Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

шту
532
шуб
і брешуть, і скиглять (Стор.); А вона од
злості так штурхнула палицею в горщик,
що він перекинувся (Н.-Лев.); Бить,
сказать, не била, а разів тричі межи плечі
добре штурхонула (Вишня)].
штурхатися (штурхаюся, штурхаєшся) разг.
толкаться; пихаться; пинаться [А ти що
таке? Ще й штурхається! (Мирн.)]. Ср.
штурхати.
штурх і ць (глагольное межд.) разг. толк; тьік
[Лев сердито воркоче: ..Та проклята ж
пара — штурхіць! — і^ перекинула човна!
(Л. Укр.)]. Ср. штурхати.
штурхнути см. штурхати.
штурхобочний: ~ний бій уст. разг.
рукопашний бой.
штурхонути см. штурхати.
штуф, -фу геол. штуф [Рослинні залишки,
головним чином відбитки листя, в цілому
збереглись погано, особливо на штуфах
ліскуватих глин (Укр. бот. ж., 1957,
XIV, 2)].
штуцер, -цера 1) (ружье) воєн., охотн. штуцер
[Підвівши штуцер грізний і слизький, На
мушку ловлять гнівну ведмедицю, І м'язи
загорілої руки Спокійно тиснуть непохитну
крицю (Рил.)]; 2) техн. штуцер.
штучка 1) штучка [— Ну, й штучка цей
учитель! — мимоволі вирвалось у Стад-
ницького (Ст.)]\ 2) разг. штучка; фокус;
(чаще мн. ч.) штучки штучки, проделки;
фокусьі [Досвід — велике діло. Мене
тепер ніхто не обжулить. Я знаю їхні
штучки. Осі слухайте (Янов.); А скільком
штучкам навчив мене Джузеппе! (Коцюб.);
Залишивши Влодка, Зоня з такою самою
безцеремонністю взялася до дитини на
руках Лесі, малої Христини. Показала їй
кілька штучок на пальцях, при допомозі
носової хусточки (Вільде)]; 3) уменьш.,
ласк. штучка; вещіїчка; разг. фитюлька
[В руці тримав він невелику штучку,
схожу на яйце, в котрій щось стукотіло
(Коцюб.)] ; мудра (хитра) ~ка муд-
реная штучка. Ср. штука1 3—5.
штучний1 (продаеаемьій по счету, в отличие от
весового) штучньїй [Надходять кекси в
продаж штучними., і ваговими (Укр. страви)];
~тт товар штучньїй товар. Ср.
штука1 1.
штучний2 1) искусственньїй; (ненастоящий —
еще) поддельньїй [Першим у світі штучним
супутником Землі був радянський супутник
(Іст. КПРС); Автор захопився штучним
конструюванням сюжету, і це завадило
йому правдиво зобразити події і дати
яскраві образи героїв (Іст. укр. літ.); Бере за
серце жах Од фарби штучної у неї на щоках
(перекл. Рильського)]; ^не дихання
искусственное дьіхание [Хворій робили
штучне дихання (Трубл.)]; ^ні д о б р и-
в а искусственньїе удобрення [Хімічна
промисловість виготовляє штучні
азотні добрива (Колг. вироби. енцикл.)];
г^не запліднення см.
запліднення; ~на шкіра искусетвенная кожа;
2) (хорошо еделанньїй) уст. искусньїй; (непро-
стой) мудреньїй, замьісловатьій; (красивий)
изящньш [Ніхто не вмів виробляти таких
штучних та красивих квіток із паперу,
як вона (Мирн.); Увіходить Йоганна,
розкішно вбрана: ..на голові штучний убір з
золотих обручів, шпильок, гребінців і сітки
(Л. Укр.); Ожила Моя сердешна молодицяі
І де ті в господа взялися Усякі штучнії
їства? (Шевч.); Туди перейшли усі і
кинулись на папіроси, цигарки, що у штучних
ящиках стояли на столі (Мирн.)]. Ср.
штука2.
штучник спец, штучник.
штучниця спец, штучница.
штучність, -ності искусственность; поддель-
ность [Чим уважніше він приглядався до
картини, тим виразніше відчував у ній
неприродність, штучність (Головко)]. Ср.
штучний2 1.
штучно нар. 1) искусетвенно; неестественно
[На основі досліджень І. П. Павлова
дедалі ширше розвивається ефективне
лікування різних психозів з допомогою штучно
викликаного сну (Наука і життя, 1956,
7); І митець заспівав: але штучно, Дивно,
гостро той спів розлягався, Якось дико, хоч
гордо та гучно, Забринів, затремтів — і
порвався (Л. Укр.)]; 2) искусно; мудрено, мудре-
но, замьісловато; (с оттенком — ловко,
тонко) хитро [Колесо було так штучно зроблене,
наче його зробив справжній майстер
(Н.-Лев.); Дівчата штучно та гарно сорочки
вишивають (Вовч.); Так же до його
штучно підійшов! (Ном.)]. Ср. штучний2 1—2.
шуани, -нів ист. пгуаньї.
шуба шуба [В хату вскочив господар дому,
в шубі, в шапці, в калошах з снігом,
низький, з злими очима (Коцюб.); Одягла білу
шубу земля, білу шубу зимову (Сос.)].
шубка уменьш., ласк. шубка [Вона була в
чорній хутряній шубці, у білій в'язаній
шапочці (Головко)].
шубний шубньїй [Інтереси справи вимагають
всемірно розвивати тонкорунне,
напівтонкорунне, м'ясо-шерстне і шубне
вівчарство (Матер. XX з. КПРС)].
шубовснути см. шубовстати.
шубовстання бултьіханье; шлепанье; плю-
ханье [Шубовстання в долину
гарматних снарядів і шипіння ракет поволі стихло,
і довкола запанувала сонлива, але нервова
тиша (Панч)]. Ср. шубовстати 1.
шубовстати, -таю, -таєш (редк.),
шубовснути, -ну, -неш разг. 1) (падать) бултьіхать,
бултнхнуть, бултьіхаться, бултьіхнуться
(только в воду); шлепаться, шлепнуться,
шлепнуть; (в лужу, грязь — еще) плюхать,
плюхнуть, плюхаться, плюхнуться
[Тріщали постріли. Дзвеніли леза..
Шубовстали у воду забиті (Тулуб); Семен
шубовснув у воду, і вода широкими кружками
побігла від нього назустріч хвилям
(Коцюб.); Важкі куріпки біжать перед
машиною і, трохи підлетівши, — шубовстають
поряд у суху траву (Янов.); — Оце трохи
не шубовснула в яму! — крикнула Маруся
(Н.-Лев.); Марійка, наздоганяючи сани,
посковзнулась і шубовснула просто в
калюжу (Коцюб.)]; 2) (что куда) бросать,
бросить; разг. бултьіхать, бултьіхнуть
[[Соломія] взяла своє [свій одяг] під пахву, по-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)