Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тир 45 тис Тирасполь, -ля Тирасполь, тиратрон физ. тиратрон, тире нескл. сущ. ср. р. тире, тиреотоксикоз, -зу мед. тиреотоксикоз [При підвищенні функції щитовидної залози (тиреотоксикоз, або базедова хвороба) майже завжди спостерігається збудження нервової системи (Наука і життя, 1958', 8)]. тирити, -рю, -риш разг. тащить; (тянуть, не отрывая от поверхности чего-нибудь —• еще) волочить [А далі тирить [Хома] і вареників макітру (Квітка); Лізе, якась рогожана халабуда, здоровенний коняка тирить її по снігу (Греб.)]. тиркавші редк. 1) (о птице) с обтрёпанными перьями [Така вже тиркава та задрипана якась птиця, що з одним тільки крилом (Сл. Гр.)]; 2) (о дереве, лозе и т. п.) с торчащими во все стороны ветвями, тиркання трещание; сверчание [У зеленій листві навперейми одна другій щебетали пташки. Скільки їх і які вони? Цьомкання, тиркання, лящання мчалося хвиля за хвилею (Мирн.)]. Ср. тиркати, тиркати, -каю, -каєш, тиркнути, »ну, -неш (о потрескивающем звуке «тррр») разг. трещать, протрещать (неточно); (несоверш. — о птице — ещё) тереться крылом о землю; (несоверш. — о сверчке, кузнечике — ещё) сверчать [Півень тиркає по землі коло курки крилом (Манж.); В одному кутку тиркнула жаба, у другому ударив цвіркун... (Мирн.); Тільки тут і там зітхають важко корови в короварнях і цвіркуни тиркають зрідка (Козл.)]. тиркатий см. тиркавші, тиркнути см. тиркати. тиркотіти, -кочу, -котиш разг. трещать [За танками з'явились мотоциклісти; тиркочучи автоматами, звивисто мчали по дорозі (Ст.)]. тирлечко уменьш. от тирло [Аж ось і тирлечко... Та не дійти, шкода. І враз палкий ловець, нестримний, як дитина, У воду крижану заходить по коліна (Рил.)]. тирликати, -каю, -каєш см. терликати. тирлич, -чу см. терлич. тирло 1) тырло, обл. тырлище; (о месте стоянки скота у воды обл. — обычно) стойлище; (у зверей — изредка) логовище, логово [Одного теплого квітневого дня, коли наша худоба лежала на тирлі, ..ми побачили, як із-за гори, на горбатому шляху появились одна, друга, третя, а потім іще кілька підвід (Цюпа); День позганяє вітри на тирло на ніч (Янов.); Час від часу мисливці потрапляли на витолочені тирла, де раніш лежали ведмеді (Багм.)]; 2) (место нереста рыбы) нерестилище [Коли заходила розмова у братів. Про тирла, про таку принаду для линів, Щоб звідусіль плила та риба вайлувата До вашого гачка, — я просто завмирав (Рил.)]; 3) зтн. уст. стойбище [Розігрався Дунай Та гука на наш край, Аж луна у Дніпровому гирлі: «Гей, розіб'є, Дніпро, Турчин скоро шатро На старім запорізькому тирлі» (Манж.)]. тирлувати, -лую, -луєш уст. останавливать и сбивать в кучу [стадо овец и т. п.], скучивать [стадо овец и т. п.]; (только в третьем лице прям., перен. — реже) сбиваться в кучу, скучиваться; разг. грудиться; редк. грудиться [Грего [вітер] підганяв хмару з усіх боків, він тирлував її, збивав докупи, мов отару (Янов.); В долині, за турецькими могилами, поперед своєї тіні, тирлує отара (Ст.)]. тирлуватися, -дується останавливаться со стадом для стоянки; сбиваться в кучу, скучиваться; грудиться; грудиться [По березі за чайками тирлувалися череди козацької «живності» (Ле); Численна худоба годинами тирлувала ся біля колодязів, б'ючись над коритами (Гонч.)]. Ср. тирлувати. тирозин, -ну физл. тирозин. тироксин, -ну мед. тироксин [Твердо встановлено, що взагалі при введенні тироксину (незалежно від дози) спостерігається підвищення основного обміну (Мед. ж., XXIII, 1953, 2)]. тиролька 1) сад. тиролька [Тиролька звичайна.. Походження невідоме, є підстава вважати, що це український сорт [яблуні] народної селекції (Садівн. і ягідн.)]; 2) (тирольская шляпа) тиролька. тирс миф. тирс [Всі [німфи] уквітчані вінками, Всі одкинулись зухвало, В гордовитих смілих позах, А в руках держали тирси (перекл. Л. Українки)]. тирса1 (из древесины) опйлки (мн. ч.) [У дворі заспівала пилка, задзвеніли гострі сокири, запахло свіжою сосновою тирсою (Куч.)]. тирса2 бот. (Stipa capillata L.) ковыль; обл. тирса [Плине сонце над Ореллю I в воді її горить; Вітер тирсу колихає, З дерезою гомонить (Щог.)]. тирсовий1 опйлочный. Ср. тирса1. тирсовий2 ковыльный [Мене вабили дикі зауральські степи, де тоді розгорявся завзятий бій за фортецю соціалізму на Сході, що виростала серед безмежних просторів тирсового незайманого степу (Донч.)]. Ср. тирса2. тирч орн. редк. дрозд [с жёлтым клювом]. тирчак, -ка разг. торчок [Тепер тої долини й не видно; невеличкі гіллячки височезних верб, мов тирчаки бур'яну, визирають з-під снігу (Мирн.)]. тирчати, -чу, -чйш обл. торчать [В однім місці тирчала купа звалищ, мов висока башта (Фр.)]. тис (род. тиса — о дереве, тису — о древесине) тис [Тривале життя у тиса. Ця декоративна деревна порода з темною плоскою хвоєю належить, як і ялівець, до хвойних порід (Наука і життя, 1960, 6)]. Тиса Тиса. тиск, -ку 1) давление; (перен.: воздействие) натиск, (реже) нажйм [Тиск породи на стояки нормальний, зараз пустять конвейєр (Донч.); Інтенсифікатор нагнітався під великим тиском через довгу залізну трубу (Руденко); Регулюванню кров'яного тиску сприяють внутрісекреторні, ендокринні залози (Наука і життя, 1957, 9); Коли громадянська війна охопила всю країну,— |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)