Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ясн 580 ясн ла і з ясним чолом походжала по рідній оселі (Л. Укр.)]; 5) (хорошо видимий, сли- шимьій) ясньїй; (хорошо различимий, отчет- ливий — еще) явственньїй, (о голосе, произ- ношении также) внятньїй; (о почерке, шриф- те — обьічно) четкий [Дзвінок, ясний і мелодійний, дзвенить у школі (Собко); Хороша в зірок мова, Багата і ясна, Та тільки невідома Філологам вона! (Л. Укр.); Видання щодо друку — дуже гарне, — ясне, без помилок (Мирн.)]; 6) (перен.: понятими) ясньїй; (об изложении — еще) толко- вьій, вразумйтельньїй [3 перших же кроків уряду Мілюкова-Гучкова народним масам ставало ясним, куди веде їх буржуазія (Ленін); Досі Антін здавався простим і зрозумілим. Все було в нім ясне, добре відоме, укладалося в рамки (Коцюб.)]; ясна р і ч ясное [понятное] дело; ясно, понятно [Єпіскоп: Чи говорив твій чоловік тобі, для чого він нас кликав до господи? Прісцілла: ..Річ ясна: він гадав, що безпечніше в господі нашій...(Л. Укр.)]; 7) (как дпитет) светльїй; ясньїй [Іфігенія, при- носячи жертву: Вчуй мене, ясна богине, Слух свій до мене склони! Жертву вечірню, сьогодні подану, ласкаво прийми (Л. Укр.); Чого мені тяжко, вмираю немов? Скажи, моє щастя ясне! (Л. Укр.); Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! (Шевч.); Місяцю мій ясний! з високого неба Сховайся за гору, бо світу не треба (Шевч.)]; ясний сокіл фольк. ясньїй сокол [— Діти мої!— прощається Іван. — Прощайте, соколи мої ясні (Вовч.)]; ясне сонечко фольк. ясное (светлое, красное) сблньгшко; О ясна голова ясная (умная — еще світлая) голова [Голова в мене була ясна, я почував себе чудово (Донч.); Олекса завжди правду говорить. Ясна в хлопця голова (Цюпа)]; ясна громада уст. ясновель- мбжное общество [Соплиця привітав усю ясну громаду (перекл. Рильського)]; ясний двір уст. чйстьій двор [Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Л. Укр.)]; ясна правда разг. чистая правда [Здається, байка просто бреше, А справді ясну правду чеше, Нікого в світі не мине. Читайте, згадуйте мене! (Гл.)]; ясний розум (ум) светльїй (ясньїй) ум [Франко вважав Гав- лічка одним з «найясніших і найсміліших умів слов'янщини» (Вітчизна, 1956, 5)]. ясніша редк. свет; ясная погода [Воям князя Святослава щастило. Усю дорогу, аж до порогів, стояла незвичайна яснина, вітер попрощався з ними востаннє біля Києва та й подався в інші землі... (Скляр.)]; синя г^на (о небе) чистая синева [Коли дим розплився, він побачив над собою синю яснішу недосяжного неба (Гонч.)]. яснитися, -нйться сиять; сверкать [Я бульбашка мильна, мінлива, грайлива, я легша за все і ясніша за все. Від мене, дивіться, і сонце ясниться (Забіла)]. ясність, -ності 1) ясность; яркость [Лампа спалахнула, а далі знов почала горіти з такою самою ясністю, як і перше (Л. Укр.)]; 2) ясность; светлость; (когда хорошо видно разг. — еще) светльінь; яркость [Молочна ясність цієї ночі била в незавішеие вікно (Фр.); Ясність стояла навкруги, і безкраї степи дихали на них пишністю півдня (Гонч.); Сосни розпарились, а небо сіяло такою синьою ясністю, що годі було й очима на нього звести (Коб.)]; 3) сияние; блеск; сверкание [По гостях мигнула ясність щастя, як часом сонце замиготить по чорнім, глибокім ставі (Стеф.)]; 4) ясность; светлость, чистота [[ївга] підвела голову і стрілась з очима, в яких світилась теплота, ясність і сила (Риб.)]; 5) ясность; явственность; внятность; четкость [Коли він заплющував очі, перед ним вимальовувалося минуле з такою ясністю, що Данило аж крутив головою (Панч)]; 6)' ^ясность; вразумйтельность [Дбай завжди про майбутнє. Бо шлях у майбутнє проложить Тільки ясність мети, а мета — комунізму зоря (Криж.); Сергій сподівався, що розмова з Ларисою внесе якусь ясність в його життя, а вийшло навпаки (Гур.); Пушкін- ська ясність, пушкінська простота завжди непереможно вабили мене (Рил.)]. Ср. ясний 1—6. ясніти, -нїю, -нГєш 1) яснеть; (становиться светлее — еще) светлеть; (о свете, свети- лах — еще) становиться ярче; (о погоде и перен.: становиться веселим, приветли- вим — еще) проясняться [Край неба на сході почав ясніти (Н.-Лев.); За скелями починало ясніти: світало вже (Вас); Чорне небо ясніє (Довж.); Ніч темніє і ясніють зорі (Л. Укр.); Діти цвірінчать коло нього, як горобці. Обличчя його ясніє, і молода радість оселяється в очах (Янов.)]; 2) (из- лучать свет) сиять; светйться; (перели- ваясь) сверкать [Мені снилось: на далекій Україні Ясніла зірка тиха з-поміж хмар (Фр.); Ясніє зорями Кремля Москва над нашим краєм (Забіла); У далекому закутку мисник видніє, А на йому убоге начиння ясніє (перекл. Л. Українки); Внизу ліси чорніли, ріки ясніли сріблом (ПІер.)]; 3) (о челоееке, лице, глазах — виражать ра- дость) сиять, светйться [Мендель, що все ще лежав хорий дома і зразу нелюбим оком дивився на Германову роботу і не раз сердився та кляв його, тепер аж яснів, аж неначе набирав здоров'я, слухаючи його рапортів (Фр.); Обличчя його, що хвилину тому було тривожне й суворе, тепер ясніло задоволенням (Риб.)]; 4) (виднеться) светлеть; разг. светлеться [Одно тільки виразно ясніє у пітьмі: одрізані пальці Андрія (Коцюб.); У небі звилася ракета. Вона прокреслила зелену рису у глибині хмар і зникла, наче розтанула, але довго ще ясніла на хмарах топенька лінія її сліду (Собко)]; 5) яснеть, становиться яснее [Серця розкривались, ясніли думки, Чуття прокидались, нові й невідомі... (Пере.)]; ср. ясний 6. яснішати, -шаю, -шаєш 1) яснеть; светлеть; проясняться [Почало розвиднюватися, яснішало небо (Іван.); Рання волинська осінь особливо принадна.. В таку пору в озерах |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)