Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яйц 568 ява дарськими якостями і продуктивністю кури поділяються на несучих, м'ясних та яйце- м'ясних (Коле, вироби, енцикл.)]. яйцеподібний яйцеобразньїй [Очі його нишпорять скрізь, і гостра яйцеподібна голова крутиться на довгій шиї, як у гусака „( Тулуб)). яйцепровід, -воду анат. яйцевод. яйцеродні, -них, яйцеродящі, -щих сущ. зоол. яйперодньїе, яйцекладущие. яйцетворення, яйцеутворення физл. яйце- образование. як1 сущ. зоол. як |Щоб вивести високопродуктивних тварин, добре пристосованих до суворих умов високогірних районів, схрещують яків з великою рогатою худобою (Рад. Укр., 1962, VI!)). як3 1) нар. как, (реже) каково; (об обстоя- тельстве образа действия — еще) какйм образом; (насколько) книжн. сколь [Як здоров'я мами, чи вона бережеться, чи дбають про неї? (Коцюб.); Як могли ви так занедбати дитину? (Л. Укр.); Він навіть почав пропонувати, як саме це зробити (Риб.); Вийду в садочок та погуляю, Як же тут гарно, як же тут тихо! (Л. Укр.)]; як ваш батько? как (что) ваш отец?; як ваші справи? как ваши дела?, как ядут (обстоят) ваши дела?; як він злякався! как (до чего) он испугал- ся!; як ся маєте? разг. как поживаєте?, как себя чувствуете? [Іван підійшов до старого гуцула і голосно приві тався: — Здоровецькі були, діду Лук'яне! Як ся маєте? (Мур.)]; а ч як каково; см. еще ач; 2) (союз сравнительний) как; будто; (после сравнительной степени) чем, уст. нежели |Дорога, як на долоні, рівна й безлюдна (Коцюб.); М а в к а: У тебе голос нистий, як струмок (Л. Укр.); Дівчина як дівчина, а чи хороша, хіба я знаю? (перекл. в Вовчка); Почали люди, прибігли, говорять, вмовляють. Вона як і не чує, і не одірвуть ЇЇ од дитини (Вовч.); У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая 3 своїм дитяточком малим (Шевч.)]; як навмисно (навмисне) как нарочно; як н а т є см. той1 1; як сваритися, краще помиритися чом ссориться, лучше помириться^ як слід см. слід2; як стій см. стій 2; як хто, що как кто, что; (реже) напо- добие кого, чего, подббно кому, чем у; (в какой роли, с каким назначением) в ка- яестве кого, чего; не так, як хто не так, как кто; не в пример кому; 3) (союз изт>яснительний) как [Мені ввижається, як в тихім, ріднім колі Старий дідусь навча своїх онуків (Л. Укр.)]; 4) (союз временной) разг. как, когда [Як став місяць серед неба, Ревнула гармата (Шевч.)); як ж є когда же [Як же втратив я її, сльози виплакав свої (Л. Укр.)]; як н є (всегда) редк. когда ни [Жила проти нас міщаночка.. Було, як не побачиш, весела собі, щебетлива (Вовч.)]; як т і л ь- к и см. тільки 2; до того, як перед тем, как [Вони встигли втекти в степ ще до того, як захопили станцію козаки (Панч)); після того, як после тогб, как [Після того, як він оженився, він ніби виріс в своїх очах (Н.-Лев.)); 5) (союз условний) если [Знову вернуся В вашу хату, як приймете (Шевч.);— Як будеш добре служити, моя дитино, заслужиш собі ласку, вислужиш заплату, — каже мати (Вовч.)]; а щ о, як см. що1; 6) (союз причинний) так как; книжн. поскольку; разг. редк. как (только в придаточном, следующем за главньїм пред- ложением) [А як епічний над усе люблю високий лад розлогий, То погляд спостережливий і пильний Туди пускаю (Рил.)]; 7) (союз ограничительнийу виделительньїй) как [Хто, як не Багіров, викрав у Трансільванії в німців кухню з недовареною кашею і прогуркотів з нею серед ночі через усю нейтральну смугу? (Гонч.)]; не що інше, як см. інше 2; 8) (союз присоединительний) как [Скоробагатько панував, Усе йому кувало, і плескало, І чорт дітей, як кажуть, колихав (Гл ); Івась, як менший, завжди терпів від Карпа (Мирн.)); як видно см. видно 1; 9): як не — то (союз разделительний) разе. если не —то; йли—йли І Ми з Терешком як не сіємо, то жнем, Здоровієм, багатієм з кожним днем (Воскр.); Всі його знали в школі: завжди в нього як не ячмінь на оці, то чиряк на шиї (Вас)]; 10) част. как [Явдоха в плач. Як' В неї одна дочка, та й та покине її на старості літ..! (Коцюб.); Вона мене як схопить за шию обіруч!.. (Вовч.)]' О як би не (для виражения опасения) как би не; як би не такі как бьі не так!; йшь-тьі!; ой ли!; як би то (там) не було см. бути; як д о кого, до чого (в зависимости от кого, от чего) разг. смотря по кому, по чему, смотря какой, кто, что |— А почому там, Іване, Дурні продаються? — Та то, пане, як до дурня, які попадуться (Руд-)]; як коли см. коли 1; як можна швидше как можно скорее; як на мене см. я 1; як н а чий смак см. смак; як не разг. а) (близко к чему) чуть не [Ось криниця Недалечко, а водиця Через край як не біжить (Манж.); Селом іду — як не плачу: кого люблю, то й не бачу (народна пісня)]; б) уси- лит. как [II а л а ж к а: ..Як не загуркотить, як не заторохтить на полиці — аж кинулась (Вас.)]; диви як! разг. смотрй как!; куда как?; он [в о н 6] як! разг. вот [оно] как' [Он воно як! Це дивне діло (Гл.)]; страх як (очень) разг. страх (ужас, беда) как [І Остапові стало жалко Соломію, страх як жалко (Коцюб.)]; хоч би як просив как бьі ни про- сйл; ще й як! еще как! якання1 разг. яканье [Він не любив виставляти себе єдиновладним. І страшно не терпів якання (Ваш)]. якання'^ филол. якание. якати1 (якаю, якаєш) разг. якать [— Женишся на доньці Грекова? — А хоч би.. — Чи це теж фантазія автора? — Я... — Почекай якати (Довж.)]. якати2 (якаю, якаєш) филол. якать. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)