Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тиж 42 тим з ілюстрованим тижневим додатком «Зоря» та місячником «Хата» (Коцюб.)]. тижневик еженедельник [Орган Комуністичної партії Закарпаття — тижневик «Закарпатская правда» до 1926 р. виходив російською мовою, а з 1926 р. — українською (Курс іст. укр. літ. мови)]. тижнево нар. понедельно. тик1, -ку мед. тик [Обличчя у нього здригається нервовим тиком (Тулуб)]. тик2, -ку текст, тик. тик3 (род. тика — о дереве, тику — о древесине) бот. тик. тик4 межд. тык [Дивується дід та під піч — тик та мик — І справді немає ціпочка. Зник (Hex.)]. тикання1 тыканье. Ср. тикати1. тикання2 тыканье. Ср. такати2. тикати1 (такаю, такаєш и тичу, тичеш), ткнути (ткну, ткнёш) и тикнути, -ну, -неш (во что и т. п.) тыкать, ткнуть, тыкнуть (разд.); (пихать — ещё) совать, сунуть [Хлопчик тикав у шибку пальчиком, показував то коня, то пташку на дроті (Куч.); Вона мовчки ткнула рукою кучера, і той ударив коней батогом (Шиян); Я тикнув зонтиком в мох, і кінець зонтика пробив дірку наскрізь (Н.-Лев.); Мати затримує його на порозі, насильно тиче в руки, в кишені по пиріжку, по два... (Ряб.); Хтось подав Альоші шмат конторської книги, хтось ткнув огризок олівця (Гонч.); Прощаючись зо мною, Черняк тикнув мені в руку якийсь квиток (Трубл.)]; 0 *^ти в ніс ком^ чим разг. тыкать, ткнуть (тыкнуть) в нос кому чем; ^ти н 6- сом кого в що разг. тыкать, ткнуть (тьшнуть) носом кого во что [От сюди б тебе, свате, привести та тикнути носом: дивись, яка молодь росте (Шиян)]; ^ти пальцем (пальцями) аа кого разг. тикать, ткнуть (тьшнуть) пальцем в кого (на кого) [Не можна Мотрі нікуди очей показати, щоб на неї пальцями не тикали (Мирн.)]; ^ти [свого] носа куди, в що разг. тыкать, ткнуть (тыкнуть) [свой] нос куда, во что; совать, сунуть [свой] ное куда, во что, соваться, сунуться с носом (со своим носом) куда, во что. тикати2, »каю, »кашл (говорить «ты») разг. тыкать [— А де твій чоловік? — спитав Микола в посесорші. — Що ти, свине, чого ти на мене тикаєш? (Н.-Лев.)]. тйкатися, -каюся, -каєшся, ткнутися (ткнуся, ткнешся) и тикнутися, -нуся, -нешся тыкаться, ткнуться; соваться, сунуться [Але тільки вони [ведмежата] відкрили очі, як почали шуміти, вовтузитися, тйкатися носами в усі кутки барлога (Іван.); А вже сей Колісник. Куди не ткнися, всюди він устряне (Мирн.); Та прибрела я сюди поночі, в темряві, заночувала на якомусь бульварі й коли вранці тикнулась на вулиці — серце так і впало у п'яти. І тут евакуація цивільних! (Козл.)]. Ср. такати1. тиква 1) бот. (Cucurbita L.) редк. тиква; 2) (о сосуде для воды) обл. уст. тыква [Мокрина взяла тикву з водою, хліб і варену рибу й пішла буцімто додому (Н.-Лев.)]. тикер, -кера радио тиккер« такнути см. такати1. тикнутися см. тйкатися. тиковий1 текст, тиковый. тиковий2 бот. тиковый. тиковка уменьш. от тиква [Дядя Гриша з тиковки помочив ганчірочку й викрутив її... (Головко)]. і тикозний мед. тикозный. тил, -лу тыл [Спереду сідла висіли дві кобури з пістолями, а з тилу в тороках ув'язува- I лась бурка і інше до треби козакові (Стор.); Поранених евакуювали в тил (Жур); Коли почало світати, на шосе з'явилися тили наших частин (Нерв.)]. тилантин, -ну хим. тиллантйн. Тилимби см. Филимон. тиловий тыловой [3 тилового арсеналу —-із Донбасу, і 8 Уралу — відправлялися щодня тонни грізного металу: чи снаряди, чи броня (Уп.)\. тиловик, -ка тыловик [Уважно слухали майора, Всміхався тиловик-сусід. А спірка довга і сувора Уже новий шукала слід (Мал.)].^ тил яги, -гів уст. латы [3 ранку сього щасливого задля католиків дня якісь полупанки в срібних тил ягах на баских і убраних конях роз'їжджали геть по околиці (Стор.)]. тильбюрі нескл. сущ. ср. р. уст. тильбюри [У нього було два виїзди — кабріолет і тильбюрі (Риб.)].^ тильда тип. тильда. тильний тыльный [Випроставшись, він діловито витер тильною стороною руки широкий бронзовий лоб, заклопотано оглянувся навколо, примружившись, зиркнув на сонце (Збан.); Визирнув я з віконця, що у тильній стіні: місячно, ясно надворі, видно все, як удень (Мур.)]. тим 1) мест. см. той1; 2) (составная часть сложного союза) а) (для выражения причинно- следственных связей) тем [Чи тільки зірка тим ясніше сяє, чим темрява чорніша вколо неї? (Л. Укр.); Чим далі заглиблявся він у поле, тим виразніше підіймався од землі голос, м'який, зрадливий, і сперечався (Коцюб.)]; б) (уст. — только для выражения причинных связей) потом^, (реже) оттого [— А чого ж оце тебе журба бере? —А тим, що нам так погано жити на світі (Н.-Лев.)]; *wm більше см. більше 2; ~м паче см. паче. тимберс мор. тимберс. тимелейні, -них сущ. бот. йгодковые. Тиміш, Тимкб см. Тимофій. тимол, -лу хим. тимол. тимофіївка бот. (Phleum L.) Тимофеева трава, тимофеевка [В заплаві річки Остер та інших місцях близько 500 гектарів колишніх боліт засівають багаторічними злаковими травами — в основному тимофіївкою (Колг. Укр.ч 1959, 6)]. Тимофій, разг. Тиміш, -моша, Тимкб Тимо- ч "фей. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)