Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

тиж
42
тим
з ілюстрованим тижневим додатком «Зоря»
та місячником «Хата» (Коцюб.)].
тижневик еженедельник [Орган
Комуністичної партії Закарпаття — тижневик
«Закарпатская правда» до 1926 р. виходив
російською мовою, а з 1926 р. —
українською (Курс іст. укр. літ. мови)].
тижнево нар. понедельно.
тик1, -ку мед. тик [Обличчя у нього
здригається нервовим тиком (Тулуб)].
тик2, -ку текст, тик.
тик3 (род. тика — о дереве, тику — о
древесине) бот. тик.
тик4 межд. тык [Дивується дід та під піч —
тик та мик — І справді немає ціпочка.
Зник (Hex.)].
тикання1 тыканье. Ср. тикати1.
тикання2 тыканье. Ср. такати2.
тикати1 (такаю, такаєш и тичу, тичеш),
ткнути (ткну, ткнёш) и тикнути, -ну, -неш
(во что и т. п.) тыкать, ткнуть, тыкнуть
(разд.); (пихать — ещё) совать, сунуть
[Хлопчик тикав у шибку пальчиком,
показував то коня, то пташку на дроті (Куч.);
Вона мовчки ткнула рукою кучера, і той
ударив коней батогом (Шиян); Я тикнув
зонтиком в мох, і кінець зонтика пробив
дірку наскрізь (Н.-Лев.); Мати затримує
його на порозі, насильно тиче в руки, в
кишені по пиріжку, по два... (Ряб.); Хтось
подав Альоші шмат конторської книги,
хтось ткнув огризок олівця (Гонч.);
Прощаючись зо мною, Черняк тикнув мені
в руку якийсь квиток (Трубл.)]; 0 *^ти
в ніс ком^ чим разг. тыкать,
ткнуть (тыкнуть) в нос кому чем; ^ти н 6-
сом кого в що разг. тыкать, ткнуть
(тьшнуть) носом кого во что [От сюди б
тебе, свате, привести та тикнути носом:
дивись, яка молодь росте (Шиян)]; ^ти
пальцем (пальцями) аа кого
разг. тикать, ткнуть (тьшнуть) пальцем
в кого (на кого) [Не можна Мотрі нікуди
очей показати, щоб на неї пальцями не
тикали (Мирн.)]; ^ти [свого] носа
куди, в що разг. тыкать, ткнуть
(тыкнуть) [свой] нос куда, во что; совать,
сунуть [свой] ное куда, во что, соваться,
сунуться с носом (со своим носом) куда, во
что.
тикати2, »каю, »кашл (говорить «ты») разг.
тыкать [— А де твій чоловік? — спитав
Микола в посесорші. — Що ти, свине, чого
ти на мене тикаєш? (Н.-Лев.)].
тйкатися, -каюся, -каєшся, ткнутися (ткнуся,
ткнешся) и тикнутися, -нуся, -нешся
тыкаться, ткнуться; соваться, сунуться [Але
тільки вони [ведмежата] відкрили очі, як
почали шуміти, вовтузитися, тйкатися
носами в усі кутки барлога (Іван.); А вже
сей Колісник. Куди не ткнися, всюди він
устряне (Мирн.); Та прибрела я сюди
поночі, в темряві, заночувала на якомусь
бульварі й коли вранці тикнулась на
вулиці — серце так і впало у п'яти. І тут
евакуація цивільних! (Козл.)]. Ср.
такати1.
тиква 1) бот. (Cucurbita L.) редк. тиква;
2) (о сосуде для воды) обл. уст. тыква
[Мокрина взяла тикву з водою, хліб і
варену рибу й пішла буцімто додому
(Н.-Лев.)].
тикер, -кера радио тиккер«
такнути см. такати1.
тикнутися см. тйкатися.
тиковий1 текст, тиковый.
тиковий2 бот. тиковый.
тиковка уменьш. от тиква [Дядя Гриша з
тиковки помочив ганчірочку й викрутив
її... (Головко)].
і тикозний мед. тикозный.
тил, -лу тыл [Спереду сідла висіли дві кобури
з пістолями, а з тилу в тороках ув'язува-
I лась бурка і інше до треби козакові (Стор.);
Поранених евакуювали в тил (Жур); Коли
почало світати, на шосе з'явилися тили
наших частин (Нерв.)].
тилантин, -ну хим. тиллантйн.
Тилимби см. Филимон.
тиловий тыловой [3 тилового арсеналу —-із
Донбасу, і 8 Уралу — відправлялися
щодня тонни грізного металу: чи снаряди, чи
броня (Уп.)\.
тиловик, -ка тыловик [Уважно слухали
майора, Всміхався тиловик-сусід. А спірка
довга і сувора Уже новий шукала слід
(Мал.)].^
тил яги, -гів уст. латы [3 ранку сього
щасливого задля католиків дня якісь
полупанки в срібних тил ягах на баских і
убраних конях роз'їжджали геть по
околиці (Стор.)].
тильбюрі нескл. сущ. ср. р. уст. тильбюри [У
нього було два виїзди — кабріолет і
тильбюрі (Риб.)].^
тильда тип. тильда.
тильний тыльный [Випроставшись, він
діловито витер тильною стороною руки
широкий бронзовий лоб, заклопотано оглянувся
навколо, примружившись, зиркнув на сонце
(Збан.); Визирнув я з віконця, що у
тильній стіні: місячно, ясно надворі, видно все,
як удень (Мур.)].
тим 1) мест. см. той1; 2) (составная часть
сложного союза) а) (для выражения причинно-
следственных связей) тем [Чи тільки зірка
тим ясніше сяє, чим темрява чорніша
вколо неї? (Л. Укр.); Чим далі заглиблявся
він у поле, тим виразніше підіймався од
землі голос, м'який, зрадливий, і
сперечався (Коцюб.)]; б) (уст. — только для
выражения причинных связей) потом^, (реже)
оттого [— А чого ж оце тебе журба бере?
—А тим, що нам так погано жити на світі
(Н.-Лев.)]; *wm більше см. більше 2;
~м паче см. паче.
тимберс мор. тимберс.
тимелейні, -них сущ. бот. йгодковые.
Тиміш, Тимкб см. Тимофій.
тимол, -лу хим. тимол.
тимофіївка бот. (Phleum L.) Тимофеева
трава, тимофеевка [В заплаві річки Остер
та інших місцях близько 500 гектарів
колишніх боліт засівають багаторічними
злаковими травами — в основному
тимофіївкою (Колг. Укр.ч 1959, 6)].
Тимофій, разг. Тиміш, -моша, Тимкб Тимо-
ч "фей.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)