Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шук 535 шум шукатися, -каюся, -каєшся 1) (за чим) обл. искать (что,чего); разнскивать (что) [Перше всього [Порох] заправив свічку в розколоту пляшку. — Як потемніє, то запалимо, щоб не шукаться, — сказав він (Мирн.); Ви ж самі бачили, що ми так довго шукались за цим добром (Свидн.)]; 2) страд. з. искаться; разьіскиваться; изьіскиваться; ер. шукати. шукач, -ча 1) искатель [О ви, мислителі та шукачі ідей, Ми ваші мрії в дійсність перетворим (Дмитр.)]; ~ч золота золо- тоискатель [Коли Чарльз Томсон вперше ступив на чукотську землю, все його майно складалося з кайла й деякого кишенькового приладдя, конче потрібного шукачеві золота (перекл. з Сьомушкіна)]; г**ч правди правдоискатель; ^>ч скар- б і в кладоискатель; 2) (агент полиции) сьіщик; прен. ищейка [І почали знов гасати за Кармелем шукачі, почали знов слідці Кармеля висліджувати (Вовч.)]; 3) (о со- баке) ищейка [Подзвонили до району, викликали з міліції собаку-шукача Трефа (Вишня); Думпе: Ну, до роботи! Оглянути всю кухню. (Хап і Храп обходять приміщення з собакою-шукачем) (Коч.)]; 4) (ин- струмент, механизм) искатель [Мінери, озброєні шукачами, легко знайшли ледве замасковані нашвидкуруч чотири підривні прилади (Ле)]. шукачка искательница. шукаючий прич., прил. йщущий [[Гриша] бистрим шукаючим поглядом глянув у хисткий морок вибою (Кундз.); Я розумію її [душу]. Вічно невдоволена, вічно шукаюча, з вічним питанням — «нащо? до чого?» (Коцюб.)]. шула обл., спец, столб в заборе или в дере- вянной стене; (для ворот) [воротньш] столб, обл. верея [Ворота ледве тримаються на трухлявих шулах (Кочура)]. шулер, -лера шулер [Один з тих, з ким я часто грав, — шахрай, ну — шулер, такий є термін (Донч.)]. шулерство шулерство. шулерський шулерский. шулий: ~лий в і л вол с опущенньїми рогами. шулики, -ків коржй [полйтне медом с растер- тьім маком] [Подали солодкі потрави: ма- ковники, шулики, хрусти (Н.-Лев.); Шулики плавали в маковому молоці (Ільч.)]; шулик ед. ч. редк. корж. шуліка, -ки, разг. шуляк, -ка, уст. шулік, -ка орн. коршун [Над садом, високо вгорі, плавав шуліка (Десн.); В небі синім шуляки тремтять, Шукаючи кривавої поживи (Рил.); В запалі налетів [Еней] на Мага, Як на мале курча шулік (Котл.)]. шуліченя, -няти птенец коршуна. шуляк1 см. шуліка. шуляк2, -ка разг. вол с опущенньїми рогами. шуляти, -ляю, -ляєш разг. тикать [Іван..: Чи воно темно, чи я вже зовсім осліп! Шуляю, шуляю дратвою і не попаду... (Тоб.)]. шульга1 уст. 1) левая [рука]; левая [нога] [Коли пішком — то марш шульгою, Коли верхом—гляди ж, правою (Котл.)]; 2) (о человеке) левша [Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто (Ільч.)]. шульга2 бот. обл. (Уівсиз аІЬит Ь.) омела. шулька обл. початок [кукурузьі]; обл. кочан [кукурузьі] [Між лопушшям лежала ціла купа наламаних кукурудзяних шульок шульнути, -ну, -непі обл. см. шмигнути, шмигати. шульпіка обл. коршун [— Крр! — крикне півень, — кури, курчата так і порозсипаються по бур'яні — поховаються. Зостанеться півень і пильно він пильнує здоровенного хижака шульпіку, що плаває попід небом, виглядаючи здобич (Мирн.)]. шум1, -му (звуки) шум [В повітрі чувся шум водопаду (Ррубл.); Десь далеко було чути шум та гам, неначе під землею (Н.-Лев.); Знайомі шуми міста, такі близькі й живі (Бажан); Шум дерев навівав їй незабутні щасливі хвилини (Ільч.); Зчинився шум, не який-небудь, а світового масштабу (Вільде)]; ~м у вухах шум в ушах; ~ми в серці мед. шумьі в сердце; без ~му (без огласки) без шума. шум2, -му 1) (на поверхности жидкости и т. п.) пена; (на кипящем — ещ'е) накипь [Доярка схилилася над дійницями, що наповнювалися теплим шумом (Туд.); Зель- ман справив рукою на діда Федора, який скористав з перестанку і обтирав шум з коней та й обганяв муху (Черемш.)]; ~м- в и н 6 позз. пенистое вино [Колись в сонетах Данте і Петрарка, Шекспір і Спенсер красоту співали, В майстерну форму, мов різьблена чарка, Свою любов, мов шум- вино, вливали (Фр.)]; 2) (на реке и т. п.) водоворот [Грай, моя пісне, як вітер сей грає! Шуми, як той шум, що круг човна вирує! (Л. Укр.); Чи він не встерігся, чи тим, що зайве випив, — вхопила вода човен з необережним дідом та й поперла в шум на саму бистрину (Н.-Лев.)]; під ^м пустити разг. утопить [Не йди, доню, за його заміж! Лучче б я тебе під шум пустила, ніж мала отак видавати! (Н.-Лев.)]. шум3, -ма зтн. род игрьі и название живого существа, упоминаемого в игре [Ой нумо, нумо, в зеленого шума! (народна пісня)]. Шумер, -ру (страна) ист. Шумер. шумери, -рів ист. шумерьі. шумерський ист. шумерский. шумйха1 (сенсация) разг. пгумйха [Партія допомогла комсомолові розвивати ініціативу і самодіяльність комсомольців, викорінювати формалізм, парадність, пгумиху) (Іст. КПРС)]. шумйха2 (материал) уст. сусаль (спец.); сусальное золото; сусальное серебро [Світил очці зробили меч, ..нав'язали ласкавців, чорнобривців, васильків і позолоченої шумихою калини (Квітка)]. шумйха3 жена «шум а» [Шум ходить по діброві, а шумйха рибу ловить (народна пісня)]. Ср. шум3. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)