий смак, благородні погляди, любить літературу і штуку (Коцюб.); Він [І. Франко] дбав про поширення перекладацької діяльності і з цією метою навіть видав в 1911— 1912 рр. книжку «Дещо про штуку перекладання» (Вітчизна, 1956, 5)]. штукар, -ря штукарь (разг.); затейник; разг. • вьщумщик, забавник; (шалун) проказник; (артист) фокусник [Жартун, навіть штукар по своїй вдачі, веселий зроду, він був чоловік з добрим серцем (Н.-Лев.); Зроду не чув, щоб гусакові наймення давали. Ха-ха-ха!.. Штукар ти, малий, єй-єй, штукар (Донч.); Дрімайло був великий штукар, і я добре знав, що він наваживсь начепити торби тільки для штуки (Н.-Лев.), Молодець він геніальний, Має зграбність гімнастичну, І такії робить штуки, Мов штукар славутній Масман (перекл. Л. Українки)]. штукарка затейница; вьідумщица, забавница; проказница; фокусница [Женя, моя однокласниця, така завжди безтурботна, весела штукарка... (Сміл.); Султан прикипів на місці, милуючись красунею, і раптом розреготався. — Ну й штукарка ти, бабусю Назлі! (Тулуб)]. Ср. штукар, штукарство штукарство (разг.); (иногда) фокусьі [Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (Н.-Лев.); Нещадну боротьбу проти мовного штукарства і мовних спотворень вів О. М. Горький (Курс укр. мови); Дрімайло, очевидячки, грався торбами, як от штукар або комедіант бавиться своїм штукарством (Н.-Лев.)]. штукарський штукарский [Леонід Семенович і собі засміявся, але сміх його був не штукарський (Н.-Лев.)]. штукатур, -ра штукатур; (реже) шту кату р- щик [У [будівельній] бригаді створюються ланки з робітників окремих професій — мулярів, столярів, теслярів, штукатурів, малярів тощо (Колг. вироби, енцикл.)]. штукатурення штукатурка. штукатурити, -рю, -риш штукатурить [Дно ями для консервування кукурудзи бетонують, а стіни обкладають цеглою і штукатурять цементним розчином (Колг. Укр.. 1959, 8)]. штукатуритися, -риться штукатуриться [Круп- ноблочні будинки, як правило, не облицьовуються і не штукатуряться (Веч. Київ, 1957, VI)]. штукатурка 1) (действие) штукатурка [Відмовлення від штукатурки фасадів будівель і перехід на облицювання збірними залізобетонними плитами., ще більше підвищили індустріалізацію будівництва (Архт. і буд., 1955, 6)]; 2) (материал) штукатурка [Велика бомба розірвалась неподалік. Посипалося скло від дужого вибуху, штукатурка, щебінь (Довж.)]. штукатурний штукатурний. штукатурниця, штукатурщиця шту кату рщица [Я допускаю, що вона заздрить мініатюрності своєї подруги, витонченої штукатурниці Олесі (Довж.); І знову ж таки не повірите: шту кату рщиці, каменщиці, ремонтуючи будинки і вулиці [Ленінграда], не заляпують вас, коли ви повз них проходите (Вишня)]. штукенція, штукерія фам. штукенция, штуковина [— А добра штукенція оця машинізація, — задоволено потирав руки Когут (Цюпа); От пан і намовив Уляну зробить таку штукерію, щоб вона од себе прислала дівчат, неначеб старостів, сватать Прокопа Івановича (Стор.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)