шуб 533 шуг бігла до ставка, прив'язала камінь і шубовснула у воду.., (Коцюб.)]. шубовсть (глагольное межд.) разе, бултнх; шлеп; плюх [Шубовсть [Катерина] в воду!.. Попід льодом Геть загуркотіло (Шевч.); Потріпав [півень] крилами, закукурікав та — шубовсть у Лаврінові огірки (Н.-Лев.); Перелякалася [миша] і — шубовсть з пенька, прямо в нірку (Коп.)]. Ср. шубовстати 1. шубравець, -вня бран. обл. негодяй, мерза- вец [Я р є м к о: Чого ви такий злий, пане? Чмур люто: Кепкувати з пана старости? Та я тебе, шубравця, роздеру надвоє! (Мокр.)]. шувар, -ру бот. обл. аир [Перед хатніми дверима в два ряди стояли зелені галузки деревини, в хаті й на подвір'ю пах свіжий шувар, розкинений по землі (Мак.)]; см. еще зілля 1: татарське зілля. шуга шуга; (перед ледоставом —еще) сало [Коли буває шуга й льодоходи, на ріках влаштовують різного роду ковші (Коле, вироби, енцикл.)]. шугай1 (человек) обл. парень [Д* ти був, шугаю, з тими овечками? (Нерв.)]. шуїцй* (одежда) ист. шугай. шугання 1) летание, лет; [шумний] взлет, [шумное] вз летание; стремйтельное дви- жение; (о звуках) шум, (от трения) шар- канье [Наша казка хутко лине, Мов шугання соколине (Пере.); Він чує невгавне шуршання дороги, Шалене шугання ракет з далини (Бажан); Я пісню про неї [болгарську землю] не вперше складаю, стежками крутими не вперше іду, Шугання Маріци і спокій Дунаю В дорозі зустріну, у серці знайду (Дмитр.); До них невблаганно наближається поскрипування вітряків і шугання розгойданих крил (Ст.); Знову гора обізвалась, загула: ..укрили її стук цегелля, брязкіт сокир, шугання гемблів,— роГота ключем б'є! (Мирн.)]; 2) полнхание [Голубий імлистий туман стояв над цехами, туман, прорізуваний гострими свічками домен, шуганням полум'я з мартенів (Загр.)]. Ср. шугати 1, 4. шугати, -гаю, -гаєш, шугнути и усилиш. шугонути, -ну, -непі 1) летать (в разньїх направлениях); [с шумом] пролетать, [с шумом] пролететь; (б ист реє) [с шумом] носиться (в разньїх направлениях), [с шумом] проноситься, [с шумом] пронестись; (сует- ливо, беспокойно) метаться, метнуться; (под- ниматься вверх) [с шумом] взлетать, [с шумом] взлететь; (бистро и високо — еще) взвиваться, взвйться, взмнвать, взмьггь; (вниз) (стремйтельно] падать, упасть; (о чем-либо мощном, массивном — еще) низ- вергаться, низвергнуться [Над степом шугають орли (Н.-Лев.); Над мостом шугнув табун диких утят (Десн.); Як птиця, шугну по долинах і схилах (Шп.); Санки шугали проз їх, як птиці (Н.-Лев.); Заскрипіли полозки, і наче вихор підхопив одразу Є гора, жбурнувши його з крутої гори вниз. Слідом за ним шугнула Зінька (Шиян); Один снаряд, шугонувши крізь купол, розірвався в пишній приймальній залі (Гонч.); Шугнули в небо наші літаки (Пере.); Ти, пісне солдатська, з вогню і пурги, Шугай, наче сокіл, викреслюй круги (Нагн.); Ще дужче заливаються дівочі голоси, ще вище шугають угору, мов пустилися один перед одним наввипередки (Мирн.); Вона [орлиця] крутилась, крутилась над скелею, а далі, як стріла, шугнула просто на Уласа (Н.-Лев.); Тут бачу, ..Як грізні обвали додолу шугають (перекл. Рильського)]; 2) (перен. — о людях и др.) носиться (только несоверш.); (не- соверш. — туда и сюда) разг. шмигать; (несоверш. — в поисках — обично) рискать; (устремляться куда-либо или от чего-либо) бросаться, броситься, (только соверш.) ринуться, метнуться; (проникать куда-либо) разг. нирять, нирнуть; (только соверш.— скриться) юркнуть (куда), шмигнуть (ку- да); (в яму, в снег и т. п.) проваливаться, провалиться (Зійшлися чоловіки, жінки, навіть хлопчиська шугали поміж натовп, мов кажани (Козл.); Від хати до хати шугають у снігу поліцаї, гасають на конях жандарми (Гонч.); Він іДанько] шугнув у текучий натовп, пішов, як голка в сіно (Гонч.); Катя першою шугнула в бічний завулок (Козач.); Одного разу [хлопчик] вглядів і ховраха, який шугнув у свою підземну домівку (Донч.); В надії на те, що ведмідь далі гнатися не буде, Гриць шугонув у відкритий люк (Ткач); Обоє гасали кругом млина в снігу, як марюки. Спотикались, падали, шугали по коліно в снігу (Вас); В цьому болотяному грунті таких ям багато, і незчуєшся, як шугнеш у твань, неначе в тісто (Хижн.)]; 3) (о ветре) дуть [сильними] поривами, порьгви- сто дуть, соверш. ударить сйльньїм поривом; (только несоверш.) бушевать; (куда) вриваться, ворваться і За вікнами, чути, шугає вітер, десь висвистує телеграфний дріт (Гур.); Через кілька хвилин весела ватага рушила на гору. Без будь-яких перепон шугав тут вітер, женучи по горбах білі, холодні сувої снігу (Шиян); Вітер шугнув убік, зігнав з дороги стовпчик пилюки, і він погас, розсипався на озимині (Жур.); Надворі грім-блискавиця, скажений вітер шугає (Жур.); В степу завірюха, мов шторму вали, Кружила, спинялась, шугала... (Ус); Колись тут були магазини, а нині вітер шугає у вікна, торохтить розбитими вітринами (Хижн.)]; 4) (об огне, клубах дима, пара и т. п.; о запахе) вириваться, вирваться (наружу); (внутрь) вриваться, ворваться; (несоверш. — о клубах дима, пара — еще) валить; (о пламе- ни — еще) полнхать, подихнуть, (вверх) взлетать, взлететь, (только соверш.) взмет- нуться; (о запахе и т. п.— еще) ударять, ударить, (только соверш.) пахнуть [3 одного вікна раз у раз шугало полум'я міномета (Гонч.); Полум'я не потовпилось в комин і шугнуло з комина просто в одчинені двері (Н.-Лев.); Ось вони [двері] прочинились, низом шугнула в хату сива пара (Донч.); З чорного пузатого банячка шугала запашна пара (перекл. з Мальцева); Попереду
|