Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яса 578 яск [чорт], — з тобою пішов, та удень небезпечно нашому брату ходить у слободу: часом наскочиш на ярчука, та й півні кукурікають, щоб вони виздихали! (Стор.); Лев:.. Приведу я взавтра щеняток-ярчуків, то ще побачим, хто тут заскавучить (Л. Укр.)]. яса1 уст., позз. 1) сигнал; знак; уст. ясак [Понавкруги ж гуде Орда хижа та жде, Коли дасть на грабіжку він [Гасан) ясу (Манж.); Тепер я зрозумів, що потаємні сили І затамовані бурхливі голоси, Як зимова вода, під кригою струмили, Лише чекаючії весняної яси, Щоб повністю залить болота і долини, Коли зачується ячання лебедине (Рил.); Вернулася Ізольда Білорука. Трі- стан питає: «Що? Яка яса?» — «Щось мріє там далеко у просторі». — «Щось біле?!» — «Чорне, як моя коса» (Л. Укр.)]; 2) (приветствие залпами ит. п.) салют [Гули в морозній вишині Церковні дзвони голосні, Розкати дальньої яси, Народу світлі голоси (Бажай)]; воздавати и т. п. ясу отдавать салют, салютовать [Із дванадцяти штук гармат гримали [турки-яничари], Ясу воздавали (дума); Турки, як уздріли нас та побачили, що ми гостям лицарську ясу воздаємо — стріляєм, то зараз і навтікача (Морд.)]; 3) (громкие звуки) шум; (сильнее) гром; (с раскатами) грохот [Я в серці, друзі, пронесу Гармат важких страшну ясу (Мал.)]; 4) (весть) слух [Хтось пустив ясу, що десь тут серед есесівських недобитків гасають, маскуючись під рядових, відомі воєнні злочинці, і Хома нахвалявся власноруч піймати хоч якого-небудь геббельса (Гонч.)]; 5) (должное) дань [М а в- к а черкає себе серпом по руці, кров бризкає на золоті коси Русалки Польової: Ось тобі, сестро, яса! (Л. Укр.)]. яса2 позз. свет; сияние [«Дивовижна краса!» Справді, неба грайлива яса, Мов дівоче убрання святкове (Воронько)]. ясак, -ку ист. ясак [Населення платило ясак коштовними сибірськими соболями, голубим песцем (Літ. газ., 1952, XI)]. ясачний ист. ясачний; «^ний збір ясачний сбор. яселечка, -чок, яселка, -лок, ясельця, -лець уменьш., ласк. от ясла 1 [Був собі журавель да журавочка, наносили сінця повні ясельця (народна пісня)]. ясельний ясельний [Ми повинні приступити до розв'язання іншого величезного виховного завдання — забезпечення всіх дітей ясельного і дошкільного віку, батьки яких цього побажають, вихованням у державних яслах і садах (Матер. XX з. КПРС)]. ясельця см. яселечка. ясен, -на, ясень, -ня ясень [Посадила стара мати Три ясени в полі (Шевч.); Шумлять далекі ясені, і телефон шумить (Сос.)]. ясеневий см. ясеновий. ясенець1, -нця бот. (Оісіатпиз Ь.) ясепец [В лісах Кавказу, Криму та по деяких байраках України росте своєрідна рослина — ясенець — з досить великими білувато-рожевими квітами (Наука і життя, 1960, 5)]. ясенець2, -нця уменьш., ласк. от ясен [І кувать зозуля стала з гілки древа-ясенця: тож один раз закувала та ще й другий... без кінця (Тич.)]. ясенець3, -нця разе, первий тонкий ледок на реке [«І що там вони в мене знайшли?» ..не раз лукавила в думках та здогадках [Христина] і довше . дивилася на себе: і коли припадала до джерельця пити воду, і коли зупинялася на першому льодку- ясенцю (Ст.)]. ясенина ясень [Справа і зліва ліс чорний та темний, грабина, як свічки, та ясенина, та всяке дерево — одно в одно рівне та високе (Свидн.)]. ясенний1 десеїшьій. Ср. ясна. ясенний2 обл. 1) (зпитет) фольк. светлий [Як побачив цар ясенний, Що Медвідь такий нужденний, То аж руки заламав (Фр.)]; 2) ясний; От р і м г^ний гром среди ясного неба; (в заклинаний и т. п.) гром небес- ний [Пан комендант кидає трубку, витирає піт з лоба і кляне вголос: — Л грім би вас луснув ясенний! (Козл.)]. Ср. ясний. ясеновий, ясеневий ясеневий [Викопали хлопці яму чумакові; Наспід положили дошки ясенові (Щог.); Хрести були прості, поспіль дерев'яні. Такий самий свіжий ясеневий хрест був і в діда Семена (Довж.)]. ясенок, -нка уменьш., ласк. от ясен [Спина так і гнеться, неначе молодий ясенок (Квітка)]. ясеночок, -чка ласк. от ясенок [їхали в машині Саджанці малі.. їхали дубочки, Золоті липки, Рівні ясеночки, Пишні ялинки (Воронько)]. ясень см. ясен. ясик, ясько обл. думка, подушечка [под голову] [Пані Олімпія сама поправила йому подушку, підложила яська так, щоб хворому було якнайвигідніше (Фр.)]. ясина уст. шум [Ви, пановс-молодці, Кайданами не стучіте, Я сини не вчиніте, Нікотрого турчина в галері не збудіте... (дума)]. Ср. яса1 3. ясир, -ру ист. ясьірь [Зайняли [турки] посестру й побратима, хочуть їм назад в'язати руки, та в ясир забрати молоденьких (Л. Укр.); Султанські турки і татари Ясир виводили з села (Рил.)]. ясйти (яшу, ясйш) уст., позз. сообщать (кому); оповещать (кого) [Брате мій рідний! Уже хоч бий, тілько панові батьку не яси! (Етн. мат.); Короговки шумлять, Наче миру ясять: «Пробудилась козацькая слава!» (Манж.)]. яскйня обл. пещера [І в яскині у куточку [старець] сів на камені, плечима сперся о стінку холодну і голову схилив униз (Фр.)\. яскір, -кору бот. обл. (Капипсиїив Ь.) лютик. яскравий яркий; (заметньїй, бросающийся в глаза разе. — еще) брбский; (вьіразитель- ний — еще) красочннй [Був яскравий сонячний день, кінець квітня (Тулуб); Мене гнітить сіре одноманітне життя, а мені хочеться життя яскравого, блискучого, діяльного (Коцюб.); Назустріч вибігла Катерина. Плаття в яскравих лапатих квітках робило її ще вродливішою (Коп.); Мова її стала скупа, точна, яскрава, слова з'я- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)