Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ясн 581 ясн яснішають води, наливаються соком антонівки, тужавіє на городах капуста (Ол.)]; 2) яснеть, становиться яснее [В темряві вони [думки] ширяться, яснішають; давнє устає перед очима, мов воно тільки що діялося (Мирн.)]. Ср. ясніти 1,5. ясно нар. 1) ясно; ярко [Сонце ясно блищало з-за хмари (Н.-Лев.); Уже зірниця на небі ясно зайнялась (Шевч.); Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? (Л. Укр.)]; 2) ясно; светло [А надворі так місячно, ясно, хоч голки збирай (Коцюб.); У хаточці чисто, тихо, Ясно, як у раї (Шевч.)]; 3) ясно; светло [Через хвилину стало йому ясно в душі, мов блискавка пронизала його (Коб.); Марія дивилась на Стахурського так само ясно, спокійно і радісно (Смол.)]; 4) ясно; явственно; внятно [Ніколи перше не почував я так ясно зв'язку з землею, як тут (Коцюб.); Світає. Все ясніше вирисовую- ться грізні деталі лінкорів (Корн.); Чорні брови ясно чорніли на дівочому лобі, а рум'янець на щоках було знать навіть при місяці (Н.-Лев.); На кожній стежці ясно вчувалась чиясь м'яка, притишена хода (Донч.)]; 5) ясно; толково; разе. толком; вразумйтельно [Стаття Франка незвичайно подобалась мені.. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту гнилятину на чисту воду (Коцюб.); Закон про земські справи нічого про се ясно не каже (Мирн.); Семен знову приліг. Йому тепер все було ясно (Дм. Бедз.)]. Ср. ясний 1 — 2, 4—6. яснобарвнії, яснобарвний позз. светл ьш; світлого цвета; светлмх красок; яркий [Устане ще день яснобарвний, Умиється сонце росою (Мал.)]. ясно-блакитний светло-голубой [Ясно-блакитні очі його, спокійні й ласкаві, дивилися на світ лагідно, тепло, ніби голублячи кожну травинку (Собко)]. ясно-бурий светл о-бурьш [Красунь кедр судорожно здригався, ясно-бурі шишки рясним градом сипалися з нього (Донч.)]. ясновельможний 1) (в Польше и на У крайнє) ист. ясновельможний [І йшов тоді «ґазда» Семен Непийвода [просити насіння і коня] або до статечного хазяїна Пуда Помпи, або до ясновельможного пана (Вишня); Л у б є н к о: Уранці, Лизогубе, ти мою грамоту запишеш. Л и з о г у б: Слухаю, ясновельможний гетьмане (Корн.); В залі наступила перерва, і потік гостей, що випливав звідти до буфету й до сусідніх кімнат, перервав розмову двох ясновельможних (Фр.)]; 2) (титул в дореволюционной России) светлейший; (в значений суш.— ещ'е) его [или ее, их, ваша] светлость. ясновельможність, -ності дорев. [его, ее, их, ваша] светлость [На другий день Середин- ський налагодився йти до князя — показатись його, мовляли, ясновельможності (Н.-Лев.)]. ясновидець, -дця ясновйдец, ясновйдящий [Він [І. Франко] іноді з прозорливістю ясновидця визначав і ті форми, в які виллється щасливе майбутнє народу (Рил.)]. ясновидиця ясновйдица, ясновйдящая [Жадібні очі поетеси скрізь бачили насамперед— людей. Як ясновидиця, вона [Леся Українка] читала їх думки, переймалася їх настроями, перевтілювалася в них (Рил.)]. ясновидіння ясновйденне. ясновидющий ясновйдящий. ясноволосий светл оволосьгй [То жінка молода несе тобі обід. За нею дівчинка біжить ясноволоса (Рил.)]. ясноголовий светл оголовьій [— Батько танки побив! — крикнули у вікно двоє ясноголових хлоп'яків і бігом подалися вулицею (Довж.)]. ясно-голубйй светло-голубой; ярко-голубой [Місяць підіймався все вище й вище, затьмарюючи своїм світлом зірки, і над селом розіслалась прозора ясно-голуба сутінь (Цюпа)]. ясно-жовтий светл о-желтьій; ярко-же лтьій [Світлиця була чиста, світла, просторна; стіни були помальовані ясно-жовтою фарбою (Н.-Лев.)]. ясно-зелений светл о-зеленьїй; ярко-зеленьїй [Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелеться килим ясно-зеленого вівса, а далі, наче риза рути, темніє просо (Коцюб.)]. ясно-золотистий светл о-зол от йстьій [Вся вона [гора] вкрита густим-прегустим сосновим лісом, що своєю темною барвою так од- різняється од ясно-золотистого бука (Коцюб.)]. яснозорий повз. 1) с ясньїм взором, со светльїм взбром [По житі, як по морі, Йдуть дівчата яснозорі (Воронько)]; 2) (сияющий и перен.) позз. светозарньш [Приходить осінь яснозора, Моя улюблена пора (Дор.); Україно, наша мила, рідна, яснозора, Не така вже ти сьогодні, як була учора (Воскр.)]; 3) (о небе и ночи) звездньїй [Яснозоре, неозоре Небо голубе; Дорога моя, учора Не діждавсь тебе (Ус.); Дід вийшов за місто у ніч яснозору (Ол.)]. і яснозоряний позз. звездньїй [На море вже впала яснозоряна ніч (Трубл.)]. ясно-корйчневий светл о-корйчневьш. яснокосий светловолосьій; со светльїми косами; книжн. светлокудрьій. яснокрилий светл окрьільїй. яснолиций, -ця, -це, позз. яснолйкий светл о- лйцьій; книжн. светл олії кий [Яснолике сонце сходить на виднокрузі і кропить міддю дахи будинків (Риб.)]. ясноокий светлоглазьій; книжн. светлобкий; позз. ясноокий [Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий (Вовч.); Серед степу помолюся Зорям яснооким, Щоб без мене доглядали Тебе, одиноку (Шевч.)]. ясно-рожевий светло-розовьій. ясно-сйвий светло-серьій [Убраний Лев у полотняну одежу і ясно-сиву, майже білу свиту (Л. Укр.)].^ ясно-сйній светло-сйний; ярко-сйний [Він згадував. Дитинство заглядало У вічі ясно- синіми очима, В ушах шумів гарячий комсомол, Що виростив із пастуха сільського Письменника, більшовика, бійця (Рил.)\. І ясно-сірий светло-серьій [Злегка нахиливши |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)