Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шту 532 шуб і брешуть, і скиглять (Стор.); А вона од злості так штурхнула палицею в горщик, що він перекинувся (Н.-Лев.); Бить, сказать, не била, а разів тричі межи плечі добре штурхонула (Вишня)]. штурхатися (штурхаюся, штурхаєшся) разг. толкаться; пихаться; пинаться [А ти що таке? Ще й штурхається! (Мирн.)]. Ср. штурхати. штурх і ць (глагольное межд.) разг. толк; тьік [Лев сердито воркоче: ..Та проклята ж пара — штурхіць! — і^ перекинула човна! (Л. Укр.)]. Ср. штурхати. штурхнути см. штурхати. штурхобочний: ~ний бій уст. разг. рукопашний бой. штурхонути см. штурхати. штуф, -фу геол. штуф [Рослинні залишки, головним чином відбитки листя, в цілому збереглись погано, особливо на штуфах ліскуватих глин (Укр. бот. ж., 1957, XIV, 2)]. штуцер, -цера 1) (ружье) воєн., охотн. штуцер [Підвівши штуцер грізний і слизький, На мушку ловлять гнівну ведмедицю, І м'язи загорілої руки Спокійно тиснуть непохитну крицю (Рил.)]; 2) техн. штуцер. штучка 1) штучка [— Ну, й штучка цей учитель! — мимоволі вирвалось у Стад- ницького (Ст.)]\ 2) разг. штучка; фокус; (чаще мн. ч.) штучки штучки, проделки; фокусьі [Досвід — велике діло. Мене тепер ніхто не обжулить. Я знаю їхні штучки. Осі слухайте (Янов.); А скільком штучкам навчив мене Джузеппе! (Коцюб.); Залишивши Влодка, Зоня з такою самою безцеремонністю взялася до дитини на руках Лесі, малої Христини. Показала їй кілька штучок на пальцях, при допомозі носової хусточки (Вільде)]; 3) уменьш., ласк. штучка; вещіїчка; разг. фитюлька [В руці тримав він невелику штучку, схожу на яйце, в котрій щось стукотіло (Коцюб.)] ; мудра (хитра) ~ка муд- реная штучка. Ср. штука1 3—5. штучний1 (продаеаемьій по счету, в отличие от весового) штучньїй [Надходять кекси в продаж штучними., і ваговими (Укр. страви)]; ~тт товар штучньїй товар. Ср. штука1 1. штучний2 1) искусственньїй; (ненастоящий — еще) поддельньїй [Першим у світі штучним супутником Землі був радянський супутник (Іст. КПРС); Автор захопився штучним конструюванням сюжету, і це завадило йому правдиво зобразити події і дати яскраві образи героїв (Іст. укр. літ.); Бере за серце жах Од фарби штучної у неї на щоках (перекл. Рильського)]; ^не дихання искусственное дьіхание [Хворій робили штучне дихання (Трубл.)]; ^ні д о б р и- в а искусственньїе удобрення [Хімічна промисловість виготовляє штучні азотні добрива (Колг. вироби. енцикл.)]; г^не запліднення см. запліднення; ~на шкіра искусетвенная кожа; 2) (хорошо еделанньїй) уст. искусньїй; (непро- стой) мудреньїй, замьісловатьій; (красивий) изящньш [Ніхто не вмів виробляти таких штучних та красивих квіток із паперу, як вона (Мирн.); Увіходить Йоганна, розкішно вбрана: ..на голові штучний убір з золотих обручів, шпильок, гребінців і сітки (Л. Укр.); Ожила Моя сердешна молодицяі І де ті в господа взялися Усякі штучнії їства? (Шевч.); Туди перейшли усі і кинулись на папіроси, цигарки, що у штучних ящиках стояли на столі (Мирн.)]. Ср. штука2. штучник спец, штучник. штучниця спец, штучница. штучність, -ності искусственность; поддель- ность [Чим уважніше він приглядався до картини, тим виразніше відчував у ній неприродність, штучність (Головко)]. Ср. штучний2 1. штучно нар. 1) искусетвенно; неестественно [На основі досліджень І. П. Павлова дедалі ширше розвивається ефективне лікування різних психозів з допомогою штучно викликаного сну (Наука і життя, 1956, 7); І митець заспівав: але штучно, Дивно, гостро той спів розлягався, Якось дико, хоч гордо та гучно, Забринів, затремтів — і порвався (Л. Укр.)]; 2) искусно; мудрено, мудре- но, замьісловато; (с оттенком — ловко, тонко) хитро [Колесо було так штучно зроблене, наче його зробив справжній майстер (Н.-Лев.); Дівчата штучно та гарно сорочки вишивають (Вовч.); Так же до його штучно підійшов! (Ном.)]. Ср. штучний2 1—2. шуани, -нів ист. пгуаньї. шуба шуба [В хату вскочив господар дому, в шубі, в шапці, в калошах з снігом, низький, з злими очима (Коцюб.); Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову (Сос.)]. шубка уменьш., ласк. шубка [Вона була в чорній хутряній шубці, у білій в'язаній шапочці (Головко)]. шубний шубньїй [Інтереси справи вимагають всемірно розвивати тонкорунне, напівтонкорунне, м'ясо-шерстне і шубне вівчарство (Матер. XX з. КПРС)]. шубовснути см. шубовстати. шубовстання бултьіханье; шлепанье; плю- ханье [Шубовстання в долину гарматних снарядів і шипіння ракет поволі стихло, і довкола запанувала сонлива, але нервова тиша (Панч)]. Ср. шубовстати 1. шубовстати, -таю, -таєш (редк.), шубовснути, -ну, -неш разг. 1) (падать) бултьіхать, бултнхнуть, бултьіхаться, бултьіхнуться (только в воду); шлепаться, шлепнуться, шлепнуть; (в лужу, грязь — еще) плюхать, плюхнуть, плюхаться, плюхнуться [Тріщали постріли. Дзвеніли леза.. Шубовстали у воду забиті (Тулуб); Семен шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього назустріч хвилям (Коцюб.); Важкі куріпки біжать перед машиною і, трохи підлетівши, — шубовстають поряд у суху траву (Янов.); — Оце трохи не шубовснула в яму! — крикнула Маруся (Н.-Лев.); Марійка, наздоганяючи сани, посковзнулась і шубовснула просто в калюжу (Коцюб.)]; 2) (что куда) бросать, бросить; разг. бултьіхать, бултьіхнуть [[Соломія] взяла своє [свій одяг] під пахву, по- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)