Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
щеб 542 малий (Шевч.);—Ще рано, ще він прийде! — каже Катря (Вовч.); Мені навіть було трохи заздро, що Юрчик уже вчинив подвиг, а я ще (Сміл.); Висоти сині ще стають синіші В розливі барв вечірньої краси (Бажай); Вони вдвох приятелювали ще ззамолоду, навіть змалку (Н.-Лев.); Прийшов нині листоноша і ще здалеку, з кислої фізіономії його дізнався я, що нічого для мене нема (Коцюб.); — Нащо лопату покинув, ще хтось потягне, ти! — почув він голос Маланчин (Коцюб.); Голос: А йди хутчій! Л у к а ш: Ото ще нетерплячка! (Л. Укр.); Іще тільки сонце вставало в районі — Вона вже була на плацу-ста- діоні (Ол.)\; ще (іще) б! еще бьі! [— А вже сей Колісник. Куди не ткнися, всюди він устряне і завжди його верх і затичка. —Іще б! Дурні земські гроші куди дівати? (Мирн.)]; ще (іще) [один] раз еще [один] раз; (дополнительно) лгїшний раз [Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянуть іще раз на рідну країну (Л. Укр.); Верталися [люди] в хати, блукали з кутка в куток і ще раз обдивлялись наготовлену зброю (Коцюб.)]; ще (іще) чого! см. що1. щебати, -баю, -баєш обл. см. щипати 1. щебеневий щебеночньш. щебенистий щебенистий [Короткі яри та вибоїни на схилах каньйону, утворені тимчасовими потоками, являють собою канали зносу щебенистого делювію на тераси (Геол. ж., 1956, XVI, 2)). щебернути, -ну, -неш обл. издать звук; пйк- нуть [Тихо-тихо, ніщо й не ворухнеться, не щеберне (Фр.)]; ані ^>не ни звука, не пйкнет [Постелив [Йосько] своє ліжко і сів на нім у куті та й уже ані щеберне, мов заклятий (Фр.)]. щебет, -ту щебет; щелканье; щекот, щекота- ние [В різні фарби одягалися квітки, І до гнізд злітались з щебетом пташки (Щог.); Явдоха Тернова слухала дитячий щебет (Риб.)]. Ср. щебетати. щебетання щебетание; щелканье; щекотание [Михайлові здалося, що спів жайворонка дужчає. Зі щебетання він перейшов у свист (Собко); Щебетання солов'їне та тихе кумкання жаб долітає в розчинене вікно й сюди в кімнату (Головко); Весь сонячний майдан лящав дитячим дзвінким щебетанням (Гонч.)]. Ср. щебетати. щебетати, -бечу, -бечеш, редк. щебетнути, -ну, -неш щебетать, защебетать; (о соловьях и некоторих других птицах — еще) щелкать, щелкнуть; (об иних звуках несоверш. — еще) щекотать [Нехай пташки в садочку Щебечуть повесні: В твоєму голосочку Я чую їх пісні (Манж.); Ось табунець щигликів, щебечучи, жваво пролетів над нами (Коп.); Щебетне пташка раз чи другий голосненько — та й наче стеряється голосок у тому степовому розлогому роздоллі (Вовч.); Соловейки щебетали, аж сади розлягались (Н.-Лев.); Як звечоріло й соловейко щебетнув, як же він схаменувся тоді (перекл. з Вовчка); — Щасливий ти в нас, Даньку, — щебетали дівчата, хрумаюча бублики (Гонч.)]. щебетливий щебетлйвьій; (о людях реже — еще) говорлйвьій [Пташки щебетливі од- летіли у вирій (Мирн.); На галявину., вибігає табунець дітей. Усі вони ясноокі, веселі, щебетливі (Збан.); Невдовзі чути її дзвінкий, щебетливий голосок біля телефону (Куч.)]. щебетнути см. щебетати. щебетун, -на щебетун; разе, говорун, болту шка (м. р.) [Хлопчик — щебетун на весь куток (Конотопщина)]. щебетунчик ласк. от щебетун [Тільки одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок невгамовних щебетунчиків (Л. Янов.)]. щебетуха щеоетуиья; (о птице — еще) пе- вунья; (о женщине разг. — еще) говорунья, говоруха, болтушка (ж. р.) [Гей ви, пташ- ки-щебетухи! Хто не чув — нехай послуха: Я аж двох мишей зловив (Бойко); Христя— молода, весела, щебетуха, працьовита дівчина (Мирн.); Тече вода по каменю, під каменем сухо; Чом до мене не говориш, моя щебетухо? (народна пісня)]. щебетушечка, щебетушка ласк. щебетунья; певунья; говорунья [А пташка все нижче та нижче над ним падає. Тиміш дивиться, і так йому чогось мила ся щебетушечка, що очей з неї не звів би (Вовч.); — О ти, моя щебетушечко малая! — промовив дід, прикро дивлячись на онуку (Мирн.); Він справді мав-таки десь сестру, свою щебетушку Зінку (Гонч.)]. Ср. щебетуха. щебінь, -беню, щебінка щебень; разг. ще- бенка [3 якою трепетною любов'ю загортали його [пам'ятник] ленінградці й ленінградки землею, піском і щебенем, ..щоб не пошкодила його ворожа бомба чи снаряд... (Вишня); Ужгородський каменедро- барний завод постачає різним областям і республікам нашої країни першокласний бут, щебінку та інші будівельні матеріали (Визн. місця Укр.)]; дрібний «-^нь см. дрібний; засипати ^бенем (~кою> см. засипати1 1; засипатися ~бе- нем (~кою) см. засипатися1 2. щебіт, -бету обл. см. щебет. щебрушка бот. (8а(иге/а Ь.) чабер [Як приправу до страв використовували [в стародавні часи]., кріп, щебрушку, кмин, аніс, м'яту, а також привізні з інших країн — перець і корицю (Укр. страви)]. щедрий щедрьій; (не скупой разг. — еще) торо- ватьій; (о чем — имеющийся в избьітке — обьічно) обпльньїй [Три дари відпущено було Шевченкові щедрою природою: дар співця, дар художника, дар письменника (поета й прозаїка) (Рил.); Старі люди не пам'ятали такої щедрої осені (Кач.); Він облив Стахурського щедрим потоком приязні з своїх люб'язних очей (Смол.); Ось троє нас, всі як один з широкого Поділля, прийшли ми добувать з глибин твій щедрий скарб — вугілля (Дор.)]; ~рий вечір зтн. щедрьій вечер, Васильєв вечер; ве- чер под Новьій год [Мороз дошкуляє. Останній день старого року, чепурний і яскра- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)