Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

шту
531
шту
штукований 1) штукбванннй; 2) составлен-
ннй Іиз кусков] [— Цей дід якийсь
крем'яний: неначе штукований, складений з
крем'яної мозаїки; не швидко розсиплеться, —
сказав Леонід Семенович (Н.-Лев.)]. Ср.
штукувати 1—2.
штуковина фам. штуковина, штукенция [ Чи
не знаєте ви, товариші, з чиєї ініціативи
наліплено тут оцю штуковину? — він
тицьнув пальцем у плакат (Шовк.)]; от так
«¦^на! (о чем-либо неожиданном) разе, вот так
штука (штуковина, штукенция; притча)!
штукування портн. штукование, шту ковка.
штукувати, -кую, -куєш 1) портн. штуко-
вать; 2) уст. составлять Іиз кусков].
штукуватися, -кується портн. штуковаться.
штунда рел. 1) штунда [— А штунди в вас,
отець Артемій, ще нема в Горобцівці? —
спитав о. Порфирій (Н.-Лев.)]; 2) собир.
разг. штундйстьі.
штундист рел. штундист.
штундйстка рел. штундйстка.
штурвал мор. и пр. штурвал [Руки, що
звикли до пензля, стеки й рейсфедера,
взялися на заклик партії за автомат, міномет,
штурвал літака (Янов.); Комбайну важко
в них [хлібах] пройти: колосся хлюпає
в борти і набіга за валом вал — тримай,
водій, штурвал! (Уп.)].
штурвальний мор. и пр. 1) прил.
штурвальний [Матрос міцно держить у руках
штурвальне колесо і насторожено чекає, чи
не буде наказу від Кара (Трубл.)]; 2) (род.
штурвального) сущ. штурвальний [Ідіть
до товариша Стоноги.. Скажете, що ви з
сьогоднішнього дня — штурвальний на
його комбайні (Донч.)].
штуркан, штурканець обл. см. штурхан,
штурханець.
штуркати (штуркаю, штуркаєш), штуркнути,
-ну, -неш обл. см. штурхати,
штурхнути.
штурляти, -ляю, -ляєш, штурнути, -ну,
-неш толкать, толкнуть; разг. пихать,
пихнуть [Молодь розважалася. Якісь
парубчаки, штурляючи один одного, радісно
перестрибували з крижини на крижину
(Гонч.); До неї підскочило двоє з
автоматами, штурнули на землю і почали топтати
ногами (Хижн.)].
штурлятися, -ляюся, -ллєшся толкаться; пи-
хаться. Ср. штурляти.
штурм, -му штурм [Почався довгий і впертий
штурм гранітної стіни (Гонч.); Це партія
у той далекий час Вела на штурм старого
світу в Жовтні (Нех.)].
штурман мор., ав. штурман [Батько в Юрка
штурман далекого плавання (Донч.);
Станіслава: ..Таня була штурманом на
бомбардувальнику (Собко)].
штурманство мор., ав. штурманство.
штурманський мор., ав. штурманскин [На
судні встановлюється сучасне штурманське
і радіонавігаційне обладнання (Наука і
життя, 1957, 2)].
штурмівщина штурмовщйна [Кошубський
ігнорував будь-які планові основи
постачання експедиції, вся робота велась рпв-
ками, штурмівщиною (Дмитр.)].
штурмовий штурмовой [Осінь тисяча
дев'ятсот двадцятого року гримить по степах
горлянками важких гармат, ..гуркотить
моторами танків та штурмової авіації
(Янов.); Минув короткий час, і роту
прапорщика Щорса недаремно почали вважати
найбільш боєздатною, штурмовою,
зразковою (Скляр.)].
штурмовик, -ка ав. и пр. штурмовик
[Пішли штурмовики по високому ясному небі
серед густих розривів зенітних снарядів
(Янов.); Штурмовики першого батальйону
проклали гранатами проходи у дротяних
загорожах (Гонч.)].
штурмовка штурмовка [Штурмовики
пірнули вниз, глибоким яром стали
виходити на штурмовку наземних позицій
(Янов.)].
штурмувати, -мую, -муеш штурмовать
[Петренко роздобув гвинтівку і вкупі з
іншими штурмував Зимовий палац... (Донч.);
Радянський Союз тепер буквально і
фігурально штурмує небо (Хрущов); Зимою буду
штурмувати вищу агрономію, без вищої
не витягну, не виправдаю довіри
колгоспників (Янов.)].
штурмуватися, -мується штурмоваться.
штурнути см. штурляти.
штурпак, -ка обл. 1) пень [Невже оці обламані
штурпаки були колись садом і цвітом?
(Ст.); Став [Забейко], як штурпак, із
задертою вгору головою і дивився на вікна
на першому поверсі (Вільде)]; 2) перен.
бран. болван, дурак.
штуртрап мор. штуртрап.
штуртрос мор. штуртрос.
штурх (глагольное межд.) разг. толк; тьік [Сидів
пасинок на призьбі, а вона з сіней штурх
його рогачем у спину! (Н.-Лев.)]. Ср.
штурхати.
штурхан, -на, штурханець, -нця разг. тол-
чок; (легкий удар разг. — ещ'е) тнчок;
(удар кулаком — обично) тумак; (преим. но-
гой, коленом) разг. пинок [Мрячив дощ, а
їх [полонянок] штурханами, з лайкою
запихали в вагони (Хижн.); Маркові
несила дивитися, як дужа Санька із
штурханами, прокльонами коло корів ходить
(Горд.); Жвавій Прісьці обридла така
повільна їда, і вона вже крадькома від матері
дала Гапці штурханців зо два (Л. Укр.)];
не вчи дитини «^нцями, а
хорошими слівцями посл. не гони
коня кнутом, а гони его овсом; см. ещ'е
штовхан.
штурхати (штурхаю, штурхаєш),
штурхнути и усилит. штурхонути, -ну, -неш разг.
толкать, толкнуть, разг. пихать, пихнуть;
(ногой — обьачно) пишіть, пнуть; (чем-ни-
будь длинньїм) разг. тьїкать, ткнуть [Із
бічної вулиці не вийшли, а викотились аж
три лобуряки, нестрижені, замурзані, :>
торбами через плечі. Вони зайняті своєю
справою: скубуть один одного за вуха,
штурхають під боки, але все ж прямують
до школи (Збан.); — Гав не лови! —
раптом штурхнув Гаврилко під бік Дмитрика
(Коцюб.); ІПтурха [січовик] палицею
попід тином, а собаки на його, як на вовка,
34*

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)