тип 44 тир оповіданнях Марка Вовчка (Рад. літер., 1955, 18)]. типёць, ниції см. типчак. типик разг. прен. типик, тйпчик. типізація типизация [Типізація б узагальнення життєвих явищ в індивідуальній, конкретно чуттєвій формі, в художніх образах Aст. укр. літ.)]. типізований типизированный [Художник не просто відображає дійсність, але відображає її в типізованому вигляді (Рад. літер., 1955, 18)]. типізувати, -зую, -зуєш типизировать [У всякого мисливця у полюванні єсть свій стиль, отже, трудно мені все це так типізувати, щоб зрозуміло було всім (Вишня)]. типізуватися, -зується типизироваться [Реальні риси, більшовиків Панфьоров типізував, створюючи образ більшовика Сива- шова в романі «Бруски».. Прототипи були лише поштовхом для творчості, носіями окремих рис, які потім відбирались і типізувались (Рад. літер., 1957, 6)]. типізуючий типизирующий [У центрі роману — син бідняка Юрко Крук, образ великої типізуючої сили (Рад. літер., 1957, 3)]. типовий типичный; (реже) типический [Перед очима розгортався типовий для Угорщини хвилястий степовий ландшафт (Гонч.); Гоголь був одним із найбільших у світі творців типових, узагальнених образів (Рил.)]. типовий типовой [Треба розробити проекти типових електростанцій з урахуванням особливостей тих або інших зон країни (Матер. XX з. КПРС)]. типовість, -вості типичность [Свідоме перебільшення, загострення образу не виключає типовості, а повніше розкриває і підкреслює її (Рил.)]. типово нар. типично [Сідаючи, вона приязно посміхнулася до Маргіт, з типово жіночою, майже заздрісною чуйністю похвалила по-мадьярськи її рум'янощоку донечку (Гонч.)]. типогравюра полигр. типогравюра. типограф полигр. типограф; (о специалисте разг. — еще) типографщик. типографічний полигр. типографический. типолітографічний полигр. типолитографический. типолітографія полигр. типолитография. типологічний научн. типологический [Дослідження на собаках показали, що., зміна обмінних, імунобіологічних, вегетативних та ендокринних функцій., залежить від типологічних особливостей вищої нервової системи (Наука і життя, 1959, 5)]. типологія научн. типология. типометр, -ра полигр. типометр. типорозмір, -ру типоразмер. тйптися, -пчуся, -пчешся обл. редк. трястись (на повозке и т. п.) [Не хочеться., од'їжджать з дому., тинятись погостини- цях, часом тйптися по труських шляхах, часом тюпаться по грязюці (Н.-Лез.)]. типчак, -ка, типчина бот. (Festuca sul- cata L.) типчак, типец, овсяница бороздчатая [Степом називається рівнинна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю, здебільшого посухостійкими рослинами, серед яких переважають ковила, типчак, тонконіг та інші степові злаки (Колг, вироби, енцикл.)]. тир1, -ру (для стрельбы) тир [Вони вже вивчили гвинтівку, прийоми стрільби і чекали практичної перевірки своїх знань у тирі *(Багм.)]. тир2, -ру мор. тир. тирада тирада [Каргат в цю мить почав свою останню тираду з поклонами й прикладанням руки до серця (Шовк.)]. тираж, -жу 1) (розыгрыш выигрышей в займе или лотереє) тираж; виходити, вийти в ^ж (устареть, выйти из употребления) выходить, выйти в тираж; 2) полигр. тираж; уст. тиснение [Всі творн Шевченка вийшли величезним тиражем на Україні, а також всіма мовами братніх народів Радянського Союзу (Корн.)]; додрукований ^ж см. додрукований. тиражний 1) тиражный [У зал, де відбуватиметься тираж, доставлять 4 металевих тиражних колеса, бокові стінки яких зроблені з скла (Веч. Київ, 1958, IV)]; 2) тиражный. Ср. тираж 1—2. тиражований полигр. тиражированный. тиражувати, -жую, -жуєш полигр. тиражировать. тиражуватися, -жується полигр. тиражироваться. тиразйн, -ну хим. тиразйн. тиран ист., перен. тиран [Брязне клинок об залізо кайданів, Піде луна по твердинях тиранів, Стрінеться з брязкотом інших мечей, 3 гуком нових, не тюремних речей (Л Укр.)]. тиранити, -ню, -ниш разг. тиранить ІБалтиз [герой драми Кропивницького] будує «своє щастя на чужім безталанні», тиранить і власну дочку і наймитів (Іст. укр. літ.)]. тиранічний тиранический [Стара напівколоніальна і тиранічна державна машина, яка захищала інтереси латифундистів, великих торговців-імпортерів, іноземних монополій, була зруйнована (Ком. Укр., 1961, 1)]. тиранія тирания [Приводом для приведення херсонесців до присяги була невдала спроба . повалити демократичний лад і встановити тиранію (Нар. стар. Чет. УРСР); Лена: ..Яке їй діло, на яку п'єсу я йду дивитись? Се тиранія 1 Я сього не терплю (Л. Укр.)]. тиранка разг. тиранка [Правду кажучи, боялися вони [заробітчанки] всіляких святенниць, які потім у буденному житті найчастіше виявляються особливо жорстокими та в'їдливими тиранками (Гонч.)]. тиранство тиранство [В дитячій душі Франка зродилась вічна вражда проти усякої неволі та тиранства, проти насильства людини над людиною (Коцюб.)]. тиранствувати, -твую, -твувш разг. тиранствовать. тиранський тиранский [Там вулицями стугонить Ріка народу і валить Тиранський троні (Фр.)].
|