Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яск 579 ясн вилися вагомі, і ставали вони в її мову, як у пісню (Янов.)]. яскравість, -вості яркость; красочность [Зеленіє ліс зеленню незвичайної краси і яскравості (Гонч.); 3 гострим каяттям, з якоюсь особливо болючою яскравістю згадує [Ганна] кожен пропущений у школі день, кожне невивчене завдання (Козач.)]. Ср. яскравий, яскравіти, -віє гореть; блестеть; (сильнее) сверкать [В готелі «Національ» яскравіли вогнями широкі вікна (Риб.); Дід здивовано дивиться на хлопця, чекаючи пояснень, розглядає картонку. На пій яскравіє невеличка п'ятикутна зірочка (Чаб.)\. яскраво нар. ярко; броско; красочно [Сніг на верхів'ї узгір'я блищить так яскраво, що видається не раз, мов займаються раптом вогні вартові («77. Укр.); Художник повинен творчо і яскраво відобразити нові риси життя радянської людини (Мист., 1957, 5)\. Ср. яскравий, яскраво-білий ярко-бельш [Після чорної темряви підземелля сніг, навіть уночі, здавався таким яскраво-білим, що дивитись на нього було боляче (Смол.)]. яскраво-жовтий ярко-желтьій [Стіл тоді прикрашали темно-сині, з яскраво-жовтими візерунками вази (Донч.)]. яскраво-зелений ярко-зеленьїй [На пагорбах під сонцем випиналася з відталої землі перша свіжа, яскраво-зелена трава (Шиян)]. яскраво-синій ярио-сшшй ІБізія горна жарко. Язики яскраво-синього полум'я печуть обличчя (Ткач)]. яскраво-червоний ярко-красньїй; пунцовьій [В сизій імлі купався сонячний диск, яскраво-червоний, але вже без жару, без пекучого подиху (Ю. Бедз.)]. яскрити, -рить искрйть [Мороз золотом яскрить із лісу у маленькі вікна (Вас.)]. яскритися, -риться и яскріти, -рїе и яскрї- тися йскрйться, сверкать, блестеть [Злими вогниками раз по раз яскрилися лихі очі (Вас); Чий то з зірок вінок Золотом яскриться? (перекл. Лупата); Каміння, наче самоцвіти, На сонці почало яскріти (Вирг.); Крізь млу сонце ледве шаріло. Бурульки яскрілись на хаті... (Стар.)]. ясла (род. ясел) 1) ясли [Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Мирн.); Коло ясел стояли воли двома довгими лавами і ліниво жували сіно (Стеф.)]; ^ла до коней не ходять и не ~ла до коней ходять, а коні до ясел посл. ясли за конем не хбдят; 2) (для детей) ясли [Нещодавно при фабриці відкрито дитячі ясла на сто місць (Гонч.)]. ясмйн, -ну уст. см. жасмин, ясмйновий уст. см. жасминовий, ясна (род. ясен) анат. десньї; (об одной — еерхней или нижней) десна [Не ховаючи посмішки, що оголяла червоні ясна й вузькі, густі зуби, Настя поштиво поздоровила Стеху з приїздом сина (Коп.); — Зубки вже ріжуться! — забачивши на рожевих яснах два білих камінці, скрикнула Марія (Цюпа)]. ясненький, яснесенький уменьш., ласк. от ясний 1—4 [Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? Що шепчуть квітки уночі над рікою? (Тич.); Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас (Л. Укр.)]. ясненько нар. ласк. от ясно 1—3 [Ясненько сходить сонечко, роситься травиця (Вовч.); Він на неї ясненько так зглянув (Барв.)]. яснесенький см. ясненький. ясний 1) ясньїй; (ослепительньїй — о свете) яркий [Над Підгір'ям ясне сонце Велично зійшло (Фр.); Христя затопила... Весело забігали яснії вогники по тонких стеблах соломи (Мирн.); Двері в залу були одчинені. Ясний світ лився в прихожу (Н.-Лев.)]; 2)(ничем не затемненньїй) ясньїй; (противопо- ложньїй темному) светльїй; (о цвете — еще) яркий; (о воде) чйстьій, светльїй [Небо зовсім ясне і зоряне, а повітря чисте й тихе... (Коцюб.); Ніч ясна була та тиха, місяць сіяв серед неба (Федьк.); Через рік [Максим та Явдоха] батьківську хату перекинули, збудували нову, — простору й ясну, з світлицею (Мирн.); Сонце спочивало на їх [дітей] яснім волоссі і било в очі (Коцюб.); Од частих дощів, од вогкого повітря поля на горах аж блищать зеленим ясним кольором, неначе трава на луках на мокрій низині (Н.-Лев.); Плещуть на вогкому березі води, ясні й переливні (Рил.)]; як (наче) грім з ясного неба погов. как гром ереди ясного неба ІЗамфіра, наче грш з ясного неба, вразила ця звістка (коцюб.)]; 3) (блестящий) свер- кающий [Перлами ясними он під тополями Грає краплиста роса (Стар.); Гладкі та високі коні., кресали ясними підковами об кам'яну мостову і всівали її невеличкими іскорками (Мирн.)]; 4) (перен.: радостний, веселий, ничем не омрач'енньїй) ясньїй; (ре- же) светльїй, просветленньїй; (нравственно безупречньш) чистьій [Радість осяяла й Данила, коли він побачив теплу, ясну посмішку Ольги (Коп.); Не жахається лікар, а зводить на Хо очі й пронизує його ясним, сміливим поглядом чесної людини... (Коцюб.); Я хочу піснею ясною прославить радість на землі (Сос); Проліта мій вік, як буйний Вітер понад морем, Бідний долею ясною Та багатий горем (Щог.); Слова потішали, а голос і ліра, Як перш, голо- сили-ридали, Лагідна потіха і ясная віра Зникали, в жалю потопали (Л. Укр.);. її душа була ясна, як вода в Расаві в тиху годину (Н.-Лев.)]; ясний день, ясна днина (разг.), ясна година (хвилина) (о ечастливом времени) светльїй день, светлая минута [Так і жила [Катерина], як у норі, не бачачи ясної днини (Чорн.); Я б не мала ясної хвилини, якби там [в санаторії] жила (Л. Укр.)]; ясне майбутнє светлое будущее [Наша партія могутня нас веде в ясне майбутнє (при*- казка)]; з ясним обличчям (чоло м и т. п.) с ясньїм (просветленньїм) ли- цом, со светльїм лицбм [В руці вона несе відро. Ми чекаємо. Жінка (це — висока селянка з ясним, добрим обличчям) рівняється з нами (Янов.); Софія тих розмов^ не яу~ 37* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)