Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тни 43 тип тимпан муз., архт. тимпан [З'являються музики 8 подвійними флейтами, кімвалами, тимпанами, грають вакхічний танець (Л. Укр.)]. тимпанальний энт. тимпанальный, тимпан їт, -ту мед., вет. тимпанит, тимпанічний мед., вет. тимпанйческий. там-то союз потому-то; (реже) оттогб-то [0, всі знають, яке вино у Замфіра Нерона, тим-то він і не возить його на торг (Коцюб.)]; 0 ^м-то й ба, щ о... разг. то-то оно и есть, что... [Тут він пас панську худобу. Панську!.. Тим-то й ба, що панську. Та й хіба він сам 8а весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою? (Коцюб.)]. тимус анат. тймус. тимчасовий временный [Несподівана повідь., підмила стовпи — і легенький тимчасовий місток завалився (Донч.)]; в 8 йти в (н а) «-^ве користування взять во временное пользование, взять напрокат; уст. взять на подержание, тимчасовість, -вості временность, тимчасово нар. временно [Пізніше її тимчасово призначили головою колгоспу (Ко- гач.)]\ ~во виконувати (виконуючий) о б 6 в'я 8 к и кого временно исполнить (исполняющий) обязанности кого [Старшина Багіров тимчасово виконував обов язки командира взводу (Гонч.)]. тимчасовозобов'язаний временнообязанный, тимчасом: ~м я к союз между тем как [[Панса] якусь хвилину мовчить, ..прислонивши трохи обличчя тогою, тимчасом як Прісцілла силкується встати йому назустріч (Л. Укр.)]. тіш, -ну тын; (только сплетённый ив прутьев лозы um. п. — ещё) плетень; (вообще о деревянной огороже — ещё) забор [З-за високого плетеного тину видно було лише довгий, вкритий цинковою бляхою дах хати Мар'яна Хомахи (Чорн.); Люди розставляли на полі тини з хворосту і снопи з віття (Донч.)]; 0 жити ~н об (у) ~н, ~н з ~ном разг. жить по-сосёдски; (только по месту расположения — ещё) жить рядом, жить по соседству [Вони були сусіди 8 Орлихою, жили тин об тин (Вовч.); Жив [Л у кат] тин у тин із братом, у своїй хаті з однісіньким віконечком (Вовч.); Рядом з панським двором, —тин з тином,— жив батюшка, отець Іван (Мирн.)]; в і в nh н і в ворота разг. ни к cenf ни к городу [Нап'ється І Довбня] та ще ляпне таке, що яі в тин ні в ворота! (Мирн.)]. тйпди-рйнди (неизм.у употребляется обычно как сказуемое) выражение для оценки пустой болтовни, тинина (прут или кол из плетня) разг. ты- нйна (обл.). тинівка орн. завирушка, тинк, -ну см. тиньк. тинктура фарм. тинктура [Йод широко вживають в медицині у вигляді так званої йодної тинктури A0-процентний розчин йоду в спирті) — чудового антисептичного і кровоспинного васобу Cаг. хім.)]. тйння еобир. тыны (мн. ч.) [Наліталося по світі, Натомилось павутиння — Почіплялося на вітті, Пообсновувало тиння... (Вире.)] тинок, -нка уменьш. от тин [Тим часом поганенький тинок між двома городами зовсім осунувся (Н.-Лев.)]. тиноль, -лю техн. тиноль. тинбчок, -чка уменьш. от тин [Якби мені не тиночки Та й не перетинки, Ходив би я до дівчини Та щовечоринки (народна пісня)]. тиняння шатание; болтание, валанданье; скитание; мыканье. Ср. тинятися. тинятися, -ияюся, -нябшся разг. слоняться, шататься, болтаться, валандаться, таскаться (неодобр.); (среди толпы разг.— обычно) толкаться, (реже) толочься, фам. околачиваться, питаться (неодобр.); (о бродячем образе жизни вообще — ещё) скитаться, разг. мотаться, (реже) мыкаться [День у день тинявся він без діла, байдикуючи по станції (Кач.); Пішла тинятись попідтинню, Аж поки, поки не дійшла Аж до Голгофи (Шевч.); Бурлака: Бачите, я йшов додому спочивать, на старість надоїло мені між чужими людьми тинятися ІТоб.); Прекрасний новеліст і сатирик, [есь Мартович тинявся все життя обірваний і напівголодний (Козл.)]. тиньк, -ку штукатурка [Коли Андрій Волик проходив повз головний будинок погорілої сахарні, 8І стін руїни з галасом внялось вороння, а всередину з лоскотом посипались тиньк і цегла (Коцюб.)]. тинькар, -ріі штукатур [Сивий, волосатий дід у брезентовому фартусі тинькар я., стоїть на тлі неба в просвіті забитого навхрест вікна (Кундз.)]. тинькарський штукатурный [Митька взяв одного чорноробочого вивчити тинькар« ської справи (Коп.)]. тинькований штукатуренный. . тинькування штукатурка [Митька потихеньку працював над винаходом машини для тинькування (Коп.)]. тинькувати, -кую, -куєш штукатурить [Працьовиті руки миють вікна, тинькують призьбу (Шиян)]. тинькуватися, -кується штукатуриться. тип 1) (род. типу — об образце; лит.) тип [Понад сто типів сільськогосподарських машин працюють у соціалістичному сільському господарстві (Вишня); В Радянській владі ми маємо новий тип держави.. (Ленін); Перш 8а все слід мати на ува8І, що кожний великий образ мистецтва, так би мовити, художній тип, в свідомості людей закріплює за собою певну суму ознак (Рад. літер., 1957f 2)]; 2) (род. типа — о человеке) разг. тип; (только с отрицательными качествами) првн. фрукт [Мовчазний тип зник, а Тася ще довго стояла нерухомо (Дмитр.)]; тёмний ^п тёмная (подозрительная) личность. типаж, -жу иск. типаж [Дослідник [О. І. Бі- лецький] характеризує особливості розповіді, типажу, соціальних конфліктів в |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)