Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ярк 576 яро його крає гострий жіночий голос (Коцюб.); Було темно. Лиш зорі яркі Миготіли з простору (Фр.); Копита коней у крові дзвенять об сніг яркий, іскристий... (Сос.)]; 2) (перен.: виразительний, видающийся) яркий [І мовила одна [Доля]: «Душе щаслива, Даю тобі талані яркий, Будь сильна ти, і ясна, і мислива, Твій ум живий, твій зір палкий!» (Фр.)]; 3) (перен.: горячий) пнлкий, страстньїй [Вмить передо мною промайнули щасливі дні нашого з моєю маленькою дружиною раювання: ліс, річка, моріжок і нас двоє, пустотливих, ..ярких... (Досв.)]. ярко нар. 1) ярко [Жваво ж до праці тією дорогою, Сили докупи знесім! Сонце свободи над Руссю-небогою Ярко засвітить усім! (Граб.)]; 2) ярко [[В «Боріиславських оповіданнях» І. Франка] проходять живі люди, ярко змальовані в світлі тонкого психологічного аналізу (Коцюб.)]. Ср. яркий 1—2. яркуватий изрьггьій оврагами, овражистьій. ярлик, -ка 1) /грлле., перен. ярлик [На щепі, що привіз колгоспний садівник, Маленька дощечка при самім окоренку: Оповіщає всіх прив'язаний ярлик, Що сливу названо— Поліна Осипенко (Рил.)]; 2) (грамота) ист. ярлик [Предок того Халіля, в якого я був три роки невільником за борг, відвів коня ханові, і дав йому хан ярлик на нашу землю (Тулуб)]. ярличок, -чка уменьш. ярличок. ярмарковий 1) прил. ярмарочньїй [Немов у ярмарковий день — така сила народу зібралася на майдані (Шиян); Захлинаю- яись словами, вони [агенти] з нахабністю ярмаркового фокусника пропонували товари своєї фірми (Вільде)]; 2) (род. ярмаркового) сущ. каждьій приехавший или при- шедший на ярмарку [Вивіз циган на ярмарок Коня продавати... Посходились ярмаркові, Стали оглядати... (Руд.)]; 0 ~ві люди приезжающие (или приехавшие) на ярмарку [Через ярмаркових людей — то з Говтви, то з Решетилівки, то з Турбаїв— все частіше докочувались про Каховку різні чутки (Гонч.)]. ярмарковище, ярмарчище разг. ярмарочная площадь [Весь вигін — ярмарковище — був запруджений возами (Головко); Там було ярмарчище, то всякого сміття було там (Екат. у. — Сл. Гр.)]. ярмаркування участив в ярмарке, пребьіва- ние на ярмарке [Характер побутових жартівливих сценок мають інтермедії Довга- левського про сон селянина, украдену кобилу, невдале ярмаркування селянина з його сином (Іст. укр. літ.); За годину Нестір уже повернувся з контори із завдатком. Попередив, що сьогодні кінчається їхнє ярмаркування (Гонч.)]. ярмаркувати, -кую, -куєш устраивать ярмарку (о селе); (о людях) бить на ярмарке, продавая или покупая что-либо [А Власів- ка ярмаркує На рік по три рази (Гл.); Тільки на другий день вишукав [Хапко] жвавого дядька аж за сім миль від міста— у Хрещатках ярмаркує (Вовч.); — Були раніше і в мене промахи, — вів далі Гаркуша, — але батько, спасибі їм, навчили, як треба ярмаркувати... (Гонч.)]; їхати ~ти ехать на ярмарку [Те да се, слово за слово, почали радитись, щоб укупі їхати ярмаркувати. Поєднались (Барв.)]. ярмарок, -рку ярмарка [В неділю в Летичеві бував великий ярмарок (Куч.); Явдоха крамарювала дома, Максим по ярмарках їздив (Мирн.); Корній Кирилович Недокус, як-то кажуть, уже не на ярмарок, а з ярмарку чимчикував (Збан.)]; пташиний ~к птичий базар [Від того пташиного клекоту Зоя прокинулась.. За вікном вирував пташиний ярмарок (Гонч.)]; у #^к (когда) разг. во время ярмарки [Раз,— у ярмарок се було, — вийшла я і ходжу по ярмарку. Коли зирк! — між возами знайомий чоловік з нашого села (Мирн.)]. ярмарчанин разг. каждьій приехавший или пришедший на ярмарку [Щоправда, парубок немов підтоптався: трохи відстає і починає сопіти від утоми. Отакої!.. Це через., численні зустрічі з знайомими ярмарчанами!.. (Сміл.)]. ярмарчище см. ярмарковище. ярміс, -су обл. 1) ередство; способ [Коли ж і Падалка не знайомий з Річицьким, то тоді вже знайду ярміс сам передати йому Вашого портрета (Мирн.); Семен: Чу^ довий спосіб! ..Гавкун: Я до всього можу прибрати ярміс (Самійл.)]; 2) порядок [Храпко: ..Ви чоловік занятий, та й я не вільний, у вас своє діло, у мене — своє. Ви оттут зо мною торгуєтесь, а там, може, мене на дворі другі дожидаються. Треба усім ярміс дати! (Мирн.)]; давати, дати (знаходити, знайти) *«~с чому улаживать, уладить что; распоряжаться, распорядйться чем; разг. расправляться, расправиться с чем [Вони знають, коли і як чому ярміс дати (Мирн.); Вони заносили до Я в дохи накрадене, награбоване добро, а вона вже сама знаходила йому ярміс... (Мирн.)]. ярмо 1) ярмо [Він кинувся до волів, випряг воли з ярма та й погнав додому (Н.-Лев.)]; 2) перен. ярмо; (тяжесть — ещ'е) бремя; (гнет — ещ'е) йго [О велетні, що запряглися в ярма, Щоб цілий світ од ярем увільнить! Я вірую, що йдете ви недарма (Рил.); Важким та гірким ярмом стало їй її життя (Мирн.); Всьому наперекір, — широти рік, висоти гір ми брали. Із ярма з фашистського, із рабських пут ми визволяли простий люд (Гончаренко)]; аб й була шия, а *^мо найдеться (знайдеть- с я) посл. била би шея, а хомут найдем (веревку сищем) [А як ці [пани] не давали, то йшов Семен Непийвода далі, шукав, хто дасть [коня та насіння], і знаходив- таки, бо: Аби була шия, а ярмо знайдеться! (Вишня)]; коли віл пропав, то пропадай і <^мо посл. пропал конь, так и оброть в огонь; 3) техн. ярмо. ярмулка ермолка [Він ішов у розстебнутому архалуку і зсунутій на потилицю чорній шовковій ярмулці (Бурл.)]. яро1 нар. ярко [Угорі так яро сяють зорі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)