Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
щед 543 щем вий, хоче залишити по собі спогад перед тим, як прийде йому на зміну щедрий вечір (Янов.)]; ~рий на що щедрьш (то- роватнй) на что; обйльньїй чем [Магнати щедрі на обіцянки; вони тоді тільки й не збрешуть, як обіцяють кару (Стор.); Південна природа дуже щедра на всякі міражі (Смол.)]; г^пою рукою (не скупясь) щедрой рукой. щедрівка дпгн. обрядовая песня в канун Нового года; обл. щедровка [Тоді [як була маленькою] дядьки ще не були такими скнарами і радо зустрічали племінницю, відплачуючи за щедрівки заздалегідь заготовленими гостинцями (Гонч.)]. щедрівник, щедрувальник атн. тот, кто хо- дит «щедрувати»; обл. щедрованец [Ну, дай нам покій! Оце ж пак заходимось ходить по хатах з жартами, неначе колядники або якісь щедрівники (Н.-Лев.); Явтухів спів тоне в молодій бурхливій повені голосів. Тим часом гурт наближається до будинку культури й щедрувальники зникають за дверима (Янов.)]. щедрівниця, щедрувальниця атн. та, которая ходит «щедрувати»; обл. щедрованка [Заплітаючи довгії коси, Прихиливши лице до вікна, І Меланка, матуся Тодоса, Дожидала щедрівниць сумна (Мас.)]. щедрість, -рості щедрость; тороватость [Вечір був прекрасної прозорості й липневої щедрості (Янов.); Кирило Сидоренко замислився. У щедрість далекосхідного пле- і мінника він не повірив ні на мить (Собко)]. Ср. щедрий, щедро нар. щедро; торовато; обйльно; в изо- билии [Вдосконалюючи виробничий процес, він систематично перевиконує план на сотні процентів і свій досвід щедро передає товаришам (Гонч.); Веселе сонечко блистить, Проміння щедро ллє (Граб.)]. Ср. щедрий. щедрота позз. щедрота (разе.); щедрость [Щедрота — бідарів це споконвічна риса, І в цьому винятку не становив Денис (Рил.)]. щедроти, -рот (милости, дари) щедрбтьі [Ти--скарбниця, мій Донбас! На землі твоїй широкій І в землі твоїй глибокій Не злічити всіх щедрот (Уп.); Зріє нива, сили повна, Урожайних жде щедрот (Нех.)].ш щедротний редк. щедрий [Мудрість українського народу, всі радощі і болі, які переживав він у минулому столітті, по вінця наповнили щедротне серце Тараса Шевченка (Тич.)]. щедротно нар. редк. щедро; обйльно; в изо- бйлии [Рясних видні лося багато там квіток, Щедротно поєних холодною; водою (перекл. Рильського); Всі пороки, великі й малі, Що з нужди народились і гніту, Він [капіталістичний світ] щедротно розсіяв по світу (Воскр.)]. Ср. щедрий. щедрувальник см. щедрівник. щедрувальниця см. щедрівниця. щедрувати, -рую, -руєш дпгн. ходить по дворам с поздравительньїми песнями в канун Нового года; обл. щедровать [Пригадала [Ганна], як була маленькою і бігала з ровесницями щедрувати до них [дядьків] на панську воловню (Гонч.)]. щезання исчезание. щезати, -заю, -заєш, щезнути, -ну, -непі исчезать, исчезнуть; (постепенно шутл. — еще) испаряться, испарйться; (теряться из виду — еще) скрьгваться, скрьіться; (люлько соверш. — в заклинаниях разе. — обьічно} сгйнуть [В рожевому тумані, мов тініг сновигали люди, з'являлись і щезали неясні обриси хат (Коцюб.); Він [Улас] прокинеться, і сон щезне, як марево (Н.-Лев.)\ Захар Давидович раптом став серйозним. Посмішка щезла з вуст (Десн.); Пасмо хмари, що покривало місяць до половини, кудись щезло (Коб.); — Згинь, сатаноГ Щезни! Пропади... Тьфу! Тьфу! Тьфу! — спльовувала баба Горпиниха (Мирн.)]; зла іскра [все] поле спалить і сама ^зне посл. малая йскра города пожигает, а сама прежде всех помирает (погибает); см. еще зникати, щезлий исчезнувший; испарйвшийся; скрьів- шийся [Полонена татарка Патиме, покоївка пані Роксолани, не дуже, правда,, й старалася щезлого Роздобудька шукати (Ільч.)]. Ср. щезати, щезнення исчезновение [Невже вона, та, яку я від трьох літ споминаю між помершими? Та, якої нагле і загадкове щезнення ввігнало в гріб її батька..? (Фр.)Ь щезник миф. обл. [лесной] черт; злой дух [Іван озирнувся назад, на скелі — і скаменів. На камені верхи сидів «той», щезник (Коцюб.); Щезники нічні люльки допахкують у лісі (Козл.)]. щезнути см. щезати. щелепа челюсть [У Костецького від обурення трусилася нижня щелепа, але він намагався до кінця зберегти об'єктивність головуючого (Вільде); І не знав Нур'ям, з чого почати: з усіх кутків дивилися на нього злидні, шкірячи беззубі щелепи (Тулуб)]. щелепний анат. челюстной. щелепноротий зоол. челюстноротнй. щелеповий анат. челюстной. щем, -му, щеміння щемящая боль; обл. щем- ление [До пекучого щему, до сліз боляче було їй слухати це (Гонч.); Йде сонце вбрід через туманні ріки В моїй душі будити давній щем (Пере.); Якесь приємне, солодкувате щеміння сповнювало її тіла (Руденко)]; сердечний ~м щемящая боль в сердце [Цілоденна праця і новизна | гуртового діла втихомирили його сердечний щем (Ст.)]. щеміти, -мить щемить [Все тіло в^ Миколи боліло й щеміло, боліла й душа його, але він мусив гнути спину (Н.-Лев.); Тяжка жити в зрадливому світі! В серці рани глибокі палають, Серце вражене буде щеміти, Поки в землю його не сховають!. (Л. Укр.)]. щемливий, щемлячий щемящий [Якийсь щемливий холодок ворухнувся під серцем (Бат); Прискорено дихаючи від щемливого хвилювання, Дмитро, неначе вино, пив ' іще розріджене квітневе повітря (Ст.); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)