шуг 534 шук шугонуло полум'я (перекл. з Казакевича); Горіли яскраві вогнища, полум'я високо шугало вгору, в темряву сибірської ночі,й освітлювало вартових (Донч.); В хату шугнув густий дух матіоли (Донч.)]; 5) (птиц) разе, вспугивать, вспугнуть; (прогонять) разг. шугать, шугнуть [Ішов [я] дорогою, пташок шугав, з придорожніх будяків квітки оббивав (Вовч.); Прислухається [Середа], заляскає в долоні, почне шугати: — Акиш! Аго-го! Щоб на вас!.. (Вас); То [вона] скатерку осмикне, то крикне з вікна на качок або шугне горобців (Вовч.)]; 6) (чем) разг. тнкать, ткнуть (что, чем); совать, сунуть (что) [Як шугнеш тим «хрокалом» у воду — так згук такий получається: — Х-р-ро! (Вишня); Вершник шугнув рукою не до боку, де мала б висіти шабля у всякого подорожнього, а в... пазуху (Ле)]; 7) (идти, обл. широко ступать, соверш. ступить, сделать шаг [Он дивись, як шугає, мов та чапля на болоті походжає (Сл. Гр.); Вихопивши з рук наймита ліхтар, він [Шумейко] першим шугонув у крижану чводу, а слідом за ним, не сміючи ослухатись батьківського наказу, пішов і Прохор (Шиян)]; 8) (только не- соверш.) с.-х. очищать [зерно от ішли] [Треба пшеницю шугати (Сл. Гр.)]; 0 ~нула вість и т. ті. пролетела (разнеслась) весть и то. п. [По Яругах ще з самого ранку шугнула звістка, що повернувся з війська молодий Шугаєнко та привіз собі й жінку (Коп.)]; «гинути у ніс разг. ударить (пахнуть) в нос [В кошарах пахло сухим сіном, ове- ним теплим духом, який так і шугнув у ніс (Донч.)]; —гають чутки носятся слухи [По селу шугали найнеймовірніші чутки (Епік)]; кров гинула до голови кровь бросилась (ударила) в голову [Кров шугнула до голови й нараз відхлинула (Козач.)]; кров ~нула до облич- н я кровь прихльшула к лицу (хлинула в лицо) [Андрій відчув, як кров шугнула йому до обличчя (Панч)]; очі ~нули взгляд метнулся. шуглон ист. род безрукавки [А убори-наряди? Червоні плаття, зелені куцини, рябі спідниці, жовті шуглони, блискучі ластикові балахони, чорні сукняні каптани — аж у вічі б'є! (Мирті.)]. шугнути, шугонути см. шугати. шукане 1) прил. см. шуканий; 2) (род. шуканого) сущ. мат. искомое. шуканий искомьій. шуканина разг. поиски [Тут незабаром прилетів патруль, Знялася заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Л. Укр.)]. шукання 1) поиски; (с абстрактним сущ. — еще) искание; (научное исследование — обично) изьіскание [Інколи зустрічалася [Григорію з вантажниками] тільки біла коза, що забігла сюди з якогось рибальського господарства в шуканні свіжої поживи (Смол.); Жаданий світ науки, упертих, невтомних людських шукань з кожним днем тепер все ширше розкривається перед Вале- риком (Гонч.)]; 2): мн. ч. (творческое устрем- ление к чему-либо новому) искания [Усією душею полюбив старий актор цього молодого поета, Тараса Шевченка, і страшно було старому за нього, за його порив, за його сміливі шукання (Іван.)]. шукати, -каю, -каєш (кого, чого и кого, що, обл. за ким, за чим) искать (кого, что, с иним оттенком кого, чего); (о грибах, ягодах и т. п. — обьічно) собирать; (кого- либо скрившегося, что-либо утерянное, а также особенно старательно — еще) ра- зьіскивать; (обично ощупью разг. — еще) шарить (без дополнения и чего); (без прямого дополнения с указанием где разг. — еще) рьіться (в чем — перебирая вещи, лис- тая книгу и т. л.), рискать (переходя, переезжая из одного места в другое, преим. неодобр.); (о средствах, возможностях, ма- териалах и т. п. книжн. — еще) изьіски- вать (что) [Поти Мар'я шукала гребінця, Марина розпустила Христі косу (Мирн.); Все несподівано на світі: Ти так, а вийде онде як; Шукав волошечок у житі, А тут тобі приплівсь козак (Гл.); Клим швидко схопився на ноги: дідунь і Віра, певне, вже шукають його (Грим.); Не було ніякого сумніву: погоня була вже в лісі, шукала за ними (Фр.)*> — Десяцькі! Шукайте скрізь, викидайте усе на улицю, бийте, ламайте (Квітка); Іван тремтячою рукою шукає сірників і ніяк не може витерти вогню (Коцюб.); Годвінсон, що ретельно шукав у біблії весь час, часом одриваючись для реплік, робить раптовий жест Джонатанові (Л. Укр.); Дізнатись принаймні, яку силу забрав ворог, — і тоді вже обміркувати план кампанії проти нього чи шукати другого способу рятунку (Коцюб.)]; ікаючи дееприч. в поисках (кого, чего); разьіскивая (кого, что) и т. п. [І не раз Його рука, шукаючи підпори, Спиралась на її плече запевне (Л. Укр.)]; ~ті& вчорашнього дня (,чого не згубили/ разг. искать вчерашнего дня [Ходить він по подвір'ю, никає, то в садок подасться, постоїть під деревом і знов у двір, немов учорашнього дня шукає... (Коцюб.); Снують по подвір'ю черниці, немов сновиди. Сюди й туди. З келії в кухню, з кухні у келії. Немов шукають, чого не згубили (Коцюб.)]; ^ти в і т р а в п 6 л і см. вітер; «-^кай його (бесслед- но исчез) разг. ищгї (догоняй) ветра в поле или ищй-свищй или поминай, как звали [Проклятий Нечипір виліз у вікно, та й шукай його (Квітка)]; ~ти кістки в моло- ц і разг. привередничать [Скільки разів було так, що Влодко вередував, шукав кістки в молоці, як говорилося, але як тільки з'являлася панна «Шонька», дитина ставала наче зовсім іншою (Вільде)]; р и- б а ~кає, де глибше, а люди на (чоловік), де ліпше погов. рмба йщет, где глубже, а человек, где лучше [Пані не сподобалось так, і вона вибралась собі. Що ж: риба шукає, де глибше... (Л. Укр.)]; хто чого ^/кає, то й знайде погов. кто за чем по- йдет, то и найдет или за чем пойдешь, то и найдешь.
|