яро 577 ярч (Л. Укр.)\ Наче троянди, в вінку небозводу Яро горять кораблів прапори (Нагн.)]; ср. ярий2 1. яро2 нар. яро; яростно [Мокрина яро й якось дико блискала карими очима (Н.-Лев.); До пагорбів Гурії прагнучи яро, Повітрям весни я впиваюся вкрай (Нагн.)]. Ср. ярий3. яровизатор, -ра спец, яровизатор. яровизація с.-х. яровизация [Яровизація прискорює цвітіння іі достигання вики і підвищує її врожайність (Колг. вироби, ен- цикл.)]. яровизований прич., прил. с.-х. яровизйро- ванньїй [Сіяли тільки добірним, прочищеним, протруєним і яровизованим насінням (Волош.)]. яровизувати, -зую, -зуєш с.-х. яровизйро- вать [Насіння картоплі за 3—4 тижні до садіння яровизуємо (Колг. Укр., 1958, яровизуватися, -зується с.-х. яровизйровать- ся. яровий с.-х. яровой [Ярові хліба, мов той зелений шовк, прослалися перед очима (Коп.); Та злива путь давно накочену Змочила, ниву ярову, І відкотилась перекатами, Немов артилерійський грім. І все. Лиш фарбами багатими Палає райдуга вгорі (Шп.)]. яровина с.-х. яровбе; разг. ярь; обл. ярица [Ото згір'ям яровина переливається, а з цього боку озима пшениця, а далі — ячмені (Донч.)]. ярові 1) прил. см. яровий; 2) (род. ярових) сущ. яровьіе; разг. ярь; обл. ярица [Ярових пересів — як озимі: Без дощу — і рідкі, й низькуваті (Гірн.)]. ярозйт, -ту мин. ярозйт. яро-зєлений ярко-зеленьш [На тлі яро-зеленої молодої березини гаптувались чорні гілки соснини (Коцюб.)\ Галява скраю переходить в куп'я та очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину (Л. Укр.)]. ярок1 (род: ярка) 1) уменьш. овражек; не- большая балка; ложбйнка [Від шкільного подвір'я пустир відокремлює лише неглибокий, але довгий ярок, повний лопухів та кропиви (Донч.)]. Ср. яр4. ярок2 (род. ярка) обл. ручей [Ярок тече (Вх. Уг. — Сл. Гр.)]. Яропблк Ярополк. Ярослав Ярослав. Ярослава Ярослава. Ярославль Ярославль. Ярославська область Ярославская область. ярославський ярославский. яросливий редк. яростньїй [За спиною в Пампушки зненацька пролунав., несамовито яросливий покрик якогось козака (Ільч.)]. яросливо нар. редк. яростно [Старий піп., яро- сливо стукав об землю своєю патерицею (Крим.); Олег побіг. Вітер яросливо тріпав поли кожушка (Донч.)]. яросний позз. яростньїй [Кінноти яросні полки,— На сонці блиснули клинки — Помчали вбік, на переправу (Мал.)\ Ф а- у с т: ..До розпачу доводить розум мій І Безцільна сила яросних стихій (перекл. Лукаша)]. яросно нар. позз. яростно. яро-червоний ярко-красньїй [Убрана вона була гарно, але ексцентрично: в чорній сукні з яро-червоним убранням (Л. Укр.)]. ярочка уменьш., ласк. ярочка [Одв'яжу ялівку я свою, А тоді ярочку напою (Мас.)]. Ср. ярка. ярочок, -чка уменьш., ласк. овражек; балочка; ложбйнка [Незабаром комсомольці разом з геологом опинилися в мальовничій місцевості, перерізаній в усіх напрямах десятками ярів і ярочків, скель і урвищ (Донч.)]. Ср. яр4. Ярош разг. Ерофей. ярувати (ярую, яруєш) разг. яриться [Один паливода ярує, А вас тут стілько, боїтесь (Котл.)]. яруга [большой] овраг; обл. яруга; [боль- шая] балка; лог [Золоті надвечірні тумани Випливають з глибоких яруг... (Мур.)', І знову продиралися комсомольці крізь нетрі, переходили через струмки, через яри й лісисті яруги (Донч.)]. Ср. яр4. яружний овражньїй [Яружні і балочні лісові насадження повинні добре скріплювати грунт, тому тут широко використовуються породи дерев, які дають кореневі паростки (Колг. вироби, енцикл.)]. ярунок, -нка стол. яруиок. ярус, -су 1) ярус [Долина врізалась на цілі кілометри в ліси, що, обступивши її з обох боків, тяглися зеленими ярусами далеко в гори (Гонч.); Серед високих ярусів лісоматеріалу копошились люди, пронизливо верещала електропила (Збан.); Анрі-Жак займав койку на третьому ярусі, тут застоювалось важке повітря під стелею, проте було тепліше й не сипалась в очі солом'яна потерть з верхньої койки (Янов.); Квитки [в театр] я взяв у другому ярусі, та ще й у першому ряду (Вишня)]; 2) геол. ярус [Відклади намюрського ярусу дуже поширені в Дніпровсько-Донецькій западині (Геол. ж., 1953, XIII, 2)]; 3) (часть здания) уст. зтаж; уст. ярус [Небілена спочатку, почорніла від негоди, висока, у три яруси, ..стояла вона [тюрма] над горою і понуро дивилася у крутий яр (Мири.)]. ярусний яруеньїй [При ярусній оранці поліпшується водопроникність грунту (Колг. Укр., 1957, 2)]. ярча, -чати 1) ягненок (до года) [Мати ледве вимовила дочці слово:—Облиш, Любо!—Та Люба, як ярча, випорснула повз матір (Ле)]; 2) щенок . первого помета; щенок «ярчука» [Р и н д и ч к а: Я бабувала на хуторах у Байбаків і звідтіль його принесла щеням; і казано мені, що воно ярча! (Кроп.)]; ср. ярчук 2. ярчак, -ка обл. куча; (о людях— обьічно) толпа, гурьба; (о некоторих животних — еще) стая [А там проти сонечка Жаб тих ярчак На березі грівся любенько (Манж.)]. ярчук, -ка 1) ягненок; барашек [Це ярка в кошарі, ярчук і ярчата (Пере.)]; 2) собака с волчьими зубами [— Я б і зараз, — каже 37—1402
|