Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тис 46 тис тиск чинять військовою силою, прямим боєм, і всякі інші спроби тиску — пуста і нікчемна фраза (Ленін)]; високий «*-к высокое давление; робочий **>к [п а- р и} техн. рабочее давление [пара] [Робочий тиск у камері синхрофазотрона доводять до мільйонних часток міліметра ртутного стовпа (Наука і життя, 1958, 12)]; 2) (теснота) разг. толкотни, давка, толчея [У великих присінках — тиск, гармидер (Мирн.); На панській оборі зібралось чимало людей, а коло самого току був правдивий тиск (Л. Укр.)]; *wk h а- р б д у и т. п. множество народа и т. п. [У Мадріді дзвонять дзвони, Всіх скликають до собору, А в соборі тиск попівства, Дим кадильний в'ється вгору (Самійл.)]. > тискання 1) тискание, сжимание; 2) тискание. Ср. тискати 1—2. тискати, -каю, -каєш 1) разг. тискать, сжимать; (продвигая вперёд разг. — реже) протискивать [Гнат Голод стояв у кутку і тискав у руках кудлату свою голову (Панч); Гості буйно тискали актора в обіймах (Ільч.); Шинкар з жінкою забився! Почали мені усе розказувати молодиці; тискають мене подивитись на обох... (Вовч.)]; 2) полигр. редк. тискать. тискатися, -каюся, -каєшся 1) разг. тискаться; (пробираясь вперёд — обычно) протискиваться; толпиться [Він почав тискатися поміж натовп (Турч.); Знов [молодиця] хустку поправила і до писаря тискалась 8 криком та писком (Вовч.)]; 2) страд, з. тискаться; ер. тискати 2. тиснений 1) (в значении прил.) тиснёный; [Макітра купив собі нового бумажника. Гаман був 8 доброї тисненої шкіри (Вологи.)]; ~на спинка тиснёный корешок; 2) см. тиснутий 1. тиснення 1) давление [Страйк виростав у повстання, насамперед, під тисненням об'єктивних умов, які склались після жовтня (Ленін)]; 2) (о ремесле выдавливания изображений на коже и т. п., а также о самих изображениях, буквах и т. п.) тиснение [У великих містах древньої Русі існували найрізноманітніші види ремесла': ковальсько-слюсарна і зброярська справа.., тиснення і штампування срібла і золота, чернь, позолота і інкрустація., і т. п. (Іст. Укр. РСР); Книжки були оправлені у сап'ян із тисненням на палітурках (Панч)]; 3) спец. давление [Барометр показує дуже низьке тиснення (Коп.)]; робоче л'ня [пари] техн. рабочее давление [пара]. тиснути, -ну, -неш 1) тиснуть, давить, жать; (налегать на кого-нибудь, на что-нибудь разг. — ещё) нажимать; (сдавливать) сжимать; (прижимать — изредка) теснить, разг. тискать [Важкі і похмурі Карпати ніби тиснули на озеро брилами холодного каміння (Куч.); Задні тиснули на передніх. Кожному хотілося бачити поле вмагання (Деен.); Майте на увазі, що грубо тиснути на хлопця, ламати його самолюбство не годиться (Донч.); Казали, що приїхали продавати двір за довг. Я до слуг: —Покажіть мені пана Гаєвського, дідича вашого, — а сам же тисну ніж у жмені, — аж пальці заклякли... (Коцюб.); Троянці сильно наступали І тиснули своїх врагів (Котл.)]; ~иув мороз разг. держался (трещал) мороз [Зима стояла сувора. Тиснули міцні морози (Козач.)]; ^ти р у к у (руки) (в знак приветствия, прощания и т. п.) жать, пожимать р^ку (руки) [Юрко підбігав до Івана Федоровича, тис йому міцно руку (Вишня)]; 2) (причинять ощущение неудобства, боли um. п. — об одежде, физическом состоянии) давить, стискивать, сжимать, жать; (о чувстве недомогания и т. п. — изредка) теснить, щемить [Тиснуть гостроносі чоботи останньої моди. Але Горленко повний пихи (Тулуб); Жінка судорожно перевела подих, ніби тягар спогадів тиснув їй горло (Жур.)]; 3) полигр. редк. тискать. тиснутий 1) давленный; ср. тиснути 1; 2) (о способе обработки кожи, металла и т. п.) тиснённый. тиснутися, -нуся, -нешея жаться; (льнуть — ещё) прижиматься; (собираться, наполнять собой и т. п. — о многом или многих) тесниться, (реже) толпиться [Дорогу загородив густий натовп. Люди йшли в одному напрямку, тиснучись одне до одного (Ткач); Сп'янілий 8ять нахабно притискав Віру, і вона не відсторонюється, а охоче тиснеться сама до свого колишнього коханця (Шиян); Старі груші та яблуні буйно росли на волі, як хотіли, попереплутувались гіллям, ..тислись, зчіплювались (Н.-Лев.); Посеред парку, біля басейну, оглядаючи твір столичного скульптора, тиснулося багато колгоспників (Ст.)]. тиснява давка [Пісня бриніла і в обвіяному вітрами нагірному старому місті, і на привільній степовій Шулявці, і в задушлшзій тисняві Подолу (Смол.)]. тисовий тисовый [Од дверей його тисових покрутилась стежка бита, Взимку й літньою порою Люди йшли до ворожбита (Шер.)]. тисові, -вих сущ. бот. тисовые. тисяцький, -кого сущ. ист. тысяцкий [3 Запоріжжя понаходило-таки чимало брат- чиків-січовиків. Давали вони військову пораду, збивали народ докупи і наставляли сотників і тисяцьких (Стор.)]. тисяча тисяча [Леніна ваповіт — на тисячі літ (приказка)]. тисячина, тисячинка, тисячка разг. тысчонка [Дрібний буржуа, що переховує тисячки, ворог державного капіталізму, і ці тисячки він хоче реалізувати неодмінно для себе проти бідноти, проти всякого загальнодержавного контролю (Ленін)]. тисячний тысячный [Він жив, той морок, рухався, дихав, шептав щось тисячними устами, безперестанно, уперто, з посвистом, як беззуба баба (Коцюб.)]. тисячник тысячник [Тепер у них новий голова колгоспу — тисячник (Куч.)]. тисячниця тысячница [Синє небо, сонце раннє, Трактори в степу гудуть. Пере- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)