Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
теч 41 тиж [Якої треба сили, щоб угамувати двокілометрову течу [Дніпра], перебороти природу (Довж.)]; ^ча в кормі судна течь в корме судна. течійка уменъш. разг. струйка; (реже) ручеёк [Зійшла Марія в долину, привіталась до дівчат і приставила до течійки відра (Туд.); Причина ворожнечі таїлась у невеличкому джерелі, що било з-під скелі і стікало течійкою якраз посередині села, поміж татарськими городами (Коцюб.)]. течій 1) течение; (только прям. уст. — ещё) . ток; (о жидкости, воздухе и тг п. — ещё) струя, увел, поток; (только перен. — о новом пути развития какого-нибудь явления, действия и т. п. — ещё) направление [Річка була тут вузенька, течія бистра, човен несло швидко (Грим.); Вивчено райони, що прилягають до верхньої течії Західної Двіни та її притоків (Літ. газ., 1950, IX); Розмова затягнулася далеко за північ, але Тур не помітив течії часу, який наче втратив зараз астрономічний вимір (Ст.); Відкілясь течією повітря принесло запах диму (Коп.); В наш час в умовах Радянської країни енергія повітряних течій все більше використовується для потреб народного господарства, особливо в колгоспах і радгоспах (Наука і життя, 1956, 8); Лиш почувалось, що з туману ллється в ліс жива течія люду (Коцюб.); Російський, як і український, романтизм розвивався не єдиним потоком. Усередині цьего літературного напрямку, або течії, виявлялися як прогресивні, так і реакційні тенденції (Криж.)І; іти, пливти проти ~чії (о борьбе с рутиной, установленным мнением и т. п.) идти, плыть против течения [Вакуленко: Тоді скажіть, Надіє Іванівно, чого він [матрос] так проти течії іде. Чого? (Корн.)]; плисти за ~чіею см. плисти 1; 2) редк. €м. струмок. течка уменъш. от тека. течкий редк. текучий. теша тёша, тёшка [Баликом називають спинну частину риби, врізану нижче основи ребер, тешею — черевну частину (Укр. страви)]. тёща тёща [Вдома Устина пригостила зятя пирогами з сметаною. Іван смакував сметану та дякував тещі (Чорн.)]. тепшн, -на, -не (принадлежащий тёще) тёщин, тёщи (род. п. от тёща) [Зять веяв молотка и цвяшків і забив двері в тещину кімнату (В.-Лев.)]; О ~щин язи к разе. тёшин язык [Тещиного язика аршином не зміряєш (приказка)}. тп (род. тебе) (мест, и в значении част.) ты [Або ти, тату, у ліс їдь, а я дома зостанусь, або ж я дома зостанусь, а ти, тату, у ліс їдь (Ном.); Дивись ти, як хвинтить зачав! Неначе й справді пишна птиця! (Гл.); Ні душі тобі живої! (Руд.)]; [б ^- т и] н а ти (о таких отношениях, при которых говорят друг другу «ты») [быть] на ты [Пан Адам ввертався до мене на «тдо (Коцюб.)\; н а тобі разг. на-поди; н є тобі журитися см. журйти- | ся; о т тобі й маєш!, от тобі й н а! вот тебе [и] на!, вот тебе [и] раз! [— Ой, лишечко, біда — коня вкрадено.. «От тобі й маєш», — думаю (Коцюб.)]. тибель, -бля разг. деревянный колышек І [Скрипить і гуде журавель, підіймаючи угору своє півколесо та чималу довбню.. Червоними, наче буряки, руками вже скидає молодиця дужку з тибля (Мирн.)]. тибон, -ну хим. тибон [У 1947—1948 роках вперше почали застосовувати дуже ефективний антибіотик стрептоміцин, а дещо пізніше такі хімічні препарати, як ПАСК, фтивазид, тибон, сульфонш та ін. (Наука і життя, 1959, 1)]. тйверці, -ців ист. тиверцы [Між Південним Бугом і Дністром жили уличі, а між Дністром і Прутом, аж до гирла Дунаю і побережжя Чорного моря, — тйверці (Іст. Укр. РСР)]. тивун см. тіун. тигель, -гля спец, тигель [На Колодяжному городищі.. виявлено майстерню із зруйнованим горном, керамічними тиглями і кам'яними ливарними формочками для відливання колтів (Нар. стар. іст. УРСР)]. тигельний спец. тигельный. тигельок, -лька уменъш. от тигель [Розкопана майстерня ювеліра, в якій знайдені глиняні тигельки для топлення металів та формочки для відливання прикрас (Вісник АН УРСР, 1949, 8)]. тигр, -ра тигр [Очі його [Потоцького] налилися кров'ю, піна виступила на вустах. Він скидався на народженого в клітці тигра, який уперше побачив кров (Тулуб)]. тигренй, -нятги тигрёнок [Муркет [кіт] таки й був трохи схожий на маленьке тигреня (Коп.)]. тигренятко ласк, тигрёнок, тигрёночек. тигриця тигрйца [Очі її стали гострі, сама заметушилась, заметлялась по кімнаті, легко, як тигриця (Вас.)]. тигрів, -рова, -рове тигра (род. п. от тигр)» тигровий тигровый [Хлопці стояли на розі» біля невеликого скверу, під аркою 8 про- ворих, зелених віт, крізь які пробивалося сонце і тріпотіло тигровими плямами на тротуарі (Коп.)]. тигрячий тигриный [Кіт 8 тигрячими вусами, піднявшись на задні лапки, плигав з етажерки (Тру 6л.)]. тйжба см. тичба. тйжбір, -бора см. товкачик. тиждень, -жил неделя [Ішли дні 8а днями» тижні за тижнями (Фр.); Ідеш на день, а хліба бери на тиждень (прислів'я)]; и и- белого ~жня, на тому (на тім) ~жні на прошлой (на той) неделе [Раз у бабусі Шелестихи Я на тім тижні гостював І любим діткам для потіхи Химерну вигадку дістав (Гл.)\; с і м п'я тниць н а ~нь поеов. семь пятниц на неделе. тижневий недельный; (осуществляющийся, про- исходящий каждую неделю — ещё) понедельный; (о газетах, журналах — обычно) еженедельный [В Москві якийсь адвокат Оппоков надрукував оповістку про те, що 8 1 січня 1906 р. видає гаэету «Україна* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)