Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шту 531 шту штукований 1) штукбванннй; 2) составлен- ннй Іиз кусков] [— Цей дід якийсь крем'яний: неначе штукований, складений з крем'яної мозаїки; не швидко розсиплеться, — сказав Леонід Семенович (Н.-Лев.)]. Ср. штукувати 1—2. штуковина фам. штуковина, штукенция [ Чи не знаєте ви, товариші, з чиєї ініціативи наліплено тут оцю штуковину? — він тицьнув пальцем у плакат (Шовк.)]; от так «¦^на! (о чем-либо неожиданном) разе, вот так штука (штуковина, штукенция; притча)! штукування портн. штукование, шту ковка. штукувати, -кую, -куєш 1) портн. штуко- вать; 2) уст. составлять Іиз кусков]. штукуватися, -кується портн. штуковаться. штунда рел. 1) штунда [— А штунди в вас, отець Артемій, ще нема в Горобцівці? — спитав о. Порфирій (Н.-Лев.)]; 2) собир. разг. штундйстьі. штундист рел. штундист. штундйстка рел. штундйстка. штурвал мор. и пр. штурвал [Руки, що звикли до пензля, стеки й рейсфедера, взялися на заклик партії за автомат, міномет, штурвал літака (Янов.); Комбайну важко в них [хлібах] пройти: колосся хлюпає в борти і набіга за валом вал — тримай, водій, штурвал! (Уп.)]. штурвальний мор. и пр. 1) прил. штурвальний [Матрос міцно держить у руках штурвальне колесо і насторожено чекає, чи не буде наказу від Кара (Трубл.)]; 2) (род. штурвального) сущ. штурвальний [Ідіть до товариша Стоноги.. Скажете, що ви з сьогоднішнього дня — штурвальний на його комбайні (Донч.)]. штуркан, штурканець обл. см. штурхан, штурханець. штуркати (штуркаю, штуркаєш), штуркнути, -ну, -неш обл. см. штурхати, штурхнути. штурляти, -ляю, -ляєш, штурнути, -ну, -неш толкать, толкнуть; разг. пихать, пихнуть [Молодь розважалася. Якісь парубчаки, штурляючи один одного, радісно перестрибували з крижини на крижину (Гонч.); До неї підскочило двоє з автоматами, штурнули на землю і почали топтати ногами (Хижн.)]. штурлятися, -ляюся, -ллєшся толкаться; пи- хаться. Ср. штурляти. штурм, -му штурм [Почався довгий і впертий штурм гранітної стіни (Гонч.); Це партія у той далекий час Вела на штурм старого світу в Жовтні (Нех.)]. штурман мор., ав. штурман [Батько в Юрка штурман далекого плавання (Донч.); Станіслава: ..Таня була штурманом на бомбардувальнику (Собко)]. штурманство мор., ав. штурманство. штурманський мор., ав. штурманскин [На судні встановлюється сучасне штурманське і радіонавігаційне обладнання (Наука і життя, 1957, 2)]. штурмівщина штурмовщйна [Кошубський ігнорував будь-які планові основи постачання експедиції, вся робота велась рпв- ками, штурмівщиною (Дмитр.)]. штурмовий штурмовой [Осінь тисяча дев'ятсот двадцятого року гримить по степах горлянками важких гармат, ..гуркотить моторами танків та штурмової авіації (Янов.); Минув короткий час, і роту прапорщика Щорса недаремно почали вважати найбільш боєздатною, штурмовою, зразковою (Скляр.)]. штурмовик, -ка ав. и пр. штурмовик [Пішли штурмовики по високому ясному небі серед густих розривів зенітних снарядів (Янов.); Штурмовики першого батальйону проклали гранатами проходи у дротяних загорожах (Гонч.)]. штурмовка штурмовка [Штурмовики пірнули вниз, глибоким яром стали виходити на штурмовку наземних позицій (Янов.)]. штурмувати, -мую, -муеш штурмовать [Петренко роздобув гвинтівку і вкупі з іншими штурмував Зимовий палац... (Донч.); Радянський Союз тепер буквально і фігурально штурмує небо (Хрущов); Зимою буду штурмувати вищу агрономію, без вищої не витягну, не виправдаю довіри колгоспників (Янов.)]. штурмуватися, -мується штурмоваться. штурнути см. штурляти. штурпак, -ка обл. 1) пень [Невже оці обламані штурпаки були колись садом і цвітом? (Ст.); Став [Забейко], як штурпак, із задертою вгору головою і дивився на вікна на першому поверсі (Вільде)]; 2) перен. бран. болван, дурак. штуртрап мор. штуртрап. штуртрос мор. штуртрос. штурх (глагольное межд.) разг. толк; тьік [Сидів пасинок на призьбі, а вона з сіней штурх його рогачем у спину! (Н.-Лев.)]. Ср. штурхати. штурхан, -на, штурханець, -нця разг. тол- чок; (легкий удар разг. — ещ'е) тнчок; (удар кулаком — обично) тумак; (преим. но- гой, коленом) разг. пинок [Мрячив дощ, а їх [полонянок] штурханами, з лайкою запихали в вагони (Хижн.); Маркові несила дивитися, як дужа Санька із штурханами, прокльонами коло корів ходить (Горд.); Жвавій Прісьці обридла така повільна їда, і вона вже крадькома від матері дала Гапці штурханців зо два (Л. Укр.)]; не вчи дитини «^нцями, а хорошими слівцями посл. не гони коня кнутом, а гони его овсом; см. ещ'е штовхан. штурхати (штурхаю, штурхаєш), штурхнути и усилит. штурхонути, -ну, -неш разг. толкать, толкнуть, разг. пихать, пихнуть; (ногой — обьачно) пишіть, пнуть; (чем-ни- будь длинньїм) разг. тьїкать, ткнуть [Із бічної вулиці не вийшли, а викотились аж три лобуряки, нестрижені, замурзані, :> торбами через плечі. Вони зайняті своєю справою: скубуть один одного за вуха, штурхають під боки, але все ж прямують до школи (Збан.); — Гав не лови! — раптом штурхнув Гаврилко під бік Дмитрика (Коцюб.); ІПтурха [січовик] палицею попід тином, а собаки на його, як на вовка, 34* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)